Постанова
Іменем України
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 761/30451/20
провадження № 61-18176св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року у складі судді Саадулаєва А. І. та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області (далі - АТ "Ощадбанк", банк) звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог просило звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07 жовтня 2008 року № 6432, укладеним між ВАТ "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПрАТ "Ощадбанк", і ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковбасинською C. B. та зареєстрований в реєстрі за № 5326, а саме : на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 54,70 кв. м, житловою площею 31,60 кв. м, зі всіма об`єктами, функціонально пов`язаними із вказаним нерухомим майном, що на АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_1, у рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 07 жовтня 2008 року № 2739, укладеним з ОСОБА_2, в розмірі 990 122,60 грн, в тому числі: 465 651,35 грн - заборгованість за кредитом; 211 108,33 грн - заборгованість за процентами; 120 530,26 грн - пеня; 97 321,13 грн - інфляційні втрати від прострочених сум за кредитом; 40 622,03 грн - інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за процентами; 41 946,89 грн - 3 % річних від прострочених сум за кредитом; 12 942,61 грн - 3 % річних від прострочених сум заборгованості за процентами;
встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його реалізації на електронному аукціоні відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку", за ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Підставою позовних вимог банк зазначав те, що 07 жовтня 2008 року між банком і ОСОБА_2 укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 2739, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 534 100,00 грн зі сплатою 20,5 % річних та кінцевим строком повернення до 07 жовтня 2018 року.
На забезпечення належного виконання кредитного договору 07 жовтня 2018 року між позивачем і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець як майновий поручитель боржника передав, а банк прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених іпотечним договором, спірну квартиру, яка належить іпотекодавцю на праві власності.
У зв`язку з невиконання умов кредитного договору у ОСОБА_2 виникла заборгованість, яка заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 грудня 2015 року у справі № 363/3912/15, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2017 року та постановою Верховного Суду від 05 березня 2018 року, стягнена з ОСОБА_2 на користь банку.
У Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Вишгородський ВДВС) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 802 693,06 грн.
Оскільки заборгованість за рішенням суду не погашена, банк просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 29 травня 2023 року позов задовольнив. Звернув стягнення на майно, передане в іпотеку відповідно до іпотечного договору від 07 жовтня 2008 року № 6432, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковбасинською С. В., зареєстрованого в реєстрі за № 5325, а саме: на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, зі всіма об`єктами, функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_2, що на підставі договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2003 року належить ОСОБА_1, на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" в рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії від 07 жовтня 2008 року № 2739, укладеним з ОСОБА_2, в розмірі 991 926,61 грн, в тому числі: 465 651,35 грн - заборгованість за кредитом; 212 912,34 грн - заборгованість за процентами; 120 530,26 грн - пеня; 97 321,13 грн - інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за кредитом; 40 622,03 грн - інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за процентами; 41 946,89 грн - 3 % річних від прострочених сум за кредитом; 12 942,61 грн - 3 % річних від прострочених сум заборгованості за процентами. Встановив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його реалізації на електронному аукціоні відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку" за ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позичальник допустив порушення умов кредитного договору, унаслідок чого виникла заборгованість. Станом на час розгляду справи заборгованість за кредитним договором не погашена, іпотека не припинена, тому АТ "Ощадбанк" вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 травня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду,ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 127/8068/16, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди допустили істотні порушення норм процесуального права, неправильно застосували норми матеріального права, що регулюють права й обов`язки сторін у спірних правовідносинах, в результаті чого дійшли необґрунтованих висновків без усебічного, повного та об`єктивного дослідження наявних у справі доказів та без їх належної правової оцінки.
10 грудня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області ухвалив заочне рішення, яким стягнув з ОСОБА_2 на користь банку борг за кредитним договором у розмірі 802 693,06 грн, тобто цим рішенням був зафіксований розмір заборгованості за кредитним договором. Рішення суду перебуває на виконанні (ВП № НОМЕР_1), і з ОСОБА_2 стягується заборгованість шляхом утримання коштів з пенсії та зарплати в рахунок погашення заборгованості. Тобто на час звернення з цим позовом заборгованість позичальника перед банком була меншою, ніж та, що зазначена в заочному рішенні, однак, уточнивши позовні вимоги, банк просив стягнути суму ще більшу ніж встановлена у рішенні суду, що є недопустимо, проте суди на це не звернули уваги та не встановили розмір дійсної заборгованості за кредитним договором на час звернення банку з цим позовом.
Також позивач ще у 2014 році вже звертався до суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на цей самий предмет іпотеки, однак постановою Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 761/4676/14 в задоволенні позову було відмовлено.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
22 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року справу повернено на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 жовтня 2008 року між ВАТ "Ощадбанк", правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк", і ОСОБА_2 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2739, за умовами якого позичальник отримав кошти в сумі 534 100,00 грн зі сплатою 20,5 % річних, комісійних винагород та інших платежів у порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, з терміном повернення 07 жовтня 2018 року.
На забезпечення належного виконання умов кредитного договору 07 жовтня 2008 року між банком і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 6432, за умовами якого іпотекодавець як майновий поручитель боржника передала в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 54,70 кв. м, житловою площею 31,60 кв. м, зі всіма об`єктами, функціонально пов`язаними з вказаним нерухомим майном, що на АДРЕСА_2, яка належить іпотекодавцеві на праві власності. Погоджена сторонами вартість предмета іпотеки на день укладення іпотечного договору становить 763 000 грн.
Відповідно до пункту 6.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо у момент настання строку платежу зобов`язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у разі невиконання іпотекодавцем будь-якого з обов`язків, передбачених цим договором, та/або у разі невиконання боржником своїх обов`язків.
22 грудня 2011 року між ПАТ "Ощадбанк" і ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 1 до договору відновлювальної кредитної лінії № 2739 від 07 жовтня 2008 року, згідно з яким кредитну заборгованість реструктуризовано та змінено графік погашення кредиту в межах строку кредитування.
23 грудня 2012 року між банком і ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо зміни терміну сплати чергових платежів.
ОСОБА_2 належним чином не виконував умов кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка на 31 серпня 2015 року становила 802 693,06 грн, з яких: 226 954,60 грн - сума простроченого кредиту, 238 696,75 грн - сума непростроченого кредиту, 216 511,45 грн - заборгованість за відсотками, та 120 530,26 грн - пеня.
10 грудня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області ухвалив заочне рішення у справі № 363/3912/15-ц, яким задовольнив позов банку до ОСОБА_2 та стягнув заборгованість за кредитним договором у розмірі 802 693,06 грн.
Станом на 05 вересня 2022 року на виконанні у Вишгородському ВДВС перебуває виконавчий документ (ВП № НОМЕР_1) про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" заборгованості в розмірі 990 122,60 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.