iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 369/12718/20

провадження № 61-3085св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року в складі судді Фінагеєвої І. О., додаткове рішення цього ж суду від 19 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П., та касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Старовойт Віталій Петрович, на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 червня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 2003 року до 2016 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Він працює лікарем акушером-гінекологом у Комунальному закладі Київської обласної ради "Київський обласний перинатальний центр".

Він та відповідачка як колишнє подружжя є сторонами у декількох судових справах: №№ 761/20140/16-ц 826/8132/17, 369/8770/16-ц (про розірвання шлюбу, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя), під час розгляду яких остання розповсюджує неправдиву інформацію відносно нього, чим систематично принижує його честь, гідність та ділову репутацію та завдає йому моральної шкоди.

Стверджує, що розповсюджена відповідачкою інформація є недостовірною, принизливою по відношенню до його особистості, оскільки позиціонує його як нечесну людину, шахрая. У зв`язку із цим він тривалий час знаходився у пригніченому емоційному стані, погіршився і його фізичний стан через постійний стрес та переживання, а саме: прискорилося серцебиття, порушився сон, часто піднімається артеріальний тиск. Погіршилися також його стосунки з оточуючими, він перестав спілкуватися з друзями та сусідами.

За таких обставин та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив суд:

1. Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, а саме:

- у судовому засіданні, яке відбулося 05 грудня 2016 року у Шевченківському районному суді м. Києва у справі № 761/20140/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу у присутності судді ОСОБА_3, секретаря судового засідання ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_43 та адвоката ОСОБА_44, сказане ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, а саме(тут і далі мовою оригіналу): "Ми не проживаємо з відповідачем з лютого 2014 року, він запропонував покинути житло. Перед тим було декілька моментів з фізичним насиллям, після чого я попала в лікарню, і мій син мене забрав з попереднього місця проживання і з того часу я жила в нього. ОСОБА_5 був завжди емоційно нестійким, здатний до фізичного насилля, це він практикував і вдень і вночі. Іноді приїжджав на роботу, наносячи матеріальний ущерб і обладнанню на роботі. До мене ставився не як до людини, а як до ворога, з надзвичайною агресією. Спочатку він втамовував свою агресію на дітях, провокуючи на скандали в їх сім`ях, потім постійні драки і вдень і вночі, після чого я почала хворіти. І обов`язкові його приниження були не обов`язково при дітях, а навіть при посторонніх людях. Він тероризував мене і декілька разів насильно вимагав покинути житло, і я ночувала і в друзів, і в гостінніце, і в дітей. Син не міг жити з батьком, в нього були з ним несумісні відносини. Постійні сварки з ОСОБА_5, його приниження і фізичне насилля продовжувались протягом останніх восьми років. Особливо це загострилось в жовтні 2013 року, коли в ніч з 27 на 28 жовтня він п`ять годин знущався фізично наді мною фізично. Після цього я довго хворіла. Почалися спроби з боку ОСОБА_5, щоб я змінила місце проживання, де ми живемо. ОСОБА_5 бувало, щоночі я прокидалась від того, що в мене на голові лежить подушка, інколи він мене душив. Останнє фізичне насилля було 13 чи 14 січня 2014 року, після чого я звернулась до лікаря і мене поклали в лікарню. Після лікарні, коли я прийшла додому, агресія продовжувалась, Він зателефонував мені на роботу, щоб я звільнила квартиру. Ми приїхали 09.02.2014 році з сином, щоб забрати речі, речі він нам не віддав, проте кидався в бійку зі мною і сином. Лише після того, як приїхав наряд міліції, коли ми визвали 09 лютого, ми могли покинути квартиру. З 10.02.2014 році не живемо разом. Останні півроку він цікавиться моїм життям, проте його звонки вночі і вдень закінчуються лише погрозами, шантажем і нецензурною лайкою.";

- у судовому засіданні Окружного адміністративного суду міста Києва 25 липня 2017 року у справі № 826/8132/17 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, в присутності судді ОСОБА_40 та адвоката ОСОБА_43, сказане ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, а саме: "Намагається здійснити махінації з майном моїм, мого сина та інших осіб. Коли йшов розгляд справи про розлучення, він вів недобросовісну діяльність, як суб`єкт судового процесу. Він зловживав своїми процесуальними правами, впливав і на свідків з моєї сторони, і писав заяви до правоохоронних органів, до керівників моїх, мого сина і інших осіб. Щодо тиску на мене, сина та свідків з моєї сторони, є звернення до правоохоронних органів. В Києво-Святошинському суді, де відбувається розгляд майнових справ, ОСОБА_10 намагається шахрайським шляхом впливати на майно цих осіб. Шахрайським шляхом намагається позбавити права власності у відповідачів у цій справі. Святошинським відділом поліції, а також Скадовським відділом поліції ведеться кримінальне розслідування за кримінальними злочинами ОСОБА_11 відносно майна багатьох осіб. Звернення ОСОБА_5 до адміністративного суду - це зловживання судовими можливостями, зловживаючи своїми судовими правами, вчиняє тиск і порушує моє здоров`я.";

- у судовому засіданні 28 вересня 2017 року в Києво-Святошинському районному суді у справі № 369/8770/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя в присутності судді ОСОБА_41, секретаря судового засідання ОСОБА_42 та осіб, які беруть участь у справі: відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_14 ОСОБА_15, приватного нотаріуса ОСОБА_38, ОСОБА_16, ОСОБА_17, адвоката ОСОБА_43, ОСОБА_18, та представників: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, сказане ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, а саме: " Мудило, ти ОСОБА_24 …тебе яйца оборвать надо... Вибачте…Кончений человек.";

- у судовому засіданні 07 жовтня 2019 року в Києво-Святошинському районному суді у справі № 369/8770/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя в присутності судді ОСОБА_41, секретаря судового засідання ОСОБА_42 та осіб, які беруть участь у справі: відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, приватного нотаріуса ОСОБА_38, ОСОБА_16, ОСОБА_17, адвоката ОСОБА_43, ОСОБА_18, та представників: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, сказане ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, а саме: "Я позволяла ОСОБА_5 пользоваться своїм автомобілем, вслучае отказа дать ключи от авто і техпаспорт устраивал скандали, ОСОБА_5 зачастую менял ключи у входних дверях. Я подтвердила свои возможности, средства и источники. ОСОБА_5 никаких доходов не имел. Свідчення ОСОБА_5 в суде - абсолютная ложь и мошенничество. Своими свідченнями 24.10.2018р. ОСОБА_5 принизив честь і гідність мене і сина. По 3-4 месяца не разговаривали, отношения формальние. ОСОБА_5 чрезмерно агресивне к детям и ко мне. Сина винудил уйти из дому в 2004 р., а дочь в 2009 р., а меня 27 ноября избил жестоко, а 09 февраля 2014 г. вигнал из дома. Он шантажировал, вимогал продать Скадовск".

- (Запис судового засідання на диск 20191007 - 155440 у вищезазначеній справі № 369/8770/16-ц).

"Он шантажировал, вимогал продать Скадовск . Под разними предлогами ОСОБА_5 и ОСОБА_29 давили на меня продать Скадовск. ОСОБА_5 давил на меня под разними предлогами, например, может спалить документи моих родителей, которие остались на той квартире. Принимал и проводил продажу дома в Скадовске ОСОБА_5 . Из -за мошенничества его и подстрекательства дочери осталась без недвижимости в Скадовске. 08.01.2016 році бросал камни в окна, ломал забор, устроил драку, била визвана полиция. Практически для сина ето биологический отец с 2009г. Для меня он садист и агресор. ОСОБА_5 подает в суд массу фальшивих документов. ОСОБА_5 в Киево -Святошинском суде, недобросовестно участвуя в судебном процессе, подал на меня и сина три однакових иска на автомобіль Рено Колеос с одним и тем же обоснованием, ОСОБА_5 создал искусственний иск, притягивая как можно больше людей к данному процессу. ОСОБА_5 злоупотребляет своїми процесуальними правами, он подал суду массу клопотань, специально затягивая процесе. Он подал масу лживих заявлений в правоохоронні органи, жалоби на судей. ОСОБА_5 написал в прокуратуру, что ми, ответчики, организовали преступную группу, а я заказала кілера за 1 000 долларов і дала ему 2 единици зброї, щоб знищити ОСОБА_5 фізично. Ходит на работу ко мне, к сину и угрожает директору, к невертке звонит главврачу, ходит к директору школи (внука), неоднократно жалуетея на нас, что у нас плохая сім`я, а невестка избивает внука. Приходил ко мне работу, избивал меня..єсть свидетели. Никогда не имели общего бюджети ми, я самостоятельная. Деньги с продажи Скадовска обманним путем били присвоени дочерью, и я считаю, что ето организовал ОСОБА_5."

- у судовому засіданні 05 листопада 2019 року в Києво-Святошинському районному суді у справі № 369/8770/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя, в присутності судді ОСОБА_41, секретаря судового засідання ОСОБА_42 та осіб, які беруть участь у справі: відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, приватного нотаріуса ОСОБА_38, ОСОБА_16, ОСОБА_17, адвоката ОСОБА_43, ОСОБА_18, та представників: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, сказане ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1, а саме: " ОСОБА_5, в 1994 году после ваших побоїв я попала в нейрохірургію. В 1995 году планировала переехать в Кривой Рог, должна била забрать моя сестра, но в святи с тем, что Ви предприняли попитку насилования моей сестри, она уехала и из-за етого в нашей семе били холодние отношения и вернуться и жить в Кривой Рог с сестрой в одной квартире я не могла, поетому и стимулировала покупку жилья в Скадовске. Виламував двері, не пускав в кімнату, щоб я забрала речі. Ви в присутствии полиции вигнали меня из дома, без вещей. Отобрал у сина 5 000 долларов за подаренний автомобіль. Угнал автомашину, отобрав машину у нас после того, как ми вишли из суда. Вигнав з дому мене в присутності поліції. Отобрал 5 000 долларов у сина за подаренноє авто, в 1994 году побил меня, и я попала в нейрохирургию. Виписались з сином з Білоруської, он стал звонить и угрожать, что ми числились с 2014 года и предоставил счет на 100 или 200 тисяч гривен. В январе 2017 года он подал иск к сину на раздел авто, которое я подарила сину, и требовал 5000 долларов. Со сторони ОСОБА_5 идет откровенное вранье и откровенное мошенничество. В него никогда денег не било. Он работал с 9 до 12 часов, вечно жаловался, что у него нет денег. Из-за его токсичности его отказивались принимать на подработку в другие лечебние учреждения. Для ОСОБА_39 ето биологический отец".

2. Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом озвучення на найближчому судовому засіданні, яке відбудуться у Києво-Святошинському районному суді у справі № 369/8770/16-ц, або у інший спосіб у разі завершення слухання справи у першій інстанції, після набрання судовим рішенням в даній справі законної сили, наступного тексту спростування: Мною, ОСОБА_2 озвучувались недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1, а саме:

- у судовому засіданні, яке відбулося 05 грудня 2016 року у Шевченківському районному суді м. Києва у справі № 761/20140/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу;

- у судовому засіданні, що відбулося 05 листопада 2019 року в Києво- Святошинському районному суді у справі №369/8770/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 140 000,00 грн.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що поширена щодо позивача інформація є вираженням суб`єктивної думки відповідача, відтак не може бути перевірена судом на предмет її правдивості. На переконання суду такі висловлювання відповідача є її власними поглядами, критичними висловлюваннями, припущеннями, що не зобов`язує останню доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім того, суд зазначив, що ОСОБА_2 як учасник вказаних справ реалізувала своє процесуальне право, передбачене статтею 43 ЦПК України, на дачу пояснення суду, наведення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, що зводилися до твердження про неможливість проживання однією сім`єю з позивачем, незгоди щодо доводів позивача про поділ майна подружжя та виклад обставин сімейного життя з точки зору ОСОБА_2 .

Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 червня 2023 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Врахувавши обсяг проведених робіт адвокатом відповідачки, співмірність заявленої допомоги складності справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру заявлених витрат на правничу допомогу, належний розмір яких оцінив у30 000 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року залишено без змін рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року, змінено додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 червня 2023 року в частині суми стягнення витрат на правничу допомогу, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого суду про те, що частина поширеної щодо позивача інформація є вираженням суб`єктивної думки відповідача, відтак не може бути перевірена судом на предмет її правдивості. Водночас суд констатував, що висловлювання відповідачки є її власними поглядами, критичними висловлюваннями, припущеннями, що не зобов`язує останню доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору.

Інша частина висловлювань були заявлені відповідачем в ході розгляду інших судових справ в якості аргументів на доведення стороною своїх вимог і позиції, відтак має оцінюватися в рамках тих судових справ, де вони були висловлені, а тому такі твердження не можуть бути предметом оцінки в інших судових справах.

Переглядаючи законність оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що у відзиві на позовну заяву відповідачкою було анонсовано витрати на правничу допомогу у твердій грошовій сумі у розмірі 56 000 грн. Разом із тим вказана заява не містила жодного анонсування гонорару успіху. Водночас відповідачка не навела жодної підстави, яка б об`єктивно завадила їй вчасно анонсувати погоджений із адвокатом гонорар успіху. З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що визначену судом першої інстанції суму відшкодування витрат на правничу допомогу слід зменшити на суму неанонсованого гонорару успіху адвоката відповідачки.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідачки про стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що під час розгляду справи остання не зазначила жодного обґрунтування неможливості подання доказів понесення таких витрат. Разом із тим суд відхилив посилання відповідачки на те, що до закінчення розгляду справи в суді апеляційної інстанції такі витрати фактично нею ще сплачені не були, вказавши, що цей факт не може бути підставою для висновку про неможливість вчасного подання заяви про відшкодування таких витрат до закінчення судового розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

29 лютого 2024 року адвокат Старовойт В. П., який діє в інтересах ОСОБА_2, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року, у якій просив їх скасувати в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 70 000,00 грн.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 06 жовтня 2020 року у справі № 922/376/20, від 01 грудня 2021 року у справі № 641/7612/16-ц, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що припущення позивача про те, що понесені відповідачкою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям розумності та не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами не підтверджені жодними доказами, по суті є загальними фразами. Таким чином, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не мотивовано належним чином, а отже, у суду не було правових підстав для їх зменшення. Суд першої інстанції не врахував та не надав оцінки тому, що окрім відзиву у цій справі адвокатом було складено та подано до суду ще декілька процесуальних документів, підготовка яких потребувала значної кількості часу.

Зменшивши суму витрат на правничу допомогу та повторно відмовивши у стягненні гонорару успіху, апеляційний суд не врахував положення частини третьої статті 134 ЦПК України.

13 березня 2024 року ОСОБА_1 до Верховного Суду подав касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 19 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року, у якій просив їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 522/18103/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 398/4136/15-ц, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судами норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України)).

В обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_1 вказав, щообразливі висловлювання відповідачки жодним чином не стосуються обставин тих судових справ, під час розгляду яких відповідачка їх висловлювала та звучали не як позиція останньої, а саме як образливі викрики, а отже протилежні висновки судів є безпідставними.

У матеріалах справи відсутні належні докази оплати правничої допомоги відповідачем своєму адвокату, а тому, на переконання заявника, суди попередніх інстанцій мали відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Водночас зменшуючи розмір понесених відповідачкою витрат на правничу допомогу, суди підставно узяли до уваги, що дана справа не є складною. Крім того, суди також правильно звернули увагу на незначний обсяг роботи, проведений адвокатом відповідачки у цій справі, безпідставно подані адвокатом документи, а також послуги (наприклад аналіз судової практики), які на переконання заявника свідчать про умисне збільшення розміру витрат на правову допомогу та зловживання процесуальними правами. Разом із тим гонорар адвоката має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

04 квітня 2024 року адвокат Старовойт В. П., який діє в інтересах ОСОБА_2, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, у якій просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 88 000,00 грн.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень статті 141 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Судом не взято до уваги висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 06 жовтня 2022 року у справі № 922/376/20, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Касаційна скарга мотивована тим, що зміст поданого позивачем до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, надану відповідачці, спростовує можливість застосування судом положень частини пʼятої статті 141 ЦПК України. Зменшивши суму витрат на правничу допомогу та повторно відмовивши у стягненні гонорару успіху, апеляційний суд не врахував положення частини третьої статті 134 ЦПК України. Водночас заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу, понесена відповідачкою у звʼязку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розміром 88 000 грн, не виходить за межі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, наведеного у відзиві на апеляційну скаргу. Зміст заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, а саме їх розмір, та кількість доказів напряму залежали від того, на користь якої сторони апеляційний суд ухвалить судове рішення. Не знаючи наперед результат розгляду справи, відповідачка не могла підписати акт приймання-передачі наданих послуг, оскільки у ньому сторони визначають загальну вартість наданих послуг.

У квітні та травні 2024 року ОСОБА_1 подав відзиви на касаційні скарги ОСОБА_2, мотивовані незгодою із доводами цих скарг. Узагальнені доводи цих відзивів ідентичні із доводами касаційної скарги ОСОБА_1 .

У квітні 2024 року ОСОБА_2 в особі свого представника - адвоката Старовойта В. П. подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, мотивований незгодою із її доводами та законністю і обгрунтованістю оскаржуваних судових рішень в частині вирішення судами спору по суті. Основні аргументи відзиву ОСОБА_2 аналогічні доводам її касаційних скарг. Водночас заявник аналізує правовідносини у вказаних ОСОБА_1 у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, зазначаючи про їх нерелевантність до правовідносин у справі, що переглядається.

Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 19 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року та касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працює лікарем акушером-гінекологом у Комунальному закладі Київської обласної ради "Київський обласний перинатальний центр".

З вересня 2003 року до грудня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як колишнє подружжя є сторонами у декількох судових справах: №№ 761/20140/16-ц 826/8132/17, 369/8770/16-ц (про розірвання шлюбу, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя), під час розгляду яких ОСОБА_2 розголосила відносно ОСОБА_1 інформацію.

У судовому засіданні, яке відбулося 05 грудня 2016 року у Шевченківському районному суді м. Києва у справі № 761/20140/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу у присутності судді ОСОБА_3, секретаря судового засідання ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_43 та адвоката ОСОБА_44, ОСОБА_2 Висловилась відносно ОСОБА_1, а саме: "Ми не проживаємо з відповідачем з лютого 2014 року, він запропонував покинути житло. Перед тим було декілька моментів з фізичним насиллям, після чого я попала в лікарню, і мій син мене забрав з попереднього місця проживання і з того часу я жила в нього. ОСОБА_5 був завжди емоційно нестійким, здатний до фізичного насилля, це він практикував і вдень і вночі. Іноді приїжджав на роботу, наносячи матеріальний ущерб і обладнанню на роботі. До мене ставився не як до людини, а як до ворога, з надзвичайною агресією. Спочатку він втамовував свою агресію на дітях, провокуючи на скандали в їх сім`ях, потім постійні драки і вдень і вночі, після чого я почала хворіти. І обов`язкові його приниження були не обов`язково при дітях, а навіть при посторонніх людях. Він тероризував мене і декілька разів насильно вимагав покинути житло, і я ночувала і в друзів, і в гостінніце, і в дітей. Син не міг жити з батьком, в нього були з ним несумісні відносини. Постійні сварки з ОСОБА_5, його приниження і фізичне насилля продовжувались протягом останніх восьми років. Особливо це загострилось в жовтні 2013 року, коли в ніч з 27 на 28 жовтня він п`ять годин знущався фізично наді мною фізично. Після цього я довго хворіла. Почалися спроби з боку ОСОБА_5, щоб я змінила місце проживання, де ми живемо. ОСОБА_5 бувало, щоночі я прокидалась від того, що в мене на голові лежить подушка, інколи він мене душив. Останнє фізичне насилля було 13 чи 14 січня 2014 року, після чого я звернулась до лікаря і мене поклали в лікарню. Після лікарні, коли я прийшла додому, агресія продовжувалась, Він зателефонував мені на роботу, щоб я звільнила квартиру. Ми приїхали 09.02.2014 році з сином, щоб забрати речі, речі він нам не віддав, проте кидався в бійку зі мною і сином. Лише після того, як приїхав наряд міліції, коли ми визвали 09 лютого, ми могли покинути квартиру. З 10.02.2014 році не живемо разом. Останні півроку він цікавиться моїм життям, проте його звонки вночі і вдень закінчуються лише погрозами, шантажем і нецензурною лайкою.".

У судовому засіданні Окружного адміністративного суду міста Києва 25 липня 2017 року у справі № 826/8132/17 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, в присутності судді ОСОБА_40 та адвоката ОСОБА_43, ОСОБА_2 висловилась відносно ОСОБА_1, а саме: "Намагається здійснити махінації з майном моїм, мого сина та інших осіб. Коли йшов розгляд справи про розлучення, він вів недобросовісну діяльність, як суб`єкт судового процесу. Він зловживав своїми процесуальними правами, впливав і на свідків з моєї сторони, і писав заяви до правоохоронних органів, до керівників моїх, мого сина і інших осіб. Щодо тиску на мене, сина та свідків з моєї сторони, є звернення до правоохоронних органів. В Києво-Святошинському суді, де відбувається розгляд майнових справ, ОСОБА_10 намагається шахрайським шляхом впливати на майно цих осіб. Шахрайським шляхом намагається позбавити права власності у відповідачів у цій справі. Святошинським відділом поліції, а також Скадовським відділом поліції ведеться кримінальне розслідування за кримінальними злочинами ОСОБА_11 відносно майна багатьох осіб. Звернення ОСОБА_5 до адміністративного суду - цезловживання судовими можливостями, зловживаючи своїми судовими правами, вчиняє тиск і порушує моє здоров`я.".

У судовому засіданні 28 вересня 2017 року в Києво-Святошинському районному суді у справі № 369/8770/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя в присутності судді ОСОБА_41, секретаря судового засідання ОСОБА_42 та осіб, які беруть участь у справі: відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_14 ОСОБА_15, приватного нотаріуса ОСОБА_38, ОСОБА_16, ОСОБА_17, адвоката ОСОБА_43, ОСОБА_18, та представників: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_2 Висловилась відносно ОСОБА_1, а саме: " Мудило, ти ОСОБА_37 тебе яйца оборвать надо… Вибачте …Кончений человек.".

У судовому засіданні 07 жовтня 2019 року в Києво-Святошинському районному суді у справі № 369/8770/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя в присутності судді ОСОБА_41, секретаря судового засідання ОСОБА_42 та осіб, які беруть участь у справі: відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, приватного нотаріуса ОСОБА_38, ОСОБА_16, ОСОБА_17, адвоката ОСОБА_43, ОСОБА_18, та представників: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_2 висловилась відносно ОСОБА_1, а саме: "Я позволяла ОСОБА_5 пользоваться своїм автомобілем, В случае отказа дать ключи от авто і техпаспорт устраивал скандали, ОСОБА_5 зачастую менял ключи у входних дверях. Я подтвердила свои возможности, средства и источники. ОСОБА_5 никаких доходов не имел. Свідчення ОСОБА_5 в суде -абсолютная ложь и мошенничество. Своими свідченнями 24.10.2018 року ОСОБА_5 принизив честь і гідність мене і сина. По 3-4 месяца не разговаривали, отношения формальние. ОСОБА_5 чрезмерно агресивне к детям и ко мне. Сина винудил уйти из дому в 2004 р., а дочь в 2009 р., а меня 27 ноября избил жестоко, а 09 февраля 2014 г. вигнал из дома. Он шантажировал, вимогал продать Скадовск".

Запис судового засідання на диск 20191007 - 155440 у справі № 369/8770/16-ц містить такі висловлювання ОСОБА_2 : "Он шантажировал, вимогал продать Скадовск. Под разними предлогами ОСОБА_5 и ОСОБА_29 давили на меня продать Скадовск. ОСОБА_5 давил на меня под разними предлогами, например, может спалить документи моих родителей, которие остались на той квартире. Принимал и проводил продажу дома в Скадовске ОСОБА_5 . Из -за мошенничества его и подстрекательства дочери осталась без недвижимости в Скадовске.08.01.2016 році бросал камни в окна, ломал забор, устроил драку, била визвана полиция. Практически для сина ето биологический отец с 2009 г. Для меня он садист и агресор. ОСОБА_5 подает в суд массу фальшивих документов. ОСОБА_5 в Киево -Святошинском суде, недобросовестно участвуя в судебном процессе, подал на меня и сина три однакових иска на автомобіль Рено Колеос с одним и тем же обоснованием, ОСОБА_5 ч создал искусственний иск, притягивая как можно больше людей к данному процессу. ОСОБА_5 злоупотребляет своїми процесуальними правами, он подал суду массу клопотань, специально затягивая процесе. Он подал масу лживих заявлений в правоохоронні органи, жалоби на судей. ОСОБА_5 написал в прокуратуру, что ми, ответчики, организовали преступную группу, а я заказала кілера за 1 000 долларов і дала ему 2 единици зброї, щоб знищити ОСОБА_5 фізично. Ходит на работу ко мне, к сину и угрожает директору, к невестке звонит главврачу, ходит к директору школи (внука), неоднократно жалуетея на нас, что у нас плохая сім`я, а невестка избивает внука. Приходил ко мне работу, избивал меня…єсть свидетели. Никогда не имели общего бюджети ми, я самостоятельная. Деньги с продажи Скадовска обманним путем били присвоени дочерью, и я считаю, что ето организовал ОСОБА_5.".

У судовому засіданні 05 листопада 2019 року в Києво-Святошинському районному суді у справі № 369/8770/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого у шлюбі майна подружжя, в присутності судді ОСОБА_41, секретаря судового засідання ОСОБА_42 та осіб, які беруть участь у справі: відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, приватного нотаріуса ОСОБА_38, ОСОБА_16, ОСОБА_17, адвоката ОСОБА_43, ОСОБА_18, та представників: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_2 висловилась відносно ОСОБА_1, а саме: " ОСОБА_5, в 1994 году после ващих побоїв я попала в нейрохірургію. В 1995 году планировала переехать в Кривой Рог, должна била забрать моя сестра, но в святи с тем, что Ви предприняли попитку насилования моей сестри, она уехала и из-за етого в нашей семе били холодние отношения и вернуться и жить в Кривой Рог с сестрой в одной квартире я не могла, поетому и стимулировала покупку жилья в Скадовске. Виламував двері, не пускав в кімнату, щоб я забрала речі. Ви в присутствии полиции вигнали меня из дома, без вещей. Отобрал у сина 5 000 долларов за подаренний автомобіль. Угнал автомашину, отобрав машину у нас после того, как ми вишли из суда. Вигнав з дому мене в присутності поліції. Отобрал 5 000 долларов у сина за подаренноє авто, в 1994 году побил меня, и я попала в нейрохирургию. Виписались з сином з Білоруської, он стал звонить и угрожать, что ми числились с 2014 года и предоставил счет на 100 или 200 тисяч гривен. В январе 2017 года он подал иск к сину на раздел авто, которое я подарила сину, и требовал 5 000 долларов. Со сторони ОСОБА_5 идет откровенное вранье и откровенное мошенничество. В него никогда денег не било. Он работал с 9 до 12 часов, вечно жаловался, что у него нет денег. Из-за его токсичности его отказивались принимать на подработку в другие лечебние учреждения. Для ОСОБА_39 ето биологический отец".

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Положеннями пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

................

Перейти до повного тексту