1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 2-5029/11

провадження № 61-998св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмен",

стягувач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",

боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмен" на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 жовтня 2022 року, постановлену у складі судді Пахолюка А. М., та постанову Волинського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмен" (далі - ТОВ "Брайт Інвестмен") звернулось із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах.

Заяву обґрунтовувало тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 вересня 2011 року стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "Комерційний банк "Надра"), заборгованість за кредитним договором № 6М/2008/840-МКЛ/739 від 21 січня 2008 року у розмірі 165 516,09 грн, а також 1 655,16 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційне технічне забезпечення.

5 серпня 2020 року ПАТ "Комерційний банк "Надра" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" уклали договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Комерційний банк "Надра" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за кредитним договором № 6М/2008/840-МКЛ/739 від 21 січня 2008 року.

18 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" та ТОВ "Брайт Інвестмен" уклали договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_04, за яким ТОВ "Брайт Інвестмен"" набуло право вимоги за кредитним договором № 6М/2008/840-МКЛ/739 від 21 січня 2008 року.

Посилаючись на зазначене, а також на те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчих листах, тобто процесуальне правонаступництво, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах, товариство просило замінити стягувача - ПАТ "Комерційний банк "Надра" на його правонаступника - ТОВ "Брайт Інвестмен".

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 жовтня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.

Суд першої інстанції вказував на те, що якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист № 2-5029/11 на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 вересня 2011 року, який 31 травня 2019 року повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Встановив суд і те, що ТОВ "Брайт Інвестмен" звернулось із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі 12 вересня 2022 року.

Встановивши зазначене, суд першої інстанції вважав, що заявник пропустив трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; питання про поновлення зазначеного строку не порушує, а, відтак, відсутня мета такого правонаступництва та правові підстави для заміни стягувача у виконавчому листі.

Постановою Волинського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 жовтня 2022 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу ТОВ "Брайт Інвестмен", суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічно і повно з`ясованих обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У січні 2023 року ТОВ "Брайт Інвестмен" подало до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 жовтня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

У касаційній скарзі заявник вказував на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки при вирішенні заяви судами не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18 (провадження № К/9901/5096/19), від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 (провадження № К/9901/37249/18), відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, тобто як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, (зокрема, і до видання виконавчого листа) і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012 (провадження № 61-5419св21), яка також не врахована судами попередніх інстанцій.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою і те, що 26 березня 2022 року набрав чинності Закон від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким встановлено, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;

юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

У зв`язку з тим, що строки пред`явлення виконавчого документа станом на 26 березня 2022 року, а саме на дату набрання чинності Законом від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", не пропущені, строки пред`явлення виконавчого листа № 2-5029/11, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги і те, що Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР, статуту Торгово-промислової палати України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 год30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента від 24 лютого 2022 року № 64/22 "Про введення воєнного стану в Україні".

Отже Торгова-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами як для суб`єктів господарювання, так і для населення.

Позиція інших учасників справи

У травні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала на безпідставність її доводів.

Зазначала, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, надали належну оцінку доказам, поданим учасниками справи, та ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення.

Також зазначала, що з витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що 23 жовтня 2015 року Луцьким районним відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-5029/11, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 24 січня 2012 року. 31 травня 2019 року зазначений виконавчий лист повернуто без виконання. Повторно виконавчий лист до виконання не пред`являвся.

Отже заявник, вважає, що ТОВ "Брайт Інвестмен" звернулось із заявою про заміну сторони виконавчого провадження поза межами трирічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Посилання ТОВ "Брайт Інвестмен" на Закон від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" ОСОБА_1 вважає безпідставним, оскільки, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 6 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Луцького міськрайонного суду Волинської області матеріали цивільної справи № 2-5029/11.

Відповідно до змісту ухвали Верховного Суду від 6 лютого 2023 року підставами відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012 (провадження № 61-5419св21), від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18 (провадження № К/9901/5096/19), від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 (провадження № К/9901/37249/18), від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18).

Ухвалою Верховного Суду від 9 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 вересня 2011 року позов ВАТ "Комерційний банк "Надра" задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Надра", заборгованість за кредитним договором № 6М/2008/840-МКЛ/739 від 21 січня 2008 року у розмірі 165 516,09 грн, а також 1 655,16 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційне технічне забезпечення.

5 серпня 2020 року ПАТ "Комерційний банк "Надра" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" уклали договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Комерційний банк "Надра" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за кредитним договором № 6М/2008/840-МКЛ/739 від 21 січня 2008 року.

18 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" та ТОВ "Брайт Інвестмен" уклали договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_04, за яким ТОВ "Брайт Інвестмен"" набуло право вимоги за кредитним договором № 6М/2008/840-МКЛ/739 від 21 січня 2008 року.

Також судами встановлено, що 24 січня 2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист № 2-5029/11 на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 вересня 2011 року.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Волинській області від 31 травня 2019 року виконавчий лист № 2-5029/11 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.


................
Перейти до повного тексту