ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 303/5420/20
провадження № 61-5281св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду
від 25 січня 2024 рокуу складі колегії суддів: Куштана Б. П., Мацунича М. В., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк"), яку уточнив в ході розгляду справи та остаточно просив:
- визнати припиненим договір відновлювальної кредитної лінії від 08 жовтня
2007 року № 606, укладений між ним та АТ "Ощадбанк";
- визнати припиненим іпотечний договір від 08 жовтня 2007 року, укладений між ним та АТ "Ощадбанк", щодо квартири АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати АТ "Ощадбанк" зняти заборону відчуження майна.
2. Позовна заява мотивована тим, що 08 жовтня 2007 року між сторонами було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 606, відповідно до якого позивачеві було відкрито кредитну лінію у сумі 50 000,00 грн із остаточним терміном повернення кредиту - 08 жовтня 2017 року.
3. На забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в іпотеку квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить позивачеві на праві приватної власності.
4. У квітні 2009 року було встановлено, що працівниця відповідача скористалася його кредитною лінією та незаконно отримала з неї кошти.
5. У серпні 2012 року ним було повністю погашено кредитну заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 606.
6. Посилаючись на те, що він у вересні 2015 року та у липні 2020 року звертався до відділення АТ "Ощадбанк" із заявами про видачу йому довідки про повне погашення кредитної заборгованості та звільнення майна з під обтяження, однак отримав відмову, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 18 січня 2021 року у складі судді Кость В. В. позов задоволено.
Визнано припиненим договір відновлювальної кредитної лінії від 08 жовтня
2007 року № 606, укладений між ОСОБА_1 та АТ "Ощадбанк".
Визнано припиненим іпотечний договір від 08 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ "Ощадбанк", посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 2145.
Зобов`язано АТ "Ощадбанк" зняти заборону відчуження майна - квартири АДРЕСА_1 .
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом, надав належні та допустимі докази щодо виконання зобов`язання за кредитним договором, які відповідачем не спростовані, а наданий банком розрахунок заборгованості не є належним доказом, який доводить обґрунтованість позиції представника банківської установи щодо наявної заборгованості.
9. Твердження представника банківської установи щодо невиконаного позичальником грошового зобов`язання за кредитним договором на суму 119 062,72 грн (в т.ч. 81 600,00 грн - основний борг, 37 462,72 грн - нараховані відсотки) спростовуються поданими позивачем первинними документами (прибуткові касові ордери, квитанції) про сплату на користь банку суми
65 839,66 грн.
10. Враховуючи, що позичальник добросовісно виконав своє зобов`язання за кредитним договором, а обставина щодо незарахування сплачених коштів в якості погашення заборгованості працівником банку, яка перебувала в трудових відносних з кредитодавцем, не може вважатися свідченням зворотного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк" задоволено, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 січня 2021 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
12. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що станом на 13 листопада 2017 року у ОСОБА_1 усього наявна заборгованість по договору відновлювальної кредитної лінії № 606 по основному боргу - 81 600,00 грн, по відсотках за користування кредитом - 37 462,72 грн.
13. На теперішній час не встановлено винних осіб і суму привласнених коштів, також не встановлено осіб, із вини яких виникла прострочена заборгованість по договору відновлювальної кредитної лінії № 606 від 08 жовтня 2007 року, у результаті якої були нараховані штрафні санкції. Відтак позовні вимоги є передчасними, так само як і є передчасним висновок суду першої інстанції про виконання позивачем узятих на себе обов`язків.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення місцевого суду залишити в силі.
18. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі
№ 350/67/15-ц, від 19 січня 2022 року у справах № 199/5072/19, № 204/3530/17,
від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15, від 19 жовтня 2022 року у справі № 501/19/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Касаційна скарга мотивована тим, що він належними та допустимими доказами довів реальне та добросовісне виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, оскільки доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
20. Натомість суд апеляційної інстанції встановив факт наявності заборгованості по спірному кредитному договору виключно на підставі розрахунку суми боргу, наданого стороною відповідача, однак такий розрахунок не був предметом перевірки на його достовірність та правильність.
21. Вважає, що у випадку, якщо суд вважає розрахунок заборгованості таким, що не відповідає тим відносинам, які склалися між сторонами та на підставі нього не можна визначити реальну суму заборгованості, то суд повинен здійснити свій власний обрахунок заборгованості, а не відмовляти в задоволення позову через недоведеність позовних вимог.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
22. У червні 2024 року АТ "Ощадбанк" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і доводи скарги висновків апеляційного суду не спростовують. Зазначав про передчасність заявлених позовних вимог та обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є АТ "Ощадбанк" (банк), та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 606, на підставі якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 50 000,00 грн зі сплатою за користуванням кредитом 15,5 % річних, комісійних винагород та інших платежів з остаточним терміном повернення кредиту до 08 жовтня
2017 року.
24. Відповідно до пункту 1.2 договору кредит надається готівкою окремими частинами (траншами) за відновлюваною кредитною лінією у період до 08 жовтня 2009 року. На дату закінчення вказаного періоду визначається сума фактичної заборгованості за кредитом, яка підлягає погашенню щомісячно рівними частинами до 10 числа кожного місяця, починаючи з 08 жовтня 2009 року.
25. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,
08 жовтня 2007 року між банком і позивачем було укладено іпотечний договір (надалі - іпотечний договір), на підставі якого в іпотеку банківській установі було передано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
26. Позивачем на підтвердження погашення заборгованості за вказаним договором відновлювальної кредитної лінії № 606 від 08 жовтня 2007 року надано копії прибуткових касових ордерів: від 08 жовтня 2007 року на суму 150,00 грн,
23 листопада 2007 року на суму 1000,00 грн, 29 грудня 2007 року на суму
1000,00 грн, 01 лютого 2008 року на суму 1000,00 грн, 28 лютого 2008 року на суму 500,00 грн, 11 березня 2008 року на суму 12 000,00 грн, 25 квітня 2008 року на суму 2800,00 грн, 27 травня 2008 року на суму 950,00 грн, 26 червня 2008 року на суму 5000,00 грн, 26 серпня 2008 року на суму 1 300,00 грн, 26 вересня 2008 року на суму 1000,00 грн, 29 жовтня 2008 року на суму 400,00 грн, 28 листопада 2008 року на суму 500,00 грн, 09 грудня 2008 року на суму 700,00 грн, 27 січня 2009 року на суму 600 грн, 27 травня 2009 року на суму 800,00 грн, 18 серпня 2009 року на суму 1000,00 грн, 21 жовтня 2009 року на суму 244,94 грн, 06 листопада 2009 року на суму 894,93 грн, 25 грудня 2009 року на суму 500,00 грн, 24 лютого 2010 року на суму 957,77 грн; квитанціями від 07 квітня 2006 року на суму 360,00 грн, 17 січня 2012 року на суму 96,12 грн та на суму 2000,00 грн, 22 лютого 2012 року на суму 2000,00 грн, 07 листопада 2012 року на суму 1500,00 грн, 08 квітня 2013 року на суму 14 118,76 грн та на суму 881,24 грн, 03 травня 2013 року на суму 11 085,90 грн, внесено кошти на загальну суму 65839,66 грн.
27. Заперечуючи проти задоволення позову відповідач подав до суду розрахунок заборгованості в частині виданих коштів по відновлювальній кредитній лінії КД № 606 від 08 жовтня 2007 року, з якого вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 13 листопада 2017 року складає 119 062,72 грн, з яких: 81 600,00 грн - заборгованість за виданими траншами по основному боргу, 37 462,72 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
28. З вказаного розрахунку вбачається, що за договором відновлювальної кредитної лінії № 606 від 08 жовтня 2007 року відбулись наступні транші: 31 жовтня 2008 року на суму 17 000,00 грн; 04 листопада 2008 року на суму 5000,00 грн;
14 листопада 2008 року на суму 3000,00 грн; 13 січня 2008 року на суму 2600,00 грн; 29 травня 2009 року на суму 34 000,00 грн; 04 вересня 2009 року на суму
3000,00 грн; 30 вересня 2009 року на суму 17 000,00 грн. Сума погашення кредиту за вказаними траншами - 0,00 грн. Сума погашення відсотків за період з 26 грудня 2008 року по 25 лютого 2010 року - 12 385,48 грн.
29. Також в матеріалах справи наявні відповіді АТ "Ощадбанк" щодо звернень ОСОБА_1 вих. 1584 від 29 вересня 2015 року та №106.20-12/1/987
від 11 серпня 2020 року, у яких останньому повідомлялося, що 19 квітня 2010 року старшим слідчим СВ Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатській області було порушено кримінальну справу № 21017510 за фактом привласнення та розтрати грошових коштів службовими особами філії - Мукачівське відділення
№ 7287 ВАТ "Державний ощадний банк України" за ознаками складу злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України. Враховуючи той факт, що досудове слідство не закінчено, не встановлено винних осіб та суму привласнених коштів, філія Закарпатське облуправління не в змозі надати довідку про повне погашення кредиту, а також зняти заборону відчуження майна, що виступає забезпеченням зобов`язань згідно з кредитним договором №606 від 07 жовтня 2007 року. Остаточне коригування кредитного рахунку та зняття обтяження з заставного майна відбудеться після винесення вироку та вступу його в законну силу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
30. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
31. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
32. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
33. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
34. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
35. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
36. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
37. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
38. Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду в повній мірі не відповідає.
39. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
40. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
41. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права