ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1574/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 (Шутенко І. А. - головуючий, судді: Гребенюк Н. В., Слободін М. М.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
до Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича
про стягнення грошових коштів
та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича
до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
про визнання недійсним та скасування рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Хід судового провадження
1. Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича (далі - ФОП Каменецький О. Л.), в якому просило стягнути з останнього 321 663,42 грн вартості необлікованої електроенергії та 7 256,08 грн вартості необлікованого перетікання реактивної енергії.
2. Зі свого боку ФОП Каменецький О. Л. подав зустрічний позов до АТ "Полтаваобленерго", в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду Акта про порушення № 004578 від 08.04.2022, оформлене Протоколом № 00458 від 21.07.2022, яке стало підставою для нарахування вартості необлікованої енергії, позов про стягнення якої заявило АТ "Полтаваобленерго".
3. Господарський суд Полтавської області рішенням від 31.10.2023 у задоволенні первісного позову відмовив, а зустрічний позов задовольнив.
4. Східний апеляційний господарський суд своєю постановою від 17.01.2024 вказане рішення місцевого господарського суду залишив без змін, а додатковою постановою від 30.01.2024 частково задовольнив заяву ФОП Каменецького О. Л. про розподіл судових витрат і стягнув з АТ "Полтаваобленерго" на користь ФОП Каменецького О. Л. 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.
5. 29.02.2024 Господарський суд Полтавської області прийняв додаткове рішення, яким задовольнив заяву ФОП Каменецького О. Л. про відшкодування судових витрат та стягнув з АТ "Полтаваобленерго" на користь ФОП Каменецького О. Л. 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
6. В подальшому, рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2023, постанова Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 і додаткова постанова Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 переглядалися у касаційному порядку, за наслідком чого Верховний Суд прийняв постанову від 03.04.2024, якою вказані рішення залишив без змін.
7. Також 17.04.2024 Верховний Суд прийняв додаткову постанову, якою частково задовольнив заяву ФОП Каменецького О. Л. про відшкодування судових витрат і стягнув з АТ "Полтаваобленерго" на його користь 8 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.
8. Надалі за апеляційною скаргою АТ "Полтаваобленерго" відбувся апеляційний перегляд додаткового рішення Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024, за наслідками якого Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 21.05.2024, якою згадане додаткове рішення в частині задоволення заяви ФОП Каменецького О. Л. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції у розмірі 10 000 грн скасував та прийняв у цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні відповідної заяви. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024 апеляційний господарський суд залишив без змін.
Касаційна скарга
9. Не погодившись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, ФОП Каменецький О. Л. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та залишити в силі додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. Скаржник стверджує, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано та порушено ряд правових норм, зокрема, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 123, 126, 129 ГПК України, не враховано висновків Верховного Суду щодо їх правильного застосування у подібних правовідносинах, а також, що висновки апеляційного суду не відповідають фактичним обставинам справи.
11. Обґрунтовуючи наведене узагальнено пояснює, що:
- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 25.01.2023 у справі № 917/1569/21, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15 щодо можливості зменшення судом заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу лише за наявності належним чином обґрунтованого клопотання іншої сторони;
- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 14.09.2022 у справі № 914/2006/17, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 щодо відсутності впливу часу витраченого адвокатом при наданні правничих послуг на розмір гонорару адвоката, погоджений сторонами у фіксованому розмірі, а також щодо відсутності у цьому випадку вимог до учасника справи з надання доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права;
- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21 щодо включення до складу витрат на правову допомогу часу, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та очікування такого засідання;
- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 щодо обов`язковості врахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару адвоката;
- судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 13.12.2024 у справі № 910/12155/22 щодо права адвоката у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи, зокрема, із кваліфікації і власного досвіду, а також щодо непов`язаністі досвіду адвоката з правом суду на зменшення адвокатських витрат.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
12. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" заперечує проти її задоволення. Стверджує про її безпідставність та необґрунтованість. У зв`язку з цим у задоволенні скарги просить відмовити, оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.
Процесуальні питання
13. 22.07.2024 до суду касаційної інстанції від ФОП Каменецького О. Л. надійшов документ під назвою "Виступ ФОП Каменецького О. Л. на касаційному засіданні з розгляду питання про відшкодування витрат на допомогу адвоката, понесених у апеляційному та касаційному процесі за скаргою АТ "Полтаваобленерго" на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 29 лютого 2024 року у справі № 917/1574/22".
14. ФОП Каменецький О. Л. у судове засідання суду касаційної інстанції, яке відбувалося 24.07.2024 не з`явився, і відповідно, тексту свого виступу не зачитував.
15. Водночас суд касаційної інстанції з цим текстом ознайомився і з`ясував, що здебільшого стосується він питання оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, якою суд апеляційної інстанції відмовив ФОП Каменецькому О. Л. у прийнятті додаткової постанови про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції при апеляційному перегляду додаткового рішення місцевого господарського суду.
16. Між тим, колегія суддів констатувала, що касаційна скарга ФОП Каменецького О. Л. в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 судом касаційної інстанції не розглядається, адже ухвалою від 03.07.2024 Верховним Судом була залишена без руху у зв`язку з несплатою скаржником судового збору за її подання. Звідси і доводи ФОП Каменецького О. Л. щодо неї наразі судом касаційної інстанції оцінені бути не можуть.
17. Заявлені у тексті "виступу" клопотання про відкладення розгляду цієї справи та передачу її на розгляд Великої Палати Верховного Суду в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 судом касаційної інстанції залишені без задоволення, адже: (1) передбачені статтею 202 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи у даному випадку відсутні; (2) визначених частиною п`ятою статті 302 ГПК України передумов для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду заявником суду касаційної інстанції не доведено.
18. Розгляд цих же клопотань в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 буде здійснений судом касаційної інстанції у випадку усунення ФОП Каменецьким О. Л. недоліків касаційної скарги (див. ухвалу Верховного Суду від 03.07.2024 у цій справі) та відкриття касаційного провадження на відповідне судове рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду попередньої інстанції
19. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника АТ "Полтаваобленерго" (Юхно С. П.), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив правильність застосування судом попередньої інстанцій норм матеріального і процесуального права та вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких міркувань.
21. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
22. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
23. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
24. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
25. Так, відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
26. Згідно з частинами першою - другою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
27. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
28. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
29. Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
30. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
31. Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
32. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
33. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
34. Виходячи зі змісту положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
35. Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
36. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
37. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
38. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
39. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див. додаткову ухвалу Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
40. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
41. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
42. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на позовну заяву (за первісним позовом) ФОП Каменецьким О. Л. зазначено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, якій останній поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 10 000 грн; у зустрічному позові ним зазначено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, якій останній поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 15 000 грн.