ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2024 року
м. Київ
справа № 216/5888/23
провадження № 61-3540 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 20 листопада 2023 року в складі судді Кузнецова Р. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Тимченко О. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду
з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)
"Сітісервіс-КР" про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що ТОВ "Сітісервіс-КР" надає послуги з управління та утримання багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .
У період із 09.00 год 09 вересня 2023 року до 13.00 год 10 вересня 2023 року
у зв`язку з бездіяльністю управителя житлового будинку в житловому будинку було відсутнє водопостачання, що створило загрозу їх життю і здоров`ю
та спричинило порушення прав споживачів унаслідок застосування товариством забороненої нечесної підприємницької практики, так як договір про надання послуг з управління будинком від 03 червня 2018 року є нікчемним правочином, який відповідно до статей 215, 216, 236 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю та є недійсним з моменту його вчинення, а також - який унеможливлює відповідальність ТОВ "Сітісервіс-КР" під час управління спільним майном житлового будинку.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд визнати нечесною підприємницьку практику ТОВ "Сітісервіс-КР" під час укладання договору про надання послуг з управління будинком від 03 червня 2018 року
№ 1406/05-18 у зв`язку з відсутністю нотаріального посвідчення цього договору
та зобов`язати ТОВ "Сітісервіс-КР" повідомити належним чином відповідних співвласників житлового будинку про недійсність цього договору у зв`язку
з відсутністю нотаріального посвідчення під час його укладання.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2023 року, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, прийнятою у відкритому судовому засіданні, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив
із недоведеності заявлених позовних вимог, а саме порушення прав позивачів,
як споживачів. Їх доводи є абстрактними, не містять обґрунтування негативного впливу на конкретні реальні індивідуально виражені цивільні права чи інтереси
і свідчать виключно про незгоду позивачів із тим фактом, що відповідач, який,
на думку останніх, здійснює нечесну підприємницьку практику, протиправно
є управителем житлового будинку, в якому вони мешкають, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.
Апеляційний суд також зауважив, що, посилаючись на незаконність протоколу загальних зборів і договору від 03 червня 2018 року № 1406/05-18, позивачі
не ставлять питання про визнання їх незаконними чи недійсними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; а також належним чином не досліджено зібрані
у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі суду від 20 березня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її із суду першої інстанції.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки, наявним у матеріалах справи доказам і доводам позивачів, не врахували, що договір про надання послуг
з управління будинком від 03 червня 2018 року № 1406/05-18 нотаріально
не посвідчений, тоді як відповідно до статті 1031 ЦК України договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.
Суди не з`ясовували, чи підлягає указаний договір обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно товариство ухилилося від його посвідчення, чи втрачена така можливість, а також, чи немає інших підстав нікчемності цього правочину.
Також під час розгляду справи судами не було з`ясовано та не було перевірено наявність факту передачі багатоквартирного будинку
АДРЕСА_1 в управління ТОВ "Сітісервіс-КР" відповідно до вимог частини першої статті 1029, частини третьої статті 1030
ЦК України, а також пунктів 2, 4 Типового договору управління.
Вказує, що суд першої інстанції не повідомив його про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України
є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених
у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір
не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного
або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Звертаючись до суду з позовом, позивачі вказували, що, на їх думку, відсутність
у житловому будинку 09 та 10 вересня 2023 року водопостачання, створило загрозу їх життю і здоров`ю та спричинило порушення їх прав, як споживачів, унаслідок застосування відповідачем забороненої нечесної підприємницької практики, так як договір про надання послуг з управління будинком від 03 червня 2018 року є нікчемним правочином.