ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 753/17390/20
провадження № 61-11419св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Заяву обґрунтовувала тим, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 серпня 2009 року визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на перебудовані та добудовані приміщення на АДРЕСА_1 ; встановлено порядок користування земельною ділянкою за тією ж адресою.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2010 року визнано за ОСОБА_4 право власності на 19/100 часток житлового будинку на АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_2 -на 16/100 часток та за ОСОБА_3 - на 65/100 часток цього ж житлового будинку.
Заявник вказувала, що на підставі договору дарування вона є власником 19/100 часток житлового будинку на АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою № 85429014 від 20 квітня 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Також зазначала, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа пропущено з поважних причин, оскільки вона намагалась домовитись з співвласниками житлового будинку про добровільне виконання судового рішення, однак останні категорично відмовились.
Такі обставини змусили її звернутися до суду з позовом про встановлення нового порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у здійснені державної реєстрації права власності, проте у задоволенні позову відмовлено.
Посилаючись на зазначене, заявник вважає, що наявні всі правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження, тому просила замінити сторону виконавчого провадження у цивільній справі з ОСОБА_4 на неї, видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року, постановленою у складі судді Колесника О. М., заяву задоволено.
Замінено стягувача ОСОБА_4 на ОСОБА_1 у цивільній справі № 2-142/2009 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у майні та визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання права власності на перебудовані та прибудовані приміщення, встановлення порядку користування земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на перебудовані та добудовані приміщення, зміну часток у праві власності на домоволодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Поновлено ОСОБА_1 строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2-142/2009, виданого на виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 серпня 2009 року та додаткового рішення цього ж суду від 19 січня 2010 року про визнання права власності та встановлення порядку користування домоволодінням на АДРЕСА_1 .
Видано дублікат виконавчого листа для примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 серпня 2009 року та додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2010 року про визнання права власності та встановлення порядку користування домоволодінням на АДРЕСА_1 .
Ухвала суду мотивована тим, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Встановивши, що ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.
Обґрунтованими суд першої інстанції вважав і вимоги про поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки дійшов висновку, що такий строк ОСОБА_1 пропущено з поважних причин.
Також судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 серпня 2009 року та додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2010 року, що є підставою для видачі дубліката виконавчого листа.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року скасовано з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Апеляційний суд вказував на те, що заміна сторони виконавчого провадження - боржника або стягувача, у разі її вибуття, здійснюється у відкритому виконавчому провадженні. Заміна боржника або стягувача можлива і до відкриття виконавчого провадження, але за умови видачі судом виконавчого листа. Отже необхідною умовою для звернення із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є факт видачі судом виконавчого листа, а для видачі дубліката виконавчого листа - факт втрати або знищення оригіналу виданого виконавчого листа.
Доказів видачі судом виконавчого листа стягувачу - ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_1, та втрати оригіналу виконавчого листа матеріали справи не містять.
З урахуванням зазначеного апеляційний суд вважав заяву ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню і, як наслідок, відмовив у її задоволенні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2021 року ОСОБА_1 подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року скасувати та залишити в силі ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року.
У касаційній скарзі заявник вказувала на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, оскільки при вирішенні заяви судом не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, відповідно до яких заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".Отже звернення правонаступника стягувача із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".
На думку заявника, неврахування апеляційним судом висновків у заданих постановах призвело до неправильного вирішення справи.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказував на безпідставність її доводів. Зазначав, що апеляційний суд, встановивши відсутність видачі та втрати виконавчого листа, дійшов правильного висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 . З урахуванням зазначеного ОСОБА_2 просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Дарницького районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 753/17390/20.
Ухвалою Верховного Суду від 2 серпня 2023 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до змісту ухвали Верховного Суду від 17 червня 2021 року підставами відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 серпня 2009 року визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на перебудовані та добудовані приміщення на АДРЕСА_1 ; встановлено порядок користування земельною ділянкою за тією ж адресою.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2010 року визнано за ОСОБА_4 право власності на 19/100 часток житлового будинку на АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_2 -на 16/100 часток та за ОСОБА_3 - 65/100 часток цього ж житлового будинку.
З інформаційної довідки № 85429014 від 20 квітня 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 16 жовтня 2012 року є власником 19/100 часток житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.
У частинах першій та другій статті 55 ЦПК України зазначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону України "Про виконавче провадження").
Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом цієї норми суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених частиною другою статті 442 ЦПК України, та що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.
У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Положеннями ЦПК України передбачена можливість видачі у справі лише одного виконавчого листа та його дублікат може бути виданий судом лише у випадку втрати оригіналу; під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Підставою для видачі дубліката є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. Водночас, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п`ята статті 15 Закону України "Про виконавче провадження").