ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 753/13649/21
провадження № 51-274км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
засуджений ОСОБА_6,
захисник ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020001674, стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився у російській федерації, та проживає у АДРЕСА_1 ), у силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України) не судимий, засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
І. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок суворості, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про зміну вироку апеляційного суду в частині призначеного покарання шляхом ухвалення рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Свої доводи захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції при ухваленні вироку неповно дослідив обставини справи, наявні в матеріалах справи письмові докази, не надав цим документам та позиціям сторін у справі оцінки, що призвело до винесення рішення, яке не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.
Зазначає, що суд при призначенні покарання використав поняття щодо розміру психотропної речовини, незаконно придбаної ОСОБА_6, а саме "у розмірах, наближених до особливо великих", яке не передбачено чинним законодавством, при цьому під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 придбав порошкоподібну речовину, масою 41,92 п, що в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 14,25 г., що є великим розміром.
Вказує, що обґрунтування суду апеляційної інстанції неможливості застосування ст. 75 КК України, фактично суперечить суті інституту звільнення від відбування покарання та припинення судимості, зважаючи на той факт, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, у якому ОСОБА_6 обвинувачується, вчинено після спливу іспитового строку.
Зазначає, що посилання у вироку суду апеляційної інстанції на те, що місцевий суд не врахував факт притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності в минулому, за який судимість вже була знята на законних підставах, що відповідно мало наслідком незаконне застосування ст. 75 КК України, яка не підлягала застосуванню під час призначення покарання, є помилковим, необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.
Вважає, суд не мав права вказувати на те, що ОСОБА_6 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, оскільки в судах апеляційної та касаційної інстанцій, не досліджувалося питання щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності та не досліджувалися відповідні докази.
Вважає, що в оскаржуваному рішенні не наведено жодного аргументу чи обґрунтування, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 становить підвищену суспільну небезпеку як для оточуючих, так і для самого себе.
Крім того, зазначає, що суд врахував не всі обставини, що мають значення для справи, зокрема, не було враховано, що обвинувачений активно сприяв розкриттю вчиненого ним кримінального правопорушення, а оскаржене судове рішення не містить посилання на правову позицію сторони захисту, яка була викладена у запереченні на апеляційну скаргу та письмових поясненнях ОСОБА_6, без зазначення мотивів їх відхилення або незгоди.
ІІ. Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2021 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури залишено без задоволення, а вирок Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_6 - без зміни.
Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року касаційну скаргу прокурора задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_6 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вироком Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково. Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_6 скасовано в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України. Постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок залишено без зміни. Строк відбуття покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати з моменту затримання під час приведення вироку до виконання.
Як установлено судами, ОСОБА_6 06 червня 2021 року, близько 17:00, перебуваючи у місці свого мешкання за адресою АДРЕСА_2, за допомогою мобільного додатку "Telegram" домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, за грошові кошти у розмірі 4000 грн щодо незаконного придбання психотропної речовини - амфетаміну, для власного вживання без мети збуту. Після чого, скориставшись терміналом самообслуговування "Іbох", перерахував обумовлені грошові кошти на зазначений у повідомленні рахунок "GlobalMoney" та після підтвердження оплати отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи вказівки щодо розташування замовленої психотропної речовини за адресою АДРЕСА_3, неподалік озера "Тягле".
Наступного дня, а саме 07 червня 2021 року близько 04:15 прибувши за зазначеною у повідомленні адресою, знайшов у землі раніше замовлену психотропну речовину - амфетамін, загорнуту у тканину, яку поклав за пояс джинсів, в які був вдягнутий, тим самим придбав та став зберігати для власного вживання, без мети збуту.
Після чого, близько 04:30 ОСОБА_6, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3, був затриманий співробітниками поліції та під час особистого обшуку у нього з-за поясу джинсів, в які він одягнутий, виявлено та вилучено згорток з тканини білого кольору з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, масою 41,92 г., що в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 14,25 г., що є великим розміром, яку обвинувачений умисно, незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Амфетамін згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 "Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", "Список №2 Наркотичні речовини, обіг яких обмежено" в "Таблиці II" є психотропною речовиною.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу захисника, просили змінити оскаржуваний вирок та звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням. Прокурор просила вирок залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
ІV. Мотиви Суду
Згідно із ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду щодо фактичних обставин, доведеності винуватості ОСОБА_6 і правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Відповідно до змісту вироку суду першої інстанції, в ході судового розгляду ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та не оспорював фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.