ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 305/2160/23
провадження № 61-8702св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Великобичківське лісомисливське господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Великобичківське лісомисливське господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області у складі судді Дочинця С. І. від 24 січня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Джуги С. Д., Собослоя Г. Г., Мацунича М. В., від 21 травня 2024 року, і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У вересні 2023 року державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Великобичківське лісомисливське господарство" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди.
2. Свої вимоги державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" мотивувало тим, що внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2, якого рішенням суду поновлено на роботі та якому виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, ДП "Великобичківське ЛМГ", керівником якого був ОСОБА_1, завдано шкоду у розмірі 118 264 грн. Зазначена шкода спричинена неправомірними діями керівника ДП "Великобичківське ЛМГ" ОСОБА_1
3. З урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути із ОСОБА_1 на користь державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Великобичківське лісомисливське господарство" завдану шкоду у розмірі 118 264 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 січня
2024 року провадження у справі № 305/2160/23 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такий спір є господарсько-правовим і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Великобичківське лісомисливське господарство" залишено без задоволення, а ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2024 року - без змін.
7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, оскільки спір стосується відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству незаконним звільненням та виплатою поновленому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стосується дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи - керівника юридичної особи. Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими.
Узагальнені доводи касаційної скаргита її рух у суді касаційної інстанції
8. 11 червня 2024 року державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Великобичківське лісомисливське господарство" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області
від 24 січня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 21 травня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. Підставою касаційного оскарженнявказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду про застосування норм процесуального права.
10. Згідно з доводами касаційної скарги, відшкодування шкоди у порядку регресу здійснюється у порядку цивільного судочинства. Факт незаконного звільнення працівника встановлений судовим рішенням і свідчить про вину особи, яка була уповноважена на його звільнення.
11. Таким чином, ОСОБА_1, як службова особа, яка видала накази про звільнення працівників, які у подальшому визнано незаконними та скасовано у судовому порядку, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненим працівникам середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Цей спір підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 305/2160/23.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024 рокусправу
призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області у справі № 305/2278/19 від 19 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
15. Визнано незаконним наказ ДП "Великобичківське лісомисливське господарство" № 339/к від 01 листопада 2019 року про звільнення з роботи ОСОБА_2 з посади майстра лісу Костилівського лісництва
ДП "Великобичківське лісомисливське господарство".
16. Визнано незаконним наказ ДП "Великобичківське лісомисливське господарство" № 386/к від 12 грудня 2019 року про внесення змін до наказу від 01 листопада 2019 року № 339/к.
17. Поновлено ОСОБА_2 на посаді майстра лісу Костилівського лісництва ДП "Великобичківське лісомисливське господарство".
18. Стягнуто з ДП "Великобичківське лісомисливське господарство" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 листопада 2019 року до 05 березня 2021 року у розмірі
108 264, 00 грн.
19. Стягнуто з ДП "Великобичківське лісомисливське господарство" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн.
20. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
21. Рішення у частині поновлення ОСОБА_2 на роботі допущено до негайного виконання.
22. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 січня 2022 року апеляційну скаргу ДП "Великобичківське лісомисливське господарство" залишено без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2021 року - без змін.
23. Постановою Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справа
№ 305/2278/19 (провадження № 61-2866св22) касаційну скаргу
ДП "Великобичківське лісомисливське господарство" задоволено частково.
24. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області
від 19 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 12 січня 2022 року змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
25. В іншій частині рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 січня 2022 року залишено без змін.
26. У вересні 2023 року державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Великобичківське лісомисливське господарство" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.
27. Свої вимоги державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Великобичківське лісомисливське господарство" мотивувало тим, що внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2, якого рішенням суду у справі № 305/2278/19 поновлено на роботі та виплачено йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, ДП "Великобичківське ЛМГ", керівником якого був ОСОБА_1, завдано шкоду у розмірі 118 264 грн.
28. З урахуванням зазначеного, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 118 264 грн.
Позиція Верховного Суду
29. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.
30. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.