ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 369/13957/21
провадження № 61-1323св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області,
відповідачі: Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - Державне підприємство "Київське лісове господарство",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Басараб Наталії Володимирівни на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Немировської О. В., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2021 року заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Бучанськго району Київської області (далі - Дмитрівська сільська рада), ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Державне підприємство "Київське лісове господарство" (далі - ДП "Київське лісове господарство"), про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки.
Позовна заява прокурора мотивована тим, що рішенням Шпитьківської сільської рад Києво-Святошинського району Київської області (далі - Шпитівська сільська рада) від 10 грудня 2009 року ОСОБА_1 відведено у приватну власність земельну ділянку, кадастровий номер 3222488202:02:010:0013, що розташована у с. Горобовичі Бучанського (Києво-Святошинського) району Київської області, для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 480269, виданий управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі 28 квітня 2010 року.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 червня 2011 року ОСОБА_1 відчужила право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222488202:02:010:0013, на користь ОСОБА_3 .
На підставі рішення Шпитьківська сільська рада від 28 лютого 2012 року цільове призначення земельної ділянки змінено на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у зв`язку з чим 04 травня 2012 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 543282.
05 жовтня 2012 року ОСОБА_3 відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу.
08 листопада 2018 року ОСОБА_4 відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_5
15 травня 2019 року ОСОБА_5 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_6
27 травня 2020 року ОСОБА_6 подарувала спірну земельну ділянку на підставі договору дарування ОСОБА_2 .
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52401190 від 27 травня 2020 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013.
Прокурор указував, що рішення органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки у приватну власність прийнято з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, а саме: пункту "ґ" частини четвертої статті 84, частини другої статті 56 ЗК України, внаслідок чого воно є незаконним.
Згідно з листом ДП "Київське лісове господарство" від 13 серпня 2021 № 02-599 земельна ділянка з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013 частково розташована на землях державного лісового фонду підприємства (Приміське лісництво, кв. 46, вид. 16, 17, 39 (за матеріалами лісовпорядкування 2014 року)).
Відповідно до листа № 412, виданого Виробничим об`єднанням "Укрдержліспроект" 05 серпня 2021 року, спірна земельна ділянка за матеріалами лісовпорядкування 2003 року розташована у кварталі 46, виділи 14, 15, 16 Приміського лісництва ДП "Київське лісове господарство".
Згідно з листом ДП "Київське лісове господарство" від 13 серпня 2021 року № 02-599 підприємство не надавало погодження щодо вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013.
Відповідно до листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2021 року № 26691/0/2-21, Кабінет Міністрів України рішень про вилучення із державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013 не приймав.
Отже, ні землекористувач, ні розпорядник земельної ділянки дозволу на вилучення земель лісогосподарського призначення із постійного користування Приміського лісництва ДП "Київське лісове господарство" не надавали, у зв`язку з чим рішення Шпитьківської сільської ради від 10 грудня 2009 року суперечить вимогам частини п`ятої статті 116, частини дев`ятої статті 149 ЗК України.
Згідно з листом Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 17 серпня 2021 року № 04-48/1490 управління не надавало погодження на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки. Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення відбулась з порушенням вимог статті 20 ЗК України, статті 57 ЛК України.
Посилаючись на положення статті 21 ЗК України, перевищення Шпитьківською сільською радою своїх повноважень, прокурор просив суд:
- усунути перешкоди у здійсненні Бучанською районною державною адміністрацією Київської області (далі - Бучанська РДА) права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,2406 га, що розташована у межах с. Горбовичі Бучанського району Київської області, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 травня 2020 року № 52401190 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013;
- усунути перешкоди у здійсненні Бучанською РДА права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,2406 га з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013, що розташована в межах с. Горбовичі Бучанського району Київської області, шляхом її повернення на користь держави в особі Бучанської районної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року, ухваленим у складі судді Волчка А. Я., у задоволенні позову прокурора до Дмитрівської сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ДП "Київське лісове господарство", про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що спірна земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_2, а прокурор позовних вимог про витребування спірної земельної ділянки не заявив, тому заявлені ним позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності та повернення спірної земельної ділянки не є ефективним способом захисту права.
Суд указав, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, тому належним способом захисту порушених прав є звернення до суду з віндикаційним позовом про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстровано, натоміть прокурор звернувся до суду із негаторним позовом.
Обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня
2023 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення такого змісту.
Позовні вимоги задоволено частково та усунуто перешкоди у здійсненні Бучанською районною державною адміністрацією Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,2406 га з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013, що розташована в межах с. Горбовичі Бучанського району Київської області, шляхом її повернення на користь держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_2 .
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у сумі 16 451,02 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції встановив, що землекористувач та розпорядник земельної ділянки не надавали дозволу на вилучення земель лісогосподарського призначення із постійного користування Приміського лісництва ДП "Київське лісове господарство", тому дійшов висновку про те, що рішення Шпитьківської сільської ради від 10 грудня 2009 року суперечить вимогам частини п`ятої статті 116, частини дев`ятої статті 149 ЗК України, а суд першої інстанції не надав належної оцінки порушенням закону при передачі земельної ділянок у приватну власність.
Суд апеляційної інстанції вказав, що при зверненні до суду прокурор послався на положення статті 391 ЦПК України, врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16 (провадження №14-76цс22), зокрема те, що суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи.Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків. Встановивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення, суд розглядає вимогу витребувати з чужого незаконного володіння земельну ділянку як вимогу про повернення цієї ділянки за правилами негаторного позову.
Відмовляючи відповідачу у застосуванні наслідків спливу строку позовної давності, врахував, що позивачу стало відомо про прийняте рішення органом самоврядування з серпня 2021 року.
Суд апеляційної інстанції вказав, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Отже, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втручання у право на мирне володіння майном є таким, що ґрунтується на національному законі, переслідує легітимну мету, з огляду на право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель лісогосподарського призначення, доведену незаконність і безпідставність їївідчуження на користь фізичної особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Басараб Н. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 січня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката
Басараб Н. В. залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, іншим учасникам направлено її копії.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19), від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (провадження № 12-83гс21), від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18), від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження №14-91цс20).
Посилається на те, що суд помилково кваліфікував позовну вимоги про повернення земельних ділянок лісогосподарського призначення як вимогу, до якої слід застосовувати приписи статті 391 ЦК України, а не норми статті 387 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує на правомірність правочину і добросовісність набуття ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.
У прокурора відсутні правові підстави для представлення інтересів державного підприємства. Із поданих суду доказів не встановлено, що державний орган звертався до прокурора за захистом своїх прав чи, що Бучанська РДА намагалася відновити свої права, але із поважних причин не зробила цього.
Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням 20-ої сесії Шпитьківської сільської ради 5-го скликання Києво-Святошинського району Київської області від 10 грудня 2009 року ОСОБА_1 відведено у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013, що розташована в с. Горбовичі Бучанського району Київської області, для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього рішення ОСОБА_1 28 квітня 2010 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 480269.
09 червня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу, за яким до ОСОБА_3 перейшло право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013.
На підставі рішення 9-ої сесії 6-го скликання Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 28 лютого 2012 року цільове призначення земельної ділянки змінено на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у зв`язку з чим ОСОБА_3 04 травня 2012 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 543282.
05 жовтня 2012 року спірна земельна ділянка відчужена ОСОБА_3 . ОСОБА_4 за договором купівлі продажу, посвідченим приватним нотаріусом.
08 листопада 2018 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом, відчужила спірну земельну ділянку ОСОБА_5
15 травня 2019 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом, відчужила спірну земельну ділянку ОСОБА_6
27 травня 2020 року ОСОБА_6, на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом, подарувала ОСОБА_2 спірну земельну ділянку.
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52401190 від 27 травня 2020 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013.
Згідно листа ДП "Київське лісове господарство" від 13 серпня 2021 року № 02-599, земельна ділянка з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013 частково розташована на землях державного лісового фонду підприємства (Приміське лісництво, кварталі 46, виділи 16, 17, 39 згідно з матеріалами лісовпорядкування 2014 року). Підприємство не надавало погодження щодо вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013.
У листі ВО "Укрдержліспроект" від 05 серпня 2021 року № 412 вищевказана земельна ділянка за матеріалами лісовпорядкування 2003 року розташована в кварталі 46, виділи 14, 15, 16 Приміського лісництва ДП "Київське лісове господарство".
Із листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2021 року № 26691/0/2-21 встановлено, що Кабінетом Міністрів України рішень про вилучення із державної власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222488202:02:010:0013 не приймалось.
Відповідно до листа Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 17 серпня 2021 року № 04-48/1490, управління не надавало погодження на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки.
Дмитрівська сільська територіальна громада утворена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" шляхом об`єднання Бузівської, Дмитрівської, Личанської, Петрушківської та Шпитьківської сільських рад Києво-Святошинсього району Київської області, у зв`язку з чим вказана сільська територіальна громада є правонаступником Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури 06 вересня 2021 року звернувся з листом № 813 вих-21 до Бучанської районної державної адміністрації Київської області щодо надання інформації про вжиті заходи, спрямовані на захист інтересів держави, з метою повернення їй спірних земельних ділянок лісового фонду та про надання інформації про вжиття таких заходів, або повідомлення про неможливість звернення до суду з указаних питань із належним обґрунтуванням відповідних причин. У відповідь, листом від 30 вересня 2021 року № 05-06/670, Бучанська РДА надала копію рішення Шпитьківської сільської ради, однак не повідомила про наміри вжиття таких заходів або неможливості їх вжиття.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 виклала заяву про застування позовної давності (том 1, а.с.100-103).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Басараб Н. В. підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.