ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 444/204/22
провадження № 51-1356км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
Вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням строком 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 76 КК зобов`язано ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання щодо речових доказів та скасування арешту майна.
За обставин, детально викладених у вироку суду, 5 липня 2020 року близько 05:00 неповнолітній ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою в групі з неповнолітнім ОСОБА_8, зайшли на територію господарства, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1, відчинили металевий засув на дверях підсобного приміщення і проникли всередину. Там
ОСОБА_6 підійшов до мотоцикла марки "Дельта", який належить ОСОБА_9, діючи узгоджено з ОСОБА_8, сів за кермо та завів мотоцикл за допомогою ключа запалювання, що був у замку, після чого розпочав рух і залишив місце стоянки транспортного засобу. ОСОБА_8 покинув місце вчинення злочину власним мотоциклом, супроводжуючи ОСОБА_6, який незаконно заволодів мотоциклом ОСОБА_9 .
Місцевий суд кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289 КК як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, із проникненням у приміщення.
У цьому кримінальному провадженні вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року також було засуджено ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 289 КК та із застосуванням ст. 69 КК призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 год без конфіскації майна; цей вирок стосовно ОСОБА_8 за ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 лютого
2024 року змінено в частині призначеного покарання та із застосуванням ст. 69 КК визначено засудженому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн, однак це рішення не оскаржується в касаційному порядку.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 - без змін.
Вимоги й узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та заперечення учасників
У касаційній скарзі з доповненнями захисник, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції. Вважає, що підзахисного необхідно виправдати у зв`язку з недоведенням в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Аргументуючи свої вимоги, захисник указує, що висновки суду першої інстанції щодо винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, є необґрунтованими, незаконними та невмотивованими. Стверджує про відсутність умислу, спрямованого на заволодіння транспортним засобом, та змови з
ОСОБА_8 на вчинення цього злочину, а його показання щодо співучасті є умисною обмовою та спростовуються показаннями засудженого і свідка ОСОБА_10, матері підзахисного, яка повідомила суду, що на час вчинення злочину син перебував удома.
Крім того, захисник стверджує про відсутність у матеріалах провадження доказів того, що власником мотоцикла є саме потерпілий ОСОБА_9, а висновки судів обох інстанцій щодо належності йому транспортного засобу ґрунтуються на припущеннях, зокрема показаннях самого потерпілого та свідків ОСОБА_11 (дружини потерпілого) і ОСОБА_12 (тестя потерпілого).
Указує, що суди не перевірили показань потерпілого та свідків про те, що викрадений мотоцикл дійсно був подарований ОСОБА_9 його дядьком, зокрема не встановили особи останнього, якому, як стверджували ці особи, належав мотоцикл.
Також зазначає, що експертизою вартість мотоцикла встановлена з порушенням методики, а тому фактичні дані у її висновках є недостовірними.
На підставі вказаного вище вважає, що в діях ОСОБА_6 немає обов`язкових елементів складу інкримінованого йому злочину, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони.
Ці обставини, на переконання захисника, не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який, порушуючи вимоги ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), усіх доводів апеляційної скарги сторони захисту належним чином не перевірив, не дав умотивованих відповідей на них та залишив вирок суду щодо ОСОБА_6 в цій частині без змін.
Захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_13 направив до Суду заперечення, у яких просив касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни. Прохання мотивував тим, що вина засудженого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена сукупністю доказів, зокрема показаннями засудженого ОСОБА_8, потерпілого і свідків, а також письмовими доказами, яким суди дали обґрунтовану оцінку. Касаційний розгляд просив проводити без його участі та без участі підзахисного.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу, а прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
Згідно із ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені
в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповнота судового розгляду самі собою можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду апеляційним судом (статті 409, 410 КПК).
Підставами ж для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, як визначено ст. 438 КПК, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
За статтею 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального закону, а вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, виходить з установлених фактичних обставин, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам, наведеним у касаційній скарзі, у частині установлених судом фактичних обставин кримінального провадження, у тому числі отримувати нові докази та досліджувати їх, вирішувати питання щодо неповноти відображених фактичних обставин, які містяться у висновку експерта, оскільки місцевий суд дав відповідь на ці доводи сторони захисту, зокрема про повноту та достовірність фактичних даних, установлених експертом. Так, місцевий суд, ретельно розглянувши клопотання сторони захисту про визнання фактичних даних, що містяться у висновку експерта від 11 серпня 2020 року № 16/2/724, недопустимими доказами, допитав експерта ОСОБА_14 і дійшов переконання про необхідність урахування фактичних даних, що містяться у висновку, оскільки такий отриманий у порядку, встановленому КПК, а зазначені в ньому експертом обмеження щодо достовірності дослідження підтверджуються заводською номерною таблицею, яка не містить видимих слідів виправлень; показань потерпілого ОСОБА_9, свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які пояснили, що викрадений мотоцикл був у справному технічному стані та укомплектованості до моменту незаконного заволодіння.
Оцінюючи доводи, викладені в запереченнях, суд виходить з повноважень засудженого та його захисника, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК, а саме ставити питання про перевірку судових рішень лише в частині, що стосується інтересів засудженого.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_6 та позицію прокурора, перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 з доповненнями, подану в інтересах засудженого ОСОБА_6, заперечення захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_13, матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Водночас положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів
- з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінка доказів згідно зі ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, який постановив вирок, і ці вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Доводи захисника ОСОБА_7 про незаконність засудження ОСОБА_6 за вчинення інкримінованого йому злочину фактично аналогічні доводам, викладеним у поданій ним апеляційній скарзі, які суд апеляційної інстанції перевірив та визнав необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Висновок щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд першої інстанції належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які він оцінив відповідно до закону і в сукупності правильно визнав достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку. Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, установлених судом і викладених у вироку, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими та оціненими за критеріями, які визначено
Так, місцевий суд, проаналізувавши досліджені докази, спростував доводи
ОСОБА_6 про те, що він не вчиняв незаконного заволодіння транспортним засобом у співучасті з ОСОБА_8, та відкинув його версію про те, що останній його обмовив, зазначивши, що не зважаючи на невизнання засудженим своєї вини, її підтверджено сукупністю безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів.
Районний суд дійшов висновків про винуватість ОСОБА_6 на підставі показань засудженого ОСОБА_8, який у судовому засіданні визнав вину у вчиненому злочині, та зазначив, що в день події він зустрівся з ОСОБА_6 і вони на мотоциклі поїхали на дискотеку в с. Потелич, а коли верталися близько 4 години, побачили трактор біля цього села, зняли з нього акумулятор. Потім підійшли до підсобки, ОСОБА_6 відкрив двері і вони побачили мотоцикл. ОСОБА_6 витягнув його, завів. На двох мотоциклах вони поїхали. Викрадений мотоцикл вони сховали в лісі, закидавши його листям. Після цього, приблизно через три дні він разом із ОСОБА_6 поїхали до лісу, де був захований мотоцикл, зняли з нього запчастини, зокрема сидіння, задній стоп, ланцюг, гальмівну лапку. Планували розібрати його на запчастини. ОСОБА_8 узяв ланцюг та гальмівну лапку, а решту забрав собі ОСОБА_6 . Запчастини з викраденого мотоцикла він установив на свій мотоцикл, а надалі видав їх поліцейським.