ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 280/3308/23
адміністративне провадження № К/990/4829/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого суді Берназюка Я.О.,
суддів: Єзерова А.А. та Чиркіна С.М.,
при секретарі судового засідання Кірієнко Н.Є.,
за участю:
представника позивача Нікітіної Ю.С.,
представника відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_3.,
представників відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_8) ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у касаційному порядку адміністративну справу №280/3308/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_8
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року,
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі також - відповідачі, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_8), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у виплаті їй залишку одноразової грошової допомоги (далі також - ОГД) одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 листопада 2022 року №322 на підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова КМУ №168) та відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII);
- зобов`язати відповідачів здійснити виплату їй одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону№ 2011-ХІІ, абзацу 3 пункту 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), пункту 2 Постанови КМУ №168, без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25 січня 2023 року №45 (далі - Порядок №45).
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) № 322 від 22 грудня 2022 року їй як матері загиблого в період дії воєнного стану військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн. При цьому 17 лютого 2023 року та 13 березня 2023 року їй виплачено лише частину коштів. Виплата зазначеної грошової допомоги частинами є протиправною, оскільки на таку виплату не розповсюджуються положення Порядку №45, з огляду на те, що набрання ним чинності відбулося вже після реалізації позивачкою права на отримання такої допомоги.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті залишку одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання Комісії №322 від 22 грудня 2022 року одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити виплату ОСОБА_1 одним платежем одноразову грошову допомогу у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону №2011-XII, абзацу 3 пункту 2 Постанови КМУ №975, пункту 2 Постанови КМУ №168, без застосування обмежень розміру та строків виплати такої одноразової грошової допомоги, передбачених Порядком №45.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на отримання ОСОБА_1 одноразової допомоги виникло до дня набрання чинності Порядком №45, а отже у відповідача не було правових підстав для проведення їй виплати такої допомоги частинами.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 1 частини другої статті 16, частини третьої статті 16-2, частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-XII, абзаців 1, 7 пункту 2, пункту 21 Постанови КМУ №168, підпунктів 1-3 пункту 4, пункту 5, пункту 10, пункту 14 Порядку №975, пунктів 1.1, 1.2, 1.10, 3.1, 3.2 розділу I Порядку №45.
7. Скаржник вважає необґрунтованим висновок судів першої і апеляційної інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для проведення виплати одноразової грошової допомоги частинами, оскільки право на отримання ОСОБА_1 такої допомоги відбулось до дня набрання чинності Порядком №45.
8. У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року №5-р(І)/2019, у якому зазначено, що за змістом частини 1 статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
9. На думку ІНФОРМАЦІЯ_4, аналіз положень Закону №2011-XI, Постанови КМУ №168, Порядку №975 та Порядку №45 свідчить про те, що правовідносини стосовно виплати одноразової грошової допомоги розпочинаються із дня загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану та закінчується повною фактичною виплатою усієї призначеної суми допомоги членам сім`ї загиблого та включають:
- реалізацію волевиявлення особи шляхом звернення до відповідного органу (районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) із формалізованою заявою про виплату одноразової грошової допомоги;
- прийом заяви та документів районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, здійснення розшуку відсутніх документів, направлення документів до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- перевірка обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки отриманих документів, підготовка висновку про право на призначення одноразової грошової допомоги та направлення до Департаменту соціального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_8;
- опрацювання документів в ІНФОРМАЦІЯ_8, прийняття відповідною комісією рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, підготовка та надання Державній казначейській службі України розподілу відкритих асигнувань;
- перерахування після відкриття асигнувань згідно розподілу обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки коштів одноразової грошової допомоги на рахунок отримувача.
10. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає, що на момент набрання чинності Порядком №45, правовідносини між позивачем та відповідачами щодо виплати одноразової грошової допомоги продовжують існувати, а тому можуть регулювалися зазначеним Порядком.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Касаційна скарга надійшла до Суду 08 лютого 2024 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 280/3308/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
14. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2024 року клопотання адвоката Нікітіної Юлії Сергіївни, подане в інтересах позивачки ОСОБА_1, та клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
15. Під час розгляду цієї справи в касаційному порядку інші учасники справи клопотань не заявляли.
Позиція інших учасників справи
16. 30 квітня 2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5, де позивачка вказує, що право на отримання ОГД виникло у неї до набрання законної сили Порядком № 45, з огляду на це, відповідачами протиправно здійснено виплату такої допомоги частинами. Позивачка вказує, що Порядком № 975, серед іншого, чітко визначено механізм призначення і виплати ОГД. Відповідно до пункту 13 вказаного Порядку, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Крім того, ОСОБА_1 також звертає увагу на норми Положення про організацію в ІНФОРМАЦІЯ_8 роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення № 530), зокрема пунктів 4.9, 4.11, 4.12, якими врегульовано процедуру виплати призначеної ОГД та строки вчинення розпорядниками коштів різних рівнів відповідних повноважень.
Із огляду на зазначене, позивачка просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
17. 10 травня 2024 року від представника позивачки - адвоката Нікітіної Ю.С. надійшли пояснення, де вона вказала, що згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, а тому норми, встановлені Порядком № 45, не поширюються на спірні правовідносини у цій справі та відповідно, не можуть застосовуватись судом. Тому, наголошує, що у відповідачів були відсутні підстави для виплати призначеної ОСОБА_1 ОГД частинами.
18. 28 червня 204 року від ІНФОРМАЦІЯ_8 надійшли пояснення у справі, де відповідач погодився з тим, що рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги позивачці було прийнято Комісією 22 грудня 2022 року. Водночас вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з чинним законодавством, здійснює виплату частини одноразової грошової допомоги, що належить позивачці, із застосуванням пункту 1.10. Порядку № 45, тобто поетапно.
У підсумку ІНФОРМАЦІЯ_8 наголошує, що застосування Порядку №45 при виплаті ОГД не порушують права позивачки, яке може бути захищене судом, оскільки процедурні зміни не вплинули на наявність права на отримання членами сім`ї загиблого одноразової грошової допомоги.
19. 16 липня 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_8 надійшли ще одні пояснення у справі. Відповідач наголосив, що у пункті 2-1 Постанови КМУ № 168 зазначено про можливість визначення міністерствами та державними органами за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки України порядку і умов виплати одноразової грошової допомоги. Вказане, за його твердженням, свідчить про правомірність застосування положень Порядку № 45 при виплаті ОГД позивачці.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
20. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачка є матір`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який був призваний за мобілізацією згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №31-РС, проходив військову службу у якості солдата у військовій частині НОМЕР_1 та був призначений водієм згідно наказу по частині №43 від 24 лютого 2022 року.
21. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 серпня 2022 року №197 станом на 05 серпня 2022 року солдат ОСОБА_2 вибув у розпорядження командира артилерійської групи оперативного підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_7" в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .
22. 06 серпня 2022 року ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання потрапив під артилерійський обстріл вогневої позиції ІНФОРМАЦІЯ_9 отримав поранення в результаті яких ІНФОРМАЦІЯ_10 року настала смерть в стаціонарі "Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова" в місті Дніпро внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, дифузної травми головного мозку, ушкоджень внаслідок військових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини.
23. Відповідно до Витягу з протоколу засідання Комісії № 322 від 22 грудня 2022 року згідно з пунктом 2 постанови КМУ №168, позивачці, матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_10 року у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 призначено виплату одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000 грн.
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 виплачено: 17 лютого 2023 року - 1/5 частини від призначеної суми одноразової грошової допомоги, що складає 3 000 000 грн; 13 березня 2023 року - 300 000,00 грн.
25. 13 березня 2023 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги у повному обсязі.
26. Листом від 20 березня 2023 року №1382/с позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги одним платежем, з посиланням на Порядок №45.
27. Не погоджуючись із позицією відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.
Позиція Верховного Суду
28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
29. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
31. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
32. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
33. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
35. Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
36. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
37. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
38. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
39. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
40. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
41. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XII.
42. Так, Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
43. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на:
військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;
військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
44. Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
45. Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
46. Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII.
47. Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону №2011-XII, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
48. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
49. На виконання Закону №2011-XII КМУ прийняв Порядок №975, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
50. Практика Верховного Суду стосовно застосування цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020, від 24 червня 2021 року у справі № 120/1985/20-а, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 25 липня 2022 року у справі № 380/6447/20 та від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а.
51. Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
52. Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII.
53. За приписами пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу". Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", указами Президента України (частина 3).
54. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання 06 серпня 2022 року потрапив під артилерійський обстріл вогневої позиції ІНФОРМАЦІЯ_9 та отримав поранення, в результаті яких ІНФОРМАЦІЯ_10 року помер в стаціонарі "Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова" в місті Дніпро.
55. З огляду на встановлене, Суд бере до уваги наступне.
56. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
57. Вказане дає змогу Суду дійти висновку, що смерть ОСОБА_2 сталася в період дії на території України воєнного стану.
58. Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
59. Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами низки стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.
60. Колегія суддів зазначає, що у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану питання про виплату соціального забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи смерті військовослужбовця, набули нового правового регулювання і змісту.
61. Конституційний Суд України ухвалив рішення від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.
62. Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].