ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2024 року
м. Київ
справа № 462/6014/15
провадження № 61-5391св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Львів),
заінтересована особа (стягувач) - акціонерне товариство "Універсал Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2023 року у складі судді Іванюк І. Д. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Залізничний ВДВС у м. Львові) щодо незняття арешту з належного йому майна, який був накладений державним виконавцем Залізничного ВДВС у м. Львові у виконавчому провадженні (далі - ВП) № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа від 19 червня 2016 року № 462/6014/15-ц, виданого Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з нього на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк"), заборгованості у розмірі 2 708 756,64 грн (номер запису про обтяження 16087985 (спеціальний розділ) від 26 серпня 2016 року та 26567651 (спеціальний розділ) від 11 червня 2018 року, а також за № 16926783 від 11 червня 2018 року), зобов`язати Залізничний ВДВС у м. Львові зняти арешт з належного йому нерухомого майна, який був накладений державним виконавцем у вказаних вище виконавчих провадженнях, та вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформацію про арешт належного йому рухомого майна.
Скарга мотивована тим, що Залізничний ВДВС у м. Львові листом від 17 жовтня 2022 року за вих. № 09-36/В-364293 повідомив його про те, що відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) у вказаному ВДВС на примусовому виконанні перебувало ВП № НОМЕР_3 та ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа від 19 червня 2016 року № 462/6014/15-ц, виданого Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з нього, ОСОБА_1, на користь АТ "Універсал Банк" заборгованості у розмірі 2 708 756,64 грн, по яких накладено арешт у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номери обтяження: 16087985 та 26567651, відповідно). Згідно з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на все рухоме майно боржника накладено арешт № 16926783 від 11 червня 2018 року.
Цим самим листом повідомлено, що відповідно до відомостей АСВП у Залізничному ВДВС у м. Львові на примусовому виконанні перебувало ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання постанови від 10 березня 2020 року № ЕАК2225532 року, виданої Управління патрульної поліції у Львівській області, про стягнення з нього на користь держави штрафу у сумі 850 грн, провадження по якому закінчено 11 лютого 2022 року на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Разом з тим, відповідно до інформації з АСВП, розміщених на сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, вказані вище виконавчі провадження є завершеними, тобто на час звернення з цією скаргою до суду у Залізничному ВДВС у м. Львові немає незавершених виконавчих проваджень, божником за якими є він.
При цьому, ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа від 19 червня 2016 року № 462/6014/15-ц, виданого Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з нього на користь АТ "Універсал Банк" заборгованості у розмірі 2 708 756,64 грн у свій час було завершено вищевказаним органом ДВС на підставі заяви стягувача - ПАТ "Універсал Банк" про повернення виконавчого документа без виконання (пункт 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"). Однак, арешт не було знято, що, на його думку, вказує на порушення органом ДВС вимог Закону України "Про виконавче провадження" та наявність бездіяльності цього органу щодо невчинення передбачених законом відповідних дій.
Щодо ВП № НОМЕР_4, то таке було закінчено вищевказаним органом ДВС у зв`язку з його фактичним виконанням у повному обсязі.
Отже, у Залізничному ВДВС у м. Львові відсутні незавершені виконавчі провадження, божником за якими він є, тому орган ДВС мав зняти арешт з належного його майна. Проте, на його вимогу Залізничний ВДВС у м. Львові вказав на відсутність визначених законом підстав для зняття арешту з майна, що, на його думку, є протиправним, свідчить про бездіяльність, оскільки порушується його право на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
Заявник вважав, що наявність протягом тривалого часу (понад вісім років) не скасованого арешту на майно, за відсутності виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувачів, а також за відсутності будь-яких відомостей щодо одного із виконавчих проваджень, за яким 26 серпня 2016 року накладався арешт (ВП № НОМЕР_1), є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2023 року у задоволенні скаргиОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що підстави закінчення виконавчого провадження визначені статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій), серед яких відсутня така підстава для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувачу, тому у державного виконавця не було підстав знімати арешт, накладений на майно боржника - ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях. Зняття арешту з майна боржника пов`язується саме із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу, що не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2023 року - без змін.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд також вказав, що заявник оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна боржника під час повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", що не є підставою для зняття арешту з майна боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року.Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Залізничного районного суду м. Львова. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували відповідних правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, згідно з якими наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
В АСВП відсутні дані про ВП № НОМЕР_3 та вказано, що ВП № НОМЕР_2, ВП № НОМЕР_4 завершено, інших відкритих щодо заявника виконавчих проваджень не виявлено, тому виконавець зобов`язаний був зняти арешт із належного заявнику майна.
Суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17, про те, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22), про те, що судовий захист прав та законних інтересів, порушених рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.
Суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодозастосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), про те, що боржник як сторона виконавчого провадження у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.