ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 760/1954/24
провадження № 61-6145св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальна організація "Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації "Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи" про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року у складі судді Ішуніної Л. М.та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у складі колегії суддів Кулікової С. В., Музичко С. Г., Болотова Є. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати бездіяльність Комунальної організації "Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи" (далі - КО "КМКБСЕ", бюро) з перевірки інформації про допущення судовими експертами порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності при складанні висновку експерта, викладеної у скарзі адвоката Котової Ю. І. від 12 жовтня 2023 року, незаконною; зобов`язати відповідача провести перевірку інформації про допущення судовими експертами порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності при складанні висновку, викладеної у скарзі адвоката Котової Ю. І. від 12 жовтня 2023 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач порушив вимоги Положення про експертно-кваліфікаційні комісії установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи, та Порядок позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівникам установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи (далі - Порядок), затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 20 липня 2018 року № 1361 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо проведення атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів".
Згідно з пунктом 3 Порядку підставою для розгляду питань в експертно-кваліфікаційні комісії Установ (далі - ЕКК) щодо позбавлення працівника установи кваліфікації судового експерта і кваліфікаційного класу судово-медичного експерта є подання його безпосереднього керівника стосовно результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або нормативно-правових актів щодо проведення судово-медичної експертизи.
Відповідач, отримавши подану скаргу, вчиняє бездіяльність з перевірки інформації про допущення судовими експертами порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності при складанні висновку експерта, тобто не розглядає скаргу відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Солом`янський районний суд міста Києва ухвалою від 31 січня 2024 року відмовив у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Роз`яснив позивачу право звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, адже предметом спору є перевірка законності дій експертної установи, вчинених нею під час здійснення управлінських функцій.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У квітні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що експертна установа не є суб`єктом владних повноважень, не може здійснювати публічно-владний вплив на іншого суб`єкта, а особливо у спірних правовідносинах. Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин статті 19 КАС України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 червня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КО "КМКБСЕ" про зобов`язання вчинити дії, в якому просила визнати протиправною бездіяльність бюро судово-медичної експертизи щодо перевірки інформації про допущення судовими експертами порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності при складанні висновку експерта та зобов`язати бюро провести відповідну перевірку.
КО "КМКБСЕ" є експертною бюджетною (неприбутковою) установою комунальної форми власності, що заснована на комунальній власності територіальної громади м. Києва і підпорядкована Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Метою діяльності бюро є проведення судово-медичних експертиз (досліджень), що призначаються органами досудового розслідування чи судом, з метою забезпечення діяльності правоохоронних органів міста Києва (поліція, прокуратури, суди, підрозділи СБУ, ДБР, військової прокуратури, які обслуговують територію міста Києва), на підставі спеціальних знань матеріальних об`єктів, що містять інформацію про обставини справи та надання всебічної допомоги закладам охорони здоров`я м. Києва (пункти 1.1, 2.1 статуту).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.