П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 350/825/22
провадження № 51-1426км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
розглянув у закритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091220000053, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 12 жовтня 2023 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області:
- визнав винуватим та засудив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років;
-постановив стягнути із засудженого на користь ОСОБА_9, яка діє в інтересах ОСОБА_10, 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди та на користь держави 11 903, 83 грн процесуальних витрат.
2. Суд встановив, що 28 травня 2022 року близько 20:00 у межах населеного пункту с. Сваричіва Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, наздогнавши малолітню ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, повалив її на землю та, усвідомлюючи, що остання є малолітньою особою, застосовуючи фізичне насильство, зняв з нижньої частини тіла потерпілої одяг та білизну та намагався зґвалтувати її. Проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6, оскільки його дії були зупинені місцевими жителями, які прибули на місце події.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 малолітній потерпілій ОСОБА_10 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
3. 20 грудня 2023 року Івано-Франківський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
4. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 та засуджений ОСОБА_6 заявили вимогу про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
5. На обґрунтування вимог наводять такі доводи:
5.1. досудове розслідування та судовий розгляд проведені неповно та однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи;
5.2. ОСОБА_6 не здійснював дій, які б свідчили про його намір зґвалтувати потерпілу, отже умисел на вчинення цього злочину не доведений і його дії можуть містити склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК;
5.3. висновок експерта № 73 не доводить наявності в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого злочину;
5.4. апеляційний суд у порядку ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не дослідив повторно докази, не надав вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 і, залишаючи її без задоволення, свого рішення не мотивував. Отже ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК.
6. У запереченнях на касаційні скарги захисника та засудженого прокурор просить залишити їх без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
7. Захисник та засуджений підтримали доводи касаційної скарги останнього і не підтримали касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 .
8. Прокурор просив касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Мотиви Суду
8. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
9. За правилами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. У касаційних скаргах захисник та засуджений, не погоджуючись із вироком, серед іншого, посилаються на неповноту і однобічність досудового розслідування та судового розгляду, заперечують правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження.
11. У зв`язку з цим колегія суддів наголошує на тому, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК). Таким чином, неповнота та однобічністьдосудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
12. Перевіряючи судові рішення щодо ОСОБА_6 на предмет дотримання вимог кримінального процесуального закону та правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні йоцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК.
Щодо доводу про відсутність наміру зґвалтувати потерпілу
13. У касаційних скаргах сторона захисту зазначає про те, що ОСОБА_6 не мав наміру ґвалтувати потерпілу, а засуджений, окрім того, що вчинив лише хуліганські дії.