ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 182/6369/16-ц
провадження № 61-20598св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах та як правонаступник ОСОБА_2, та ОСОБА_3,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк", в інтересах якого діє адвокат Трубіна Тетяна Володимирівна, на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року, ухвалене у складі
судді Рунчевої О. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 2 жовтня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -
АТ "УкрСиббанк") звернулося з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказувало, що 27 грудня 2007 року Акціонерний комерційний інноваційний банк (далі - АКІБ) "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11277586000 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 45 000 доларів США зі сплатою 12,90% за користування кредитом на строк до 26 грудня 2031 року; цільовим призначенням кредиту є придбання квартири.
Додатком № 1 до кредитного договору сторони домовились, що погашення кредиту відбувається щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з пунктом 1.3.4 кредитного договору відбувається з 1 до 25 (включно) число кожного місяця.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором 27 грудня 2007 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є
АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 уклали договір поруки № 11277586000П, за умовами якого остання зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань які виникли з кредитного договору; сторони договору поруки домовились, що відповідальність позичальника та поручителя є солідарною.
27 грудня 2007 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є
АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 уклали додаткову угоду до кредитного договору, якою додано до вказаного договору додаток № 2 - "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" та додаток № 3 - "Тарифи Банку".
15 травня 2009 року вказані сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до якої змінили строки сплати процентів - з 1
до 25 (включно) число кожного місяця, наступного за тим, за який нараховані такі проценти; викладено додаток № 1 до кредитного договору (Графік погашення кредиту) у новій редакції.
Вказувало, що ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором не виконував - не вносив платежі на погашення кредиту.
19 серпня 2016 року відповідачам направлено вимоги про погашення заборгованості, які були отримані останніми 23 серпня 2016 року, однак вимоги кредитора залишені без задоволення.
На 19 серпня 2016 року заборгованість ОСОБА_2 складає 65 656,10 доларів США, з яких 37 978,08 доларів США - заборгованість за кредитом та
27 678,02 доларів США - заборгованість за процентами.
Крім того, вказувало, що згідно з пунктом 4.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/або комісій позичальник зобов`язався сплатити банку додатково до встановленої процентної ставки за кредитом пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
Заборгованість ОСОБА_2 зі сплати визначеної пунктом 4.1 договору пені за несвоєчасне погашення процентів на 1 листопада 2016 року
складає 311 876,45 грн.
За таких обставин просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 65 656,10 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 311 876,45 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 11 червня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11277586000 від 27 грудня
2007 року у розмірі 65 656,10 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 311 876,45 грн. У іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вважав обґрунтованими вимоги банку про стягнення заборгованості з позичальника.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з поручителя, суд першої інстанції зазначив, що останній платіж позичальник здійснив 30 вересня 2011 року. Банк пред`явив вимогу до поручителя 12 серпня 2016 року, тобто зі спливом шести місяців після настання строку виконання зобов`язання, тому у розумінні частини четвертої
статті 559 ЦК України порука ОСОБА_1 є припиненою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 2 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, а рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про солідарне стягнення заборгованості з поручителя, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У листопаді 2019 року представник АТ "УкрСиббанк" - адвокат Трубіна Т. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 11 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 2 жовтня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як поручителя і ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про припинення поруки ОСОБА_1 у повному обсязі, який зроблено з неправильним застосуванням частини четвертої статті 559 ЦК України.
Вказує, що умови кредитного договору передбачають виконання зобов`язання частинами (щомісячними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Разом із тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.
На думку заявника, чинною є порука за окремими зобов`язаннями за кредитом до збігу шести місяців з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань (чергові платежі, які мав сплатити позичальник за шість місяців до звернення кредитора з вимогою про дострокове виконання зобов`язання) та за черговими платежами, строк сплати за якими не настав на час звернення з вказаною вимогою.
Також заявник вважає такою, що не спливла, поруку щодо заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 31 травня до 31 жовтня
2016 року та за пенею, нарахованою за вказаний період.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність її доводів, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову до неї як до поручителя залишити без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2022 року зупинено провадження
у даній справі і ухвалою цього ж суду від 21 червня 2023 року провадження у справі поновлено та залучено до участі у справі правонаступників
ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду від 5 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27 грудня
2007 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11277586000, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 45 000 доларів США зі сплатою 12,90% за користування кредитом на строк до 26 грудня 2031 року; цільовим призначенням кредиту є придбання квартири.
27 грудня 2007 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є
АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 уклали додаткову угоду до кредитного договору, якою пункт 5.2 договору доповнено, зокрема, абзацом наступного змісту:
"У випадку настання обставин:
- передбачених пунктами "а", "б" пункту 5.2 договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно пункту 1.3.1 договору;
- передбачених пунктом "в" пункту 5.2 договору - процентна ставка за договором збільшується не більше ніж на 10% для кредитів у національній валюті та не більше ніж 5% для кредитів в іноземній валюті, відповідно до розміру ставки, що діє згідно пункту 1.3.1 договору;
- передбачених підпунктом "г" пункту 5.2 договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні діючих процентних ставок банку за програмами кредитування".
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором 27 грудня 2007 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є
АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 уклали договір поруки № 11277586000П, за умовами якого остання зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, які виникли з кредитного договору; сторони договору поруки домовились, що відповідальність позичальника та поручителя є солідарною.
27 грудня 2007 року АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є
АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 уклали додаткову угоду до кредитного договору, якою додано до вказаного договору додаток № 2 - "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" та додаток № 3 - "Тарифи Банку".
15 травня 2009 року вказані сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до якої змінено строки сплати процентів - з 1
до 25 (включно) число кожного місяця, наступного за тим, за який нараховані такі проценти; викладено додаток № 1 до кредитного договору (Графік погашення кредиту) у новій редакції.
Суди встановили, що АТ "УкрСиббанк 12 серпня 2016 року направив
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимоги про дострокове повернення
кредиту № 30-2/8-666 та № 30-2/8-667 відповідно.
Зі змісту довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором суди встановили, що останній платіж на погашення заборгованості за кредитом внесений ОСОБА_2 30 вересня 2011 року; на погашення заборгованості за процентами - 5 грудня 2011 року.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "УкрСиббанк", в інтересах якого діє адвокат Трубіна Т. В., на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року, та постанову Дніпровського апеляційного суду від 2 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 8 лютого
2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.