ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26липня 2024 року
м. Київ
справа № 359/6727/21
провадження № 61-2789св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області, у складі судді
Борця Є. О., від 10 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
від 30 січня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 02 листопада 2002 року по 12 квітня 2017 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого придбали автомобілі марки "Ford Transit" та "Audi A4", човен моторний із забортним двигуном марки "Bayliner Trophy", VIN: НОМЕР_1, лафет для човна марки "ESCRT Trailer", VIN: НОМЕР_2, комбайн для ремонту взуття марки "Lavaredo D-510", прес для кріплення підошви взуття марки "Lavaredo A90 PL78" та робоче місце марки "Lavaredo Jolly 91". Зазначене майно є спільною сумісною власністю сторін.
3. Позивачка вказала, що відповідач без її згоди почав відчужувати майно, що є спільною сумісною власністю сторін, зокрема у грудні 2018 року продав автомобіль "Audi A4", а в березні 2019 року - автомобіль "Ford Transit".
4. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати спільною сумісною власністю сторін автомобіль марки "Ford Transit", автомобіль марки "Audi A4", човен моторний з забортним двигуном марки "Bayliner Trophy", VIN: НОМЕР_1, лафет для човна марки "ESCRT Trailer", VIN: НОМЕР_2, комбайн для ремонту взуття марки "Lavaredo D-510", прес для кріплення підошви взуття марки "Lavaredo A90 PL78" та робоче місце марки "Lavaredo Jolly 91";
- стягнути з відповідача грошову компенсацію замість 1/2 частки позивачки у праві спільної сумісної власності на вказане рухоме майно в загальному розмірі 443 838,10 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 10 лютого 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість
1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки "Ford Transit", автомобіль марки "Audi A4", човен моторний з забортним двигуном марки "Bayliner Trophy", VIN: НОМЕР_1, лафет для човна марки "ESCRT Trailer", VIN: НОМЕР_2, комбайн для ремонту взуття марки "Lavaredo D-510", прес для кріплення підошви взуття марки "Lavaredo A90 PL78" та робоче місце марки "Lavaredo Jolly 91" в загальному
розмірі 443 838,10 грн. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
6. Суд першої інстанції вказав, що спірне майне було придане сторонами у шлюбі, а тому є спільним сумісним майном подружжя.
7. Зі змісту листа заступника начальника РСЦ ГСЦ від 25 червня 2021 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що ОСОБА_2 без її згоди розпочав відчуження у власність інших осіб спільного майна, зокрема автомобіля "Ford Transit" та автомобіля "Audi A4". Ця обставина свідчить про те, що 25 червня 2021 року ОСОБА_1 дізналась про порушення свого права і 26 липня
2021 року звернулась до суду з цим позовом.
8. Оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача грошової компенсації замість її частки у праві спільної власності на спірне майно, тому вимога про визнання майна спільною сумісною власністю сторін не є ефективним способом захисту її прав. Крім того, відчуження автомобілів у власність інших осіб унеможливлює поширення режиму спільної сумісної власності на вказане рухоме майно. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачка надавала ОСОБА_2 згоду на продаж транспортних засобів;
9. Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 5 000 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
10. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що
ОСОБА_1 понесла судові витрати у розмірі 20 000 грн на оплату професійної правничої допомоги та 10 000 грн на проведення товарознавчої експертизи. Оскільки позов задоволений частково, то ОСОБА_1 має право на відшкодування лише половини витрат на професійну правничу допомогу та проведення експертизи.
Інформація про рух справи в судах
11. Постановою Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І., від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого
2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2023 року скасовано. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
12. Колегія суддів вказала, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне майно набуте у власність сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти, а тому є спільною сумісною власністю подружжя, відповідачем не спростовано презумпцію спільності спірного майна.
13. Проте позивачці було відомо про порушення її права на користування спірним майном ще у квітні 2017 року, з дня, коли між сторонами було розірвано шлюб, так як доведеним є те, що вказаним майном ОСОБА_1 не користувалася після розірвання шлюбу, а отже нею пропущений строк позовної давності при зверненні з цим позовом у 2021 році.
14. Крім того, апеляційний суд врахував, що між сторонами вже існував спір про поділ спільного майна подружжя - квартири, який вирішено заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року у справі № 753/23391/19.
15. Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду
від 19 липня 2023 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
16. Постанова мотивована тим, що при визначені початку перебігу позовної давності слід виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, оскільки сам по собі факт припинення шлюбу не свідчить про порушення права власності одного із подружжя. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності.
17. З огляду на вказане, ототожнення апеляційним судом моменту виникнення у ОСОБА_1 права на позов про поділ майна подружжя із моментом розірвання шлюбу (квітень 2017 року) є помилковим, оскільки розірвання шлюбу не свідчить про порушення прав позивачки на спільне сумісне майно. Апеляційний суд не звернув уваги, що у справі № 753/23391/19 саме ОСОБА_2 за захистом свого порушеного права звертався із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, тому наявність заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 липня 2020 року у справі
№ 753/23391/19 про поділ квартири не свідчить про порушення прав
ОСОБА_1 щодо іншого спільного сумісного майна подружжя, яке не було предметом позову у справі № 753/23391/19.
18. Водночас апеляційний суд не надав оцінки доводам позивачки про те, що про порушення свого права вона дізналася зі змісту листа заступника начальника РСЦ ГСЦ МВС від 25 червня 2021 року, за змістом якого її повідомленопро продаж ОСОБА_2 без її згоди у власність інших осіб спільного рухомого майна, зокрема автомобіля марки "Ford Transit" та автомобіля марки "Audi A4".
Короткий зміст постанови апеляційного суду
19. Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого
2023 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у касаційному суді у розмірі 8 876,76 грн та витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 42 000 грн.
20. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що спірне майно набуте у власність сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідачем не спростовано презумпцію спільності спірного майна.
21. Також апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позивачка дізналась про своє порушене право з моменту, коли їй стало відомо про відчуження відповідачем автомобілів у червні 2021 року, а отже строк позовної давності нею не пропущений.
22. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, понесених позивачкою на правничу допомогу, колегія суддів врахувала, що відповідач не подавав клопотань про зменшення цих витрат, як і не наводив доводів щодо їх зменшення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. 27 лютого 2024 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.
25. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 521/2993/13-ц, у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 565/495/18, від 09 червня 2021 року у справі № 537/5528/16, від 02 серпня 2023 року у справі
№ 2-7539/08 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
27. Вказує, що суд, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, повинен розглянути можливість здійснити такий поділ у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначенням її у мінімальному розмірі.
28. Стверджує, що спірне майно мало бути поділеним між сторонами в натурі.
29. Зауважує, що суди попередніх інстанцій, стягуючи грошову компенсацію замість 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на ряд речей у сумі 443 838,10 грн, повинні були переконатись в тому, що він спроможний виплатити цю грошову компенсацію і чи не становить це для нього надмірний тягар.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
30. У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вітер В. М. подав відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
31. Вказує, що позивачка, звертаючись до суду з цим позовом, вказувала на відсутність відомостей щодо збереження спірного майна та доступу до нього, тоді як відповідач, заперечуючи проти позову, наголошував на відсутності у нього спірного майна. Ці обставини унеможливлюють поділ спірного майна в натурі.
32. Зауважує, що у разі неможливості виплатити компенсацію, рішення суду може бути виконаним на рахунок присудженого позивачу рухомого майна. Більш того відповідач вже виконав оскаржене рішення суду в повному обсязі.
Фактичні обставини справи, встановленні судами попередніх інстанцій
33. 02 листопада 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
34. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року у справі №753/705/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
35. 24 травня 2011 року ОСОБА_2 придбав комбайн для ремонту взуття марки "Lavaredo D-510", прес для кріплення підошви взуття марки "Lavaredo A90 PL78" та робоче місце марки "Lavaredo Jolly 91".
36. 07 серпня 2012 року ОСОБА_2 придбав автомобіль марки "Ford Transit".