ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 761/15155/23
Провадження № 51-1208 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100100000465, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Шевченківський районний суд м. Києва вироком від 30 серпня 2023 року визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначив йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами. Також суд вирішив питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_7 08 лютого 2023 року, приблизно о 19.50 год., керуючи технічно справним автомобілем "Mazda 626", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у м. Києві по вул. Старовокзальній зі сторони вул. Саксаганського у напрямку вул. Жилянської, наближаючись до регульованого світлофором перехрестя вул. Старовокзальної та вул. Жилянської, порушуючи вимоги п.п. 2.3 "б", 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, повертаючи ліворуч з вул. Старовокзальної на вул. Жилянську у напрямку вул. Симона Петлюри, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_8, яка переходила проїзну частину дороги на дозволений для пішоходів зелений сигнал світлофора по регульованому пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля під керуванням обвинуваченого, та здійснив наїзд автомобілем на останню, чим спричинив ОСОБА_8 середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження.
Київський апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор вважає, що судом неправильно було застосовано положення ст. 69 КК України і не призначено ОСОБА_7 обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Зокрема положення ч. 2 ст. 69 КК України передбачають, що суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України, санкція якої передбачає одне з основних покарань у виді штрафу в розмірі від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд не мав права на підставі положень ст. 69 КК України не призначати засудженому обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Зазначене, на думку прокурора, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до м`якості призначеного покарання.
Апеляційний суд цих доводів прокурора належним чином не перевірив, тому ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала подану касаційну скаргу.
Захисник та засуджений заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.