ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 752/13258/22
провадження № 51-778км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу та доповнення до неї прокурора, якийбравучастьурозглядісправиусуді апеляційної інстанції, - ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Великі Кринки Глобінського району Полтавської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року, ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 72 КК ОСОБА_7 зараховано у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 07 червня 2023 року по 30 липня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_7 винуватим у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану за обставин детально викладених у вироку.
Так, Законом України від 24лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", строк дії якого було продовжено у подальшому відповідними Указами Президента України.
Як установив суд, 01 вересня 2022 року о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав велосипед "Comanche OntarioFLY", чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 6112 грн 50 коп.
Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції здійснювався за процедурою, передбаченою ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Не погодившись з указаним вироком у частині призначеного покарання, ОСОБА_7 оскаржив його в апеляційному порядку. Київський апеляційний суд ухвалою від 07 листопада 2023 року залишив скаргу засудженого без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Укасаційнійскарзіпрокурорпроситьнапідставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, скасуватиухвалені щодо ОСОБА_7 вирок та ухвалу й призначити новийрозглядусуді першої інстанції. Аргументуючи свою вимогу, прокурор стверджує, що суд, розглянувши справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, визнав доведеними інші обставини вчинення ОСОБА_7 злочину (час, місце, спосіб його вчинення), ніж ті, що були встановлені досудовим розслідуванням і викладені в обвинувальному акті. Вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 2, ч. 2 ст. 404 КПК не звернув уваги на зазначені істотні порушення вимог цього Кодексу, допущені судом першої інстанції, залишивши незаконний вирок суду без змін.
У доповненні до касаційної скарги прокурор стверджує, що оскільки в обвинувальному акті було зазначено як обставину, що пом`якшує покарання, - щире каяття, то суд, розглянувши справу у спрощеному порядку, не мав законних підстав дійти висновку про відсутність у ОСОБА_7 такої пом`якшуючої обставини. На переконання прокурора вказане порушення фактично потягло погіршення становища засудженого.
Учасникамкримінальногопровадженнябулоналежнимчиномповідомленопродату, частамісцекасаційногорозгляду, клопотаньпройоговідкладеннядосудукасаційноїінстанціїненадходило.
Позиції учасників судового провадження
Усудікасаційноїінстанції прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі та доповненні до неї, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, в якій не оспорюються висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та юридично-правова оцінка діяння за ч. 4 ст. 185 КК, а також справедливість призначеного засудженому судом покарання.
Суд касаційної інстанції уповноважений скасувати оспорювані рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК у разі допущення судами попередніх інстанцій таких процесуальних порушень, які в розумінні ст. 412 вказаного Кодексу є істотними.
У цій справі при здійсненні судового та апеляційного провадження вимоги КПК істотно не було порушено, а доводи у касаційній скарзі та доповнені до неї про протилежне не можна визнати прийнятними.
За матеріалами справи, суд першої інстанції розглянув її за процедурою, передбаченою ч. 3 ст. 349 КПК. Як убачається з даних, зафіксованих на технічних носіях інформації, ніхто з учасників судового провадження не заперечував проти скороченого порядку дослідження доказів, обмеження судового слідства допитом обвинуваченого, потерпілого та перевіркою відомостей, котрі характеризують особу ОСОБА_7 . При цьому останній повністю визнав свою провину у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, надав суду показання щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення.
З огляду на викладене у суду не було процесуальних перешкод, які би унеможливлювали застосування правил ч. 3 ст. 349 КПК.