Постанова суду № 621/1372/20 від 23.07.2024 про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису про державну реєстрацію права власності та повернення...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року

м. Київ

справа № 621/1372/20

провадження № 61-3877св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку "Гомільшанські ліси",

відповідачі: Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Павлов Єгор Олегович, на рішення Зміївського районного суду Харківської області у складі судді Шахової В. В. від 23 вересня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів:

Мальованого Ю. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б., від 15 лютого 2024 року,і виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У липні 2020 року заступник керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, національного природного парку "Гомільшанські ліси" до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису про державну реєстрацію права власності та повернення земельних ділянок.

2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що розпорядженням Зміївської РДА Харківської області за № 281 від 15 червня 2012 року надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, у тому числі ділянка № 1 - 1,3945 га, ділянка № НОМЕР_1 - 0,6055 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради. Розпорядженням Зміївської РДА Харківської області № 598 від 14 листопада 2012 року ОСОБА_2 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, у тому числі ділянка № НОМЕР_2 - 1,3945 га, ділянка № НОМЕР_1 - 0,6055 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради. На підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_2 10 грудня 2012 року видано державний акт серії ЯМ № 976639 на право власності на земельну ділянку площею 0,6055 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321782500:01:012:0013 та державний акт серії ЯМ № 976640 від 10 грудня 2012 року на право власності на земельну ділянку площею

1,39452 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321782500:01:012:0014.

3. 28 грудня 2012 року ОСОБА_2 продав вищезазначені земельні ділянки ОСОБА_3, який 22 січня 2015 року подарував їх ОСОБА_1 .

4. Між тим розпорядження Зміївської РДА Харківської області видано з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 6321782500:01:012:0013 та 6321782500:01:012:0014 з урахування "Проєкту створення національного природного парку "Гомільшанські ліси" знаходиться в зоні регульованої рекреації Національного природного парку (далі - НПП "Гомільшанські ліси"), а тому на час її формування, винесення оспорюваного розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання їх у власність громадянину для ведення особистого селянського господарства, необхідною умовою було погодження департаментом Харківської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища проєкту землеустрою.

5. Передача Зміївською РДА Харківської області вказаних земельних ділянок у власність громадянину для ведення особистого селянського господарства із визначенням її категорії за основним цільовим призначенням як земель сільськогосподарського призначення призвело до фактичної зміни меж НПП "Гомільшанські ліси" в частині їх зменшення та ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду, суперечить статусу і завданням НПП "Гомільшанські ліси" в природному стані як унікального комплексу, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення, такі дії були здійснені усупереч процедури, встановленої законом. Спірна ділянка має природоохоронне, еколого-освітнє, рекреаційне та естетичне значення.

6. Посилаючись на вказані обставини, заступник керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Зміївської РДА Харківської області № 277 від 15 червня 2012 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, у тому числі ділянка № НОМЕР_2 - 1,3945 га, ділянка № НОМЕР_1 - 0,6055 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Зміївської РДА Харківської області № 598 від 14 листопада 2012 року ОСОБА_2 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, у тому числі ділянка № 1-1,3945 га, ділянка № НОМЕР_1 - 0,6055 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення Задонецької сільської ради;

- визнати недійсним державний акт серії ЯМ № 976639 від 10 грудня 2012 року на право власності на земельну ділянку площею 0,6055 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321782500:01:012:0013, виданий на ім`я ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним державний акт серії ЯМ № 976640 від 10 грудня 2012 року на право власності на земельну ділянку площею 1,3945 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321782500:01:012:0014, виданий на ім`я ОСОБА_2 ;

- витребувати у ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 6321782500:01:012:0013 площею 0,6055 га та 6321782500:01:012:0014 площею 1,3945 га у відання держави.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23 вересня 2022 року позовні вимоги Чугуївської окружної прокуратури Харківської області задоволено.

8. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 15 червня 2012 року № 277 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, у тому числі ділянка № НОМЕР_2 - 1,3945 га, ділянка № НОМЕР_1 - 0,6055 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради.

9. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 14 листопада 2012 року № 598 ОСОБА_2 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, у тому числі ділянка № НОМЕР_2 - 1,3945 га, ділянка № НОМЕР_1 - 0,6055 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення Задонецької сільської ради.

10. Визнано недійсним державний акт від 10 грудня 2012 року серії ЯМ № 976639 на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,6055 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321782500:01:012:0013.

11. Визнано недійсним державний акт від 10 грудня 2012 року серії ЯМ

№ 976640 на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,3945 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321782500:01:012:0014.

12. Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:012:0013 площею 0,6055 га у відання держави в особі Національного природного парку "Гомільшанські ліси" та державного підприємства "Зміївське лісове господарство".

13. Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:012:0014 площею 1,3945 га у відання держави. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 6321782500:01.012:0013 та 6321782500:01:012:0014 знаходяться у межах земель території НПП "Гомільшанські ліси", які є землями природно-заповідного фонду та не підлягають передачі з державної власності у приватну власність, оскільки це може перешкоджати збереженню національного природного парку в природному стані як унікального комплексу. Зважаючи, що про порушення прав та законних інтересів держави стало відомо під час досудового розслідування кримінального провадження № 42019220000000727 від 15 листопада 2019 року, а саме: після отримання відповідних документів від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та інформації департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації у січні 2020 року, підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відсутні.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

15. Постановою Харківського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23 вересня 2022 року - без змін.

16. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскаржувані наказ щодо розроблення проєкту землеустрою та наказ про передачу землі видані одним відповідачем у цій справі в інтересах іншого відповідача у цій справі, є незаконними, що не спростовано, та стали підставою для державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2, а в подальшому - за ОСОБА_1 .

17. Повернення до національного парку спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом цієї ділянки. Суд першої інстанції встановив, що вона належить до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Дотримання встановлених законодавчих заборон щодо обігу такої ділянки є необхідною умовою її використання з тією метою, щоб попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і зокрема частині світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною, і конкретному об`єкту природно-заповідного фонду. З огляду на зазначене, у втручанні держави у право мирного володіння

ОСОБА_1 земельною ділянкою на території об`єкта природно-заповідного фонду є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.

18. На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. 15 березня 2024 року ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_4, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23 вересня

2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову.

20. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 619/718/17, від 09 жовтня 2020 року у справі № 530/879/18,

від 27 січня 2021 року у справі № 753/13197/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 520/17947/18, від 22 березня 2023 року у справі № 755/1549/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Крім того, вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Водночас посилається на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою заяву про застосування позовної давності (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Заявник вважає, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій посилалися на докази, у прийнятті яких було відмовлено, оскільки прокурором належним чином не було додержано вимог щодо подання доказів. Натомість апеляційний суд не спростував висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем копії документів не були засвідчені у встановленому законом порядку, зробив помилковий висновок про те, що копії документів є допустимими доказами, оскільки інші сторони не заявили зауважень про їх достовірність, не врахував, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

22. Згідно з доводами касаційної скарги, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Прокурором було направлено поштою компетентним органам держави повідомлення від 05 травня 2020 року в порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Однак, за змістом цього повідомлення від 05 травня 2020 року прокурор фактично повідомляє компетентні органи, які діють від імені та в інтересах держави, вже про фактичне використання ним права на подачу позову, не залишаючи часу цим органам самостійно реагувати на стверджувальні порушення законодавства. Прокурор передчасно звернувся до суду з цим позовом, не давши можливості компетентним органам відреагувати на виявленні прокурором порушення.

23. Також заявник звертає увагу на те, що прокурором було порушено строки позовної давності при зверненні до суду з цим позовом.

24. Згідно з доводами заявника, він є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, оскільки набув право власності на них на підставі договорів дарування.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

25. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 621/1372/20.

26. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

27. У поданому відзиві НПП "Гомільшанські ліси" посилається на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень. Формування земельних ділянок з кадастровими номерами 6321782500:01:012:0013 площею 1,3945 га та 6321782500:01:012:0014 площею 0,6055 га, які розташовані на території

НПП "Гомільшанські ліси", проведено з порушенням вимог статті 186 ЗК України, статті 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Звертає увагу на те, що прокурором було належним чином долучено до матеріалів справи докази, які були належним чином оцінені судами попередніх інстанцій. Окрім зазначеного, що прокурором не було пропущено позовну давність.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28. Розпорядженням Зміївської РДА Харківської області № 277 від 15 червня 2012 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, у тому числі № 1 -

1,3945 га, ділянка № НОМЕР_1 - 0,6055 га, пасовища із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради.

29. Розпорядженням Зміївської РДА Харківської області № 598

від 14 листопада 2012 року ОСОБА_2 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га у тому числі № 1 -

30. На підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_2 10 грудня

2012 року видано державні акти серії ЯМ № 976639 та ЯМ № 976640 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6321782500:01:012:0013 площею 1,3945 га та кадастровий номер 6321782500:01:012:0014 площею

0,6055 га.

31. 28 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договори купівлі-продажу № 3562 та № 3564, за яким останній набув земельні ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:012:0013 та 6321782500:01:012:0014 площею 1,3945 га та 0,6055 га відповідно.

32. 22 січня 2015 року ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки № НОМЕР_3 та № 131 відчужив вказані земельні ділянки ОСОБА_1 .

33. Згідно з листом Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації від 21 квітня 2020 року, НПП "Гомільшанські ліси" створено Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 2004 на території Зміївського та Первомайського районів Харківської області. Межі парку в натурі відповідно до законодавства не встановлено. Проект організації території НПП "Гомільшанські ліси" розроблено УкрНДІЕП у 2007 році та затверджено наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28 листопада 2011 року № 478. За результатами аналізу графічних матеріалів проектів створення та організації щодо розташування земельних ділянок Публічної кадастрової карти України, до зони врегульованої рекреації проекту створення увійшли ділянки, які надано в приватну власність для ведення особистого селянського господарства, в тому числі земельні ділянки 6321782500:01:012:0013 та 6321782500:01:012:0014 площею 1,3945 га та

0,6055 га.

34. У рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019220000000727, Харківським національним університетом ім. В. Н. Каразіна МОН України проведено дослідження і зроблено наступні висновки:

- визначено координати поворотних точок меж об`єкту природно-заповідного фонду НПП "Гомільшанські ліси", відповідно до проекту створення НПП "Гомільшанські ліси", який став підставою для прийняття Указу Президента України 06 вересня 2004 року №1047/2004, відповідно до картографічних матеріалів, які є невід`ємним додатком до вказаного проєкту створення. Ці результати додаються у вигляді таблиці координат поворотних точок меж НПП "Гомільшанські ліси" (Додаток Є), в тому числі окремим файлом в електронному вигляді, наведені у системі координат Pulkovo 1942, zone 7N, а також в електронному вигляді (полігональний ГІС-шар);

- земельні ділянки з кадастровими номерами 6321782500:01:012:0013 та 6321782500:01:012:0014 всією своєю площею знаходяться під об`єктом природно-заповідного фонду НПП "Гомільшанські ліси", відповідно до меж встановлених проєктом створення НПП "Гомільшанські ліси", який став підставою для прийняття Указу Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

35. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

36. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

37. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

38. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

39. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Щодо вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі НПП "Гомільшанські ліси"

40. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

41. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України).

42. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (частини третя, четверта статті 56 ЦПК України).

43. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на момент звернення прокурора з позовом у цій справі) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

44. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

45. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. Інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19), пункт 62). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19), пункт 71).

46. Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

47. Виходячи з викладеного, Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21)).

48. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) зазначено, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

49. Відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

50. Позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

51. Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині із підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

................

Перейти до повного тексту