ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 757/56433/19-ц
провадження № 61-4117св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року в складі судді Матійчук Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", банк) про стягнення коштів за договорами банківського вкладу.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 25 січня 2013 року між ним та АТ КБ "Приватбанк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDN80000732478943, сума вкладу за яким становить 50 000 доларів США, строк вкладу складає 365 днів, процентна ставка становить 6 % річних.
27 грудня 2013 року між ним та АТ КБ "Приватбанк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDNWFD0070047333200, сума вкладу за яким становить 78 235,80 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8 % річних.
29 січня 2014 року між ним та АТ КБ "Приватбанк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" №SAMDNWFD0070067696100, сума вкладу за яким становить 17 667 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 7 % річних.
07 червня 2017 року він звернувся до банку з повідомленням про небажання продовжувати строк дії вказаних депозитних договорів та просив повернути кошти з відсотками на його банківський рахунок.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року в справі № 757/37279/17-ц його ( ОСОБА_2 ) позов задоволено частково, розірвано договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" від 25 січня 2013 року № SAMDN80000732478943 та стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь суму вкладу в розмірі 50 000 доларів США, відсотки у розмірі 12 111,99 доларів США; розірвано договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" від 27 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070047333200 та стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь суму вкладу в розмірі 78 235,80 доларів США, відсотки у розмірі 19 022,37 доларів США; розірвано договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" від 27 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070067696100 та стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на його користь суму вкладу в розмірі 17 667 доларів США, відсотки у розмірі 3 750,60 доларів США.
Вказує, що зазначене рішення суду не виконане та грошові кошти відповідачем не сплачені, виконавчий лист № 757/37279/17-ц, виданий 09 січня 2019 року, знаходиться на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України.
Вважає, що оскільки він звернувся 07 червня 2017 року до АТ КБ "Приватбанк" з повідомленням-вимогою про розірвання депозитних договорів, і вказана вимога не була виконана банком протягом семи днів з моменту її отримання, то з відповідача підлягає стягненню майнова відповідальність у вигляді трьох процентів річних за прострочення виконання зобов`язання з повернення грошових коштів за період з 15 червня 2017 року до 21 жовтня 2019 року, а також пеня відповідно до частини пʼятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 3 % річних за кожен день прострочення за період з 22 жовтня 2018 року до 21 жовтня 2019 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2019 року задоволено заяву позивача про заміну сторони у справі та залучено до участі в справі як правонаступника позивача ОСОБА_3 .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року задоволено заяву позивача про заміну сторони у справі та залучено до участі в справі як правонаступника позивача ОСОБА_1 .
За таких обставин та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 :
- за договором банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDN80000732478943 від 25 січня 2013 року три проценти річних від суми боргу за прострочення виконання зобов`язання за період з 05 грудня 2018 року до 12 листопада 2020 року у розмірі 2 913,70 доларів США та пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги (суми неповернутих коштів) за кожен день прострочення за період з 22 жовтня 2018 року до 05 грудня 2018 року, що складає 2 468 380,50 грн;
- за договором банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDNWFD0070047333200 від 27 грудня 2013 року три проценти річних з суми боргу за прострочення виконання зобов`язання за період з 05 грудня 2018 року до 12 листопада 2020 року у розмірі 4 559,11 доларів США та пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги (суми неповернутих коштів) за кожен день прострочення за період з 22 жовтня 2018 року до 05 грудня 2018 року, що складає 3 862 314,46 грн;
- за договором банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDNWFD0070067696100 від 29 січня 2014 року три проценти річних з суми боргу за прострочення виконання зобов`язання за період з 05 грудня 2018 року до 12 листопада 2020 року у розмірі 1 029,53 доларів США та пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги (суми неповернутих коштів) за кожен день прострочення за період з 22 жовтня 2018 року до 05 грудня 2018 року, що складає 872 177,57 грн.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних з суми боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки між ними відсутні будь-які зобов`язальні відносини щодо договорів банківських вкладів. Установивши, що станом на 10 березня 2021 року судове рішення у справі № 757/37279/17-ц повністю виконано, кошти за депозитними вкладами виплачено стягувачу у виконавчому провадженні - ОСОБА_3, а договори - розірвано, суди дійшли висновків про відсутність будь-яких зобов`язальних відносин між ОСОБА_3 як правонаступником ОСОБА_2 та АТ КБ "ПриватБанк". Водночас суди звернули увагу на те, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Крім того, суди констатували, що після ухвалення судового рішення від 16 липня 2018 року в справі № 757/37279/17-ц, що набрало законної сили 05 грудня 2018 року, розірвано договори банківського вкладу, тому між сторонами, вкладником та банком, припинилися договірні правовідносини з договорів банківського вкладу. З огляду на зазначене суди дійшли висновку, що з моменту набрання судовим рішенням законної сили на вказані правовідносини не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів", а відтак пеня відповідно до частини пʼятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" не нараховується.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У березні 2024 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від імені ОСОБА_1 - адвокат Терновий Р. Б. подав касаційну скаргу на вказані судові рішення після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду: від 13 квітня 2021 року у справі № 910/11702/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 752/17619/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у системному взаємозв`язку із пунктом 1 частини другої, частини третьої і п`ятої статті 11, частини першої і другої статті 509, частини першої статті 598, частини другої статті 625 ЦК України і частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд, здійснюючи процесуальне правонаступництво, має перевірити наявність дійсної вимоги за правочином на момент такого переходу прав від первісного кредитора до нового, і лише встановивши, що передана вимога є дійсною, замінювати у справі позивача його правонаступником. У разі встановлення відсутності дійсної вимоги за правочином суд повинен відмовити у заміні позивача його правонаступником. При вирішенні цієї справи суди помилково вважали, що на дату укладення договору відступлення права вимоги від 23 червня 2022 року зобов?язальні відносини між Коcмаровою Н. А. як правонаступником ОСОБА_2 та банком відсутні і тому Коcмарова Н. А. передала ОСОБА_1 за вказаним договором відступлення недійсні вимоги. На переконання заявника суд неправильно тлумачить поняття "зобов?язання" і "зобов?язальні відносини" та зміст договору про відступлення права вимоги від 23 червня 2022 року, а також помиляється у застосуванні норм матеріального права в частині підстав виникнення і припинення зобов?язання. Вказує, що право вимоги на сплату боржником кредиторові вказаних складових майнової відповідальності безумовно підлягає передачі первісним кредитором новому кредитору за відповідним правочином.Крім того, заявник вбачає суперечливість у висновках судів попередніх інстанцій, які вказуючи, що після розірвання договорів банківського вкладу в судовому порядку банк не звільняється від відповідальності за порушення виконання зобов?язань згідно зі статтею 625 ЦК України, одночасно вважають, що складові такої відповідальності не можуть бути предметом договору цесії (відступлення права вимоги).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 січня 2013 року між ОСОБА_2 та АТ КБ "Приватбанк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDN80000732478943, сума вкладу за яким становить 50 000 доларів США, строк вкладу складає 365 днів, процентна ставка становить 6 % річних.
27 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та АТ КБ "Приватбанк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDNWFD0070047333200, сума вкладу за яким становить 78 235,80 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8 % річних.
29 січня 2014 року між ОСОБА_2 та АТ КБ "Приватбанк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" №SAMDNWFD0070067696100, сума вкладу за яким становить 17 667 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 7 % річних.
07 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до банку з повідомленням про небажання продовжувати строк дії вказаних депозитних договорів та просив повернути кошти з відсотками на його банківський рахунок.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року в справі № 757/37279/17-ц позов ОСОБА_2 задоволено частково, розірвано договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" від 25 січня 2013 року № SAMDN80000732478943 та стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 суму вкладу в розмірі 50 000 доларів США, відсотки у розмірі 12 111,99 доларів США; розірвано договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" від 27 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070047333200 та стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 суму вкладу в розмірі 78 235,80 доларів США, відсотки у розмірі 19 022,37 доларів США; розірвано договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" від 27 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070067696100 та стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_2 суму вкладу в розмірі 17 667 доларів США, відсотки у розмірі 3 750,60 доларів США.
09 січня 2019 року на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2018 року видано виконавчий лист.
16 вересня 2019 року постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Мухиріним С. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 757/37279/17-ц, виданого 09 січня 2019 року.
07 листопада 2019 року ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги на користь ОСОБА_3 щодо отримання будь-яких сум (відсотків, пені, штрафу, трьох відсотків річних, інфляційних втрат тощо), які можуть бути нараховані і/або стягнуті (сплачені) за договорами банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDN80000732478943 від 25 січня 2013 року, № SAMDNWFD0070047333200 від 27 грудня 2013 року, № SAMDNWFD0070067696100 від 29 січня 2014 року, укладеними між ОСОБА_2 та АТ КБ "ПриватБанк", у тому числі, але не виключно, в межах справи № 757/56433/19-ц за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, яка перебуває у провадженні Печерського районного суду міста Києва.
Постановою від 10 березня 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 09 січня 2019 року № 757/37279/17, виданого на виконання рішення суду від 16 липня 2018 року у справі № 757/37279/17-ц, було закінчено у зв`язку з повним виконанням рішення суду (а. с. 35 зворот, т. 2).
23 червня 2022 року ОСОБА_3 укладено договір відступлення права вимоги на користь ОСОБА_1 щодо отримання будь-яких сум (відсотків, пені, штрафу, трьох відсотків річних, інфляційних втрат тощо), які можуть бути нараховані і/або стягнуті (сплачені) за договорами банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № SAMDN80000732478943 від 25 січня 2013 року, № SAMDNWFD0070047333200 від 27 грудня 2013 року, № SAMDNWFD0070067696100 від 29 січня 2014 року, укладеними між ОСОБА_2 та АТ КБ "ПриватБанк", у тому числі, але не виключно, в межах справи № 757/56433/19-ц за позовом ОСОБА_2 (заміненого на ОСОБА_3 ) до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, яка перебуває у провадженні Печерського районного суду міста Києва.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.