ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 129/936/21
провадження № 51-7357 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12021020000000088 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Теофилівка Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 та ст. 72 КК до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Вироком місцевого суду також вирішено питання щодо запобіжного заходу, судових витрат та долі речових доказів.
За вказаним вироком ОСОБА_6 19 січня 2021 року приблизно о 01:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прямував по АДРЕСА_1 до свого місця проживання. Проходячи по зазначеній вулиці, ОСОБА_6 зайшов до домогосподарства ОСОБА_8, яке розташоване на АДРЕСА_2, після чого через вхідні двері зайшов до приміщення житлового будинку, де помітив ОСОБА_8, яка почала наполягати, щоб він покинув її житло. Однак ОСОБА_6, вважаючи, що перебуває у себе вдома, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, а також бажаючи настання наслідків у виді смерті ОСОБА_8, почав завдавати останній удари кулаками в голову, від яких вона впала на підлогу. Після чого ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії, маючи значну фізичну перевагу над особою похилого віку ОСОБА_8, яка лежала на підлозі, продовжив завдавати їй множинні удари руками і ногами по голові, тулубу та кінцівках, після чого зник з місця вчинення злочину.
Своїми діями ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у виді численних комбінаційних переломів тулуба, від яких вона померла на місці події.
За встановлених фактичних обставин дії ОСОБА_6 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року - без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що його винуватість базується на припущеннях, не доведена поза розумним сумнівом, а докази, на які посилається у вироку суд, не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Зазначає, що не погодившись з вироком місцевого суду, він та його захисник оскаржили його в апеляційному порядку, однак апеляційний суд, допустивши однобічність та неповноту судового розгляду, дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, та просто переписав вирок, що істотно вплинуло на постановлення кінцевого рішення, при цьому проігнорував клопотання про дослідження журналу судових засідань для подачі доповнень до апеляційної скарги, порушуючи вимоги ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не дослідив повторно обставин, які суд першої інстанції дослідив неповно та з порушеннями, а свого рішення всупереч ст. 419 КПК належним чином не мотивував.
Зокрема, апеляційний суд не перевірив доводів про порушення його права на захист, оскільки він не був присутнім під час судових дебатів та оголошенні вироку, не надав правової оцінки висновку експерта судово-медичної експертизи в частині часу настання смерті ОСОБА_8, який не узгоджується з показаннями свідків, не взяв до уваги факт його катування та здійснення фізичного тиску на його батьків з метою вибити з нього зізнання у вчиненні вбивства, не врахував, що йому не було відомо про винесення постанови про закриття кримінального провадження за фактом недозволених методів слідства, у зв`язку з чим він таку постанову і не оскаржував, не надав відповіді на доводи про порушення процесуального закону під час його затримання та проведення слідчого експерименту за його участю. Крім того, апеляційний суд не перевірив доводів сторони захисту про безпідставну відмову у задоволенні клопотання про визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 19 січня 2021 року, протоколу обшуку від 24 січня 2021 року, які проводилися без ухвали слідчого судді, висновку експерта від 31 березня 2021 року, який не був відкритий стороні захисту у порядку ст. 290 КПК, а також відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідків, які б підтвердили невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги засудженого, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як визначено до ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі засуджений стверджує, що його винуватість базується на припущеннях, не доведена поза розумним сумнівом, а докази, на які посилається у вироку суд, не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Вказує, що апеляційний суд, допустивши однобічність та неповноту судового розгляду, не дослідив повторно обставин, які суд першої інстанції дослідив неповно та з порушеннями, свого рішення в супереч ст. 419 КПК належним чином не мотивував.
Зазначає, що апеляційний суд не перевірив доводів сторони захисту про безпідставну відмову у задоволенні клопотання про визнання недопустимим доказом, зокрема, висновку експерта від 31 березня 2021 року, який не був відкритий стороні захисту у порядку ст. 290 КПК.
Наведені доводи засудженого колегія суддів вважає слушними та такими, що знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду.
Згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як вбачається зі змісту апеляційних скарг, обґрунтовуючи незаконність вироку місцевого суду, сторона захисту, окрім іншого, вказувала про недопустимість як доказу висновку експерта судової біологічної експертизи № СЕ-19/102-21/1523-Б від 31 березня 2021 року. Наведені доводи були вмотивовані тим, що такий висновок був наявний у сторони обвинувачення на час закінчення досудового розслідування, однак був відкритий стороні захисту лише під час судового розгляду.