1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

24 липня 2024 року

м. Київ

справа № 686/20340/22

провадження № 61-4890св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Олійник А. С., Петрова Є. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войналовича Олега Миколайовича на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року в складі колегії суддів Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.

в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторінгс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про визнання недійсним договору та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір від 20 липня 2020 року № 20/07/2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") і Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Факторінгс" (далі - ТОВ "ФК "Факторінгс") у частині відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27 березня 2007 року № 27/03/2007/978-К/531 та договором застави майнових прав від 27 березня 2007 року № 27/03/2007/978-531-1.

Вказувала, що 27 березня 2007 року між нею та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") укладено кредитний договір № 27/03/2007/978-К/531. На забезпечення виконання зобов`язань за цим договором 27 березня 2007 року укладено договір застави майнових прав № 27/03/2007/978-531-1 на квартиру

АДРЕСА_1 .

15 липня 2020 року між ПАТ "КБ Надра" і ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк відступив право вимоги до боржників, а новий кредитор набув усіх прав кредитора за кредитними договорами.

20 липня 2020 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" і ТОВ "ФК "Факторінгс" уклали договір про відступлення прав вимоги № 20/07/2020.

Згідно з пунктом 4 цього договору сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує 12 000 000,00 грн (ціна договору). На момент укладення договору ціна договору частково сплачена новим кредитором. Залишок ціни договору в розмірі 2 000 000,00 грн сплачується товариству новим кредитором протягом 15 робочих днів.

Того ж дня 20 липня 2020 року між ТОВ "ФК "Факторінгс" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" (далі - ТОВ "Галицька фінансова компанія") укладено договір про відступлення прав вимоги № 20/07/2020/1.

Згідно з пунктом 1 договору ТОВ "ФК "Факторінгс" відступило новому кредитору ТОВ "Галицька фінансова компанія" належні товариству майнові права на підставі договору № 20/07/2020 про відступлення права вимоги, що був укладений міжТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та ТОВ "ФК "Факторінгс", новий кредитор набув прав вимоги товариства до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку 1 до договору.

Вважала, що ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті), потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями. Станом на 10 лютого 2021 року генеральна та/або індивідуальна ліцензія Національного банку України на право здійснення операцій з іноземною валютою ТОВ "ФК "Факторінгс" не видавалася, відтак товариство не могло набути право вимоги за валютним кредитним договором.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

21 лютого 2023 року заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28 квітня 2023 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір від 20 липня 2020 року № 20/07/2020, укладений між ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" і ТОВ "ФК "Факторінгс" в частині відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27 березня 2007 року № 27/03/2007/978-К/531 та договором застави майнових прав від 27 березня 2007 року № 27/03/2007/978-531-1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що станом на 20 липня 2020 року ТОВ "ФК "Факторінгс" повністю не розрахувалося із ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", а, отже, не набуло право вимоги та не могло відступити (передати, продати) таке право іншій особі. Крім того, укладений між ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" і ТОВ "ФК "Факторінгс" договір є договором факторингу, а ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті), потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями; фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ. ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" не видавались генеральна та/або індивідуальна ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з іноземною валютою, тому ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" не могло набути право вимоги за валютним кредитним договором.

20 березня 2024 року постановою Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ "Галицька фінансова компанія" задоволено. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд керувався тим, що за результатами електронних торгів з продажу активів банку, що ліквідується (ПАТ "КБ "Надра"), ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" набуло право вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів і не набуло права здійснювати фінансові операції відносно боржника, тому й відчужувати ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" могло право вимоги, яке ТОВ "ФК "Факторінгс" і ТОВ "Галицька фінансова компанія" набули на підставі договору про відступлення прав вимоги. Сторони договору купівлі-продажу майнових прав у процедурі ліквідації банку фактично уклали договір купівлі-продажу права вимоги, сторонами якої можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи.

Положення нормативно-правових актів, які регулюють процедуру ліквідації банку, допускають продаж на конкурсних засадах майна банку, що перебуває у стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та за договорами забезпечення виконання зобов`язання будь-яким суб`єктам правовідносин, зокрема і без статусу банку або іншої фінансової установи (постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 640/14873/19, від 08 лютого 2023 року в справі № 761/11546/21). Позивачка не довела порушення її прав. Заміна кредитора ніяким чином не впливає на характер, обсяг та порядок виконання нею своїх зобов`язань за кредитним договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

03 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Войналович О. М. через систему "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в:

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14 (провадження № 14-134цс18), про те, що перерахування стягувачеві суми в національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена в резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення;

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), про те, що ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; в формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю. Якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора в зобов`язанні;

- постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 461/2900/11 (провадження № 61-2309св18), про те, що ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті), потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями;

- постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18), про те, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама собою вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема в разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження суд не мотивував підстави поновлення пропущеного ТОВ "Галицька фінансова компанія" строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Представник ТОВ "Галицька фінансова компанія" обізнаний про існування рішення суду з 09 червня 2023 року.

Договір від 20 липня 2020 року № 20/07/2020, укладений між ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" і ТОВ "ФК "Факторінгс", є договором факторингу, адже право вимоги відступлено за додаткову плату, фактор має право нараховувати проценти, пеню, штрафи та інші платежі, передбачені договором. ТОВ "ФК "Факторінгс" не має відповідної ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою, тому договір є недійсним. ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" не є банком та не перебуває в процесі ліквідації.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 березня 2007 року між ПАТ "КБ "Надра" і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 27/03/2007/978-К/531, за умовами якого позичальниця отримала 20 769,35 євро кредиту зі сплатою 11,49 % річних на строк 348 місяців.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 і ПАТ "КБ "Надра" був укладений договір застави майнових прав № 27/03/2007/978-531-1 на квартиру АДРЕСА_1 .

15 липня 2020 року між ПАТ "КБ "Надра" і ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_1, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" набуло право вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатках № 1-5, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 27/03/2007/978-К/531 та договором застави майнових прав № 27/03/2007/978-531-1 від 27 березня 2007 року. Договір нотаріально посвідчений.

Сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основним договором новий кредитор сплачує банку грошові кошти в розмірі 2 793 919,41 грн (ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором банку в повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор (пункт 4 договору).

20 липня 2020 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" за договором № 20/07/2020 відступило ТОВ "ФК "Факторінгс" право вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2 цього договору новий кредитор у день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання товариством у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору набуває усі права кредитора за основним договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатках № 1-4 до цього договору, право вимагати сплати пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками тощо.

Згідно з пунктом 4 цього договору сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує товариству 12 000 000,00 грн (ціна договору). На момент підписання договору ціна договору частково сплачена новим кредитором товариству на підставі попереднього договору № 01-05-06 до договору відступлення прав вимоги за лотом № GL48N718070 у розмірі 10 000 000,00 грн. Залишок ціни договору в розмірі 2 000 000,00 грн сплачується товариству новим кредитором протягом 15 робочих днів.

За змістом додаткового договору № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 20/07/2020 ТОВ "ФК "Факторінгс" і ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" виклали пункт 2 цього договору в новій редакції: "За цим договором новий кредитор в день укладення цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами".

20 липня 2020 року між ТОВ "ФК "Факторінгс" і ТОВ "Галицька фінансова компанія" укладений договір про відступлення прав вимоги № 20/07/2020/1.

Відповідно до пункту 1 цього договору ТОВ "ФК "Факторінгс" відступає новому кредитору ТОВ "Галицька фінансова компанія" належні товариству майнові права на підставі договору № 20/07/2020 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та ТОВ "ФК "Факторінгс", новий кредитор набуває прав вимоги товариства до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку 1 до цього договору.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження

Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову (частина друга статті 406 ЦПК України).

Заявник оскаржує ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року про відкриття апеляційного провадження відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України в складі касаційної скарги на постанову суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження суд не мотивував підстави поновлення пропущеного ТОВ "Галицька фінансова компанія" строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Представник ТОВ "Галицька фінансова компанія" обізнаний про існування рішення суду з 09 червня 2023 року. Суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18), про те, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама собою вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема в разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Згідно із статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

За загальним правилом, викладеним у частині першій статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Із загального правила щодо початку перебігу строку встановлено виняток: якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Отже, визначальним для унормування початку перебігу строку на апеляційне оскарження є наявність повного судового рішення, яке отримане учасником справи.

ТОВ "Галицька фінансова компанія" не було залучено до участі в справі та не отримувало копію рішення суду першої інстанції, у лютому 2024 року звернулося з апеляційною скаргою та зазначало, що суд першої інстанції ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов`язки товариства, а про оскаржуване заочне рішення заявник дізнався лише 20 січня 2024 року при ознайомленні з матеріалами іншої справи № 686/32491/23.

Апеляційний суд визнав наведені обставини поважними та поновив ТОВ "Галицька фінансова компанія" строк на апеляційне оскарження заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року, про що зазначено в ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року, тому відсутні підстави вважати невмотивованим висновок апеляційного суду про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вирішення питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження є дискрецією суду, яка реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки наведених заявником обґрунтувань.

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржувала сторона справи, представниця якої була присутня в судовому засіданні та під час оголошення рішення суду першої інстанції, тобто наведений для прикладу висновок Верховного Суду сформований за відмінних від цієї справи фактичних обставин, а тому є нерелевантним.

Доводи касаційної скарги в цій частині безпідставні.

Щодо суті спору

Апеляційний суд в оскаржуваній постанові виснував, що договір від 20 липня 2020 року № 20/07/2020, укладений між ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" і ТОВ "ФК "Факторінгс", не є договором факторингу, а його стороною могла виступати будь-яка особа.

З такими висновками не погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що новий кредитор набув усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатках № 1-4 до цього договору, право вимагати сплати пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками тощо.

Тобто передані права вимоги не лише щодо грошових зобов`язань, які існували на час укладення договору, але й ті, що виникнуть у майбутньому, та можливість стягнення майнових санкцій за неналежне виконання як тих, що існують зобов`язань, так і тих, що виникнуть.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині першій статті 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, а саме, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.


................
Перейти до повного тексту