ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2024 року
м. Київ
справа № 490/6345/23
провадження № 61-8908св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Одеса),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2024 року у складі судді Шолох Л. М. та постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Самчишиної Н. В., Ямкової О. О., від 22 травня 2024 року і виходив з наступного.
Основний зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року ОСОБА_1, заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті.
2. Свої вимоги заявниця мотивувала тим, що 01 вересня 2019 року між
ТОВ "Місто для людей Миколаїв" та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в особі уповноваженої особи ОСОБА_2 укладено договір № 123 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. ОСОБА_1 вказувала, що вона є власницею квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
3. Згідно з доводами заявниці, вона отримала неперевірену інформацію про смерть ОСОБА_2, яка була уповноваженою особою на підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вважала, що смерть уповноваженої особи на підписання договору порушує права всіх співвласників багатоквартирного будинку.
4. Офіційне встановлення факту смерті ОСОБА_2 є необхідною та достатньою умовою припинення дії договору № 123 від 01 вересня 2019 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та проведення загальних зборів співвласників/мешканців будинку
АДРЕСА_1 для обговорення нового проєкту договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та обрання уповноваженої особи для його підписання від імені співвласників/мешканців будинку. ОСОБА_2 проживала за адресою: квартира АДРЕСА_3 . Після її смерті квартиру за вказаною адресою було продано. Більше жодних інших персональних даних відносно ОСОБА_2 не відомо.
5. Посилаючись на вказані обставини, а також на частину першу статті 317 ЦПК України, ОСОБА_1 просила встановити факт смерті уповноваженої особи на підписання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 123 від 01 вересня 2019 року - ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 березня
2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявниця не надала доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, та не довела, що встановлення цього факту впливає на її будь-які особисті чи майнові права.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2024 року - без змін.
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що досліджені судом докази не доводять факту смерті ОСОБА_2 на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, а також того, що встановлення цього факту безпосередньо породить для ОСОБА_1 юридичні наслідки.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
10. 20 червня 2024 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 травня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
11. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування
норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
12. Заявниця вважає, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції встановлені обставини, які не відповідають дійсності та наявним у матеріалах справи доказам. Судом фактично встановлено факт смерті особи, однак зроблено неправильний висновок про те, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 не має жодного відношення до суті та мети звернення до суду заявниці.
13. Вказує, що при зверненні до суду із цією заявою та під час судового розгляду справи вона зазначала, що встановлення факту смерті
ОСОБА_2 є необхідною та достатньою умовою припинення дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та проведення загальних зборів співвласників будинку для обговорення нового проєкту договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та обрання уповноваженої особи для його підписання від імені співвласників.
14. Згідно з доводами касаційної скарги, судами попередніх інстанцій у порушення вимог положень статті 317 ЦПК України було відмовлено у встановлення факту смерті ОСОБА_2, на підтвердження якого заявницею було надано достатньо доказів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 490/6345/23.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .
17. Вказувала, що 01 вересня 2019 року між ТОВ "Місто для людей Миколаїв" та співвласниками багатоквартирного будинку
АДРЕСА_1 в особі уповноваженої ОСОБА_2 укладено договір № 123 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
18. Заявниця стверджувала, що вона отримала інформацію про смерть ОСОБА_2, яка була уповноваженою особою на підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирного будинку, а тому смерть уповноваженої особи на підписання договору порушує права всіх співвласників багатоквартирного будинку.
19. Вважала, що офіційне встановлення факту смерті ОСОБА_2 є необхідною та достатньою умовою припинення дії договору № 123 від 01 вересня 2019 року та проведення загальних зборів співвласників/мешканців будинку для обговорення нового проєкту договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та обрання уповноваженої особи для його підписання від імені співвласників/мешканців будинку. ОСОБА_2 проживала у квартирі АДРЕСА_3 . Після її смерті квартиру за вказаною адресою було продано. Більше жодних інших персональних даних відносно ОСОБА_2 не відомо.
20. На виконання вимог Центрального районного суду м. Миколаєва, Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) надано відомості про те, що в архіві відділу відсутній актовий запис про державну реєстрацію смерті складеного на ім`я ОСОБА_2 . Також у відповіді зазначено, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть № 1588, складений 29 квітня 2013 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим на ім`я ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна.
21. У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила суду, що не являється родичкою ОСОБА_2, встановлення факту смерті якої їй необхідно для укладення нового договору на обслуговування квартири у зв`язку з чим просила задовольнити заяву.
Позиція Верховного Суду
22. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
23. Згідно з приписами пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
24. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
25. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
26. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
27. За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
28. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
29. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.