ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 344/13263/23
провадження № 51-1381 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091010002204, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2010 року за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінено та постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень. В решті вирок суду залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він 02 грудня 2022 року близько 23:40 год, у стані наркотичного сп`яніння рухаючись на автомобілі марки "RENAULT LOGAN" НОМЕР_1 ділянкою другорядної автодороги по вул. Гетьмана Дорошенка у м. Івано-Франківськ, наблизився до Т-подібного нерегульованого перехрестя з головною дорогою по вул. Довженка, де не надавши перевагу в русі автомобілю марки "RENAULT MEGANE SCENIC" НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, яка рухалась по головній дорозі, порушив вимоги п.2.3., п.10.1., п.16.11. Правил дорожнього руху України, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг і допустив зіткнення з останньою, внаслідок чого пасажир автомобіля під керуванням ОСОБА_6 - ОСОБА_8 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного апеляційним судом покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості. Вважає, що застосовуючи положення ст. 69 КК України, апеляційний суд не навів належних та достатніх підстав для цього та обираючи вид покарання, не передбачений санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, призначив покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого та не сприятиме виправленню ОСОБА_6 . Крім того, наголошує на безпідставності не призначення апеляційним судом додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 1 ст. 286-1 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.
Згідно зі ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
У кожному випадку застосування ст. 69 КК України суд зобов`язаний у своєму рішенні зазначити, які саме обставини справи або дані про особу засудженого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання.