ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 604/647/23
провадження № 61-1805св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Золотий жайвір",
відповідачі: ОСОБА_1, Фермерське господарство "Агро Остап`є",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Фермерського господарства "Золотий жайвір" до ОСОБА_1, Фермерського господарства "Агро Остап`є" про визнання укладеним договору оренди землі на новий строк та визнання відсутнім права оренди
за касаційною скаргою Фермерського господарства "Золотий жайвір" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року, додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2023 року у складі судді Сидорак Г. Б.та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 січня 2024 року у складі колегії суддів: Костіва О. З., Гірського Б. О., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року Фермерське господарство "Золотий жайвір" (далі - ФГ "Золотий жайвір", товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати відсутніми та припинити право оренди Фермерського господарства "Агро Остап`є" (далі - ФГ "Агро Остап`є") щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6124685700:01:001:0278, яка є предметом договору оренди від 15 березня 2016 року; визнати укладеними на новий строк договір оренди землі між ОСОБА_1 і ФГ "Золотий жайвір".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФГ "Золотий жайвір" посилалося на те, що 15 березня 2016 року між ним і ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі № 2/186 строком на 7 років. За місяць до закінчення строку дії договору позивач повідомив про намір скористатись переважним правом на укладення на новий строк договору оренди щодо зазначеної земельної ділянки, а також надав відповідачу проект договору оренди землі. Відповіді від орендодавця орендар не отримав та продовжив користуватися земельною ділянкою. Проте в травні 2023 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_1, не надіславши лист-повідомлення про заперечення в поновленні дії договору оренди землі на новий строк, не витребувавши земельну ділянку, уклала договір оренди з іншим орендарем - ФГ "Агро Остап`є". На підставі цього договору в травні 2023 року державний реєстратор Збаразької міської ради Тернопільської області вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про інше речове право - право оренди ФГ "Агро Остап`є" щодо спірної земельної ділянки.
На думку товариства, воно як первісний орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, тому просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Підволочиський районний суд Тернопільської області рішенням від 20 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовив. Стягнув з ФГ "Золотий жайвір" на користь ФГ "Агро Остап`є" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Судовий збір відніс на рахунок ФГ "Золотий жайвір".
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що сторони не досягли домовленості щодо істотних умов договору, а тому відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV) переважне право орендаря на укладення договору оренди землі є припиненим. Встановивши, що орендар не дотримав встановлених законом процедури і строків, а в орендодавця немає волевиявлення на укладення договору оренди землі з позивачем на новий строк, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ "Золотий жайвір", оскільки реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону № 161-XIV процедури та за наявності волевиявлення сторін.
Підволочиський районний суд Тернопільської області додатковим рішенням від 29 вересня 2023 року понесені ФГ "Золотий жайвір" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн поклав на позивача.
Суд першої інстанції мотивував додаткове рішення тим, що у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог немає підстав для стягнення з відповідачів судових витрат на користь позивача.
Короткий зміст постанов апеляційної інстанції
Тернопільський апеляційний суд постановою від 04 січня 2024 року апеляційну скаргу ФГ "Золотий жайвір" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року задовольнив частково. Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року змінив, виклав його мотивувальну частину в іншій редакції. В іншій частині рішення залишив без змін. Апеляційну скаргу ФГ "Золотий жайвір" на додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2023 року залишив без задоволення. Додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2023 року залишив без змін. Стягнув з ФГ "Золотий жайвір" на користь ФГ "Агро Остап`є" судові витрати на надання професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді у розмірі 4 000,00 грн.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції, встановивши, що волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі немає у зв`язку з бажанням власника землі самостійно користуватися своєю землею, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ "Золотий жайвір". Разом з тим суд першої інстанції, крім наведених вище обставин, також мотивував своє рішення тим, що позивач надіслав листи-повідомлення про укладення договорів оренди землі з пропуском встановленого статтею 33 Закону № 161-XIV місячного строку до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі. Водночас згідно з пунктом 43 договору оренди та з огляду на його державну реєстрацію 04 травня 2016 року строк дії договору оренди слід вважати закінченим 04 травня 2023 року. Оскільки листи-повідомлення про укладення договору оренди землі позивач надіслав ОСОБА_1 27 березня 2023 року, місячний строк позивач не пропустив. Зважаючи на це та беручи до уваги те, що місцевий суд хоча і припустився помилки щодо вирішення питання дотримання позивачем строків надсилання ОСОБА_1 листа-повідомленння, однак це не призвело до неправильного вирішення спору у цій справі, апеляційний суд дійшов висновку про зміну мотивувальної частини рішення місцевого суду.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У січні 2024 року ФГ "Золотий жайвір" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2023 року, додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 січня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження зазначило те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15, від 13 липня 2022 року у справі № 496/3131/19, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 та постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 490/7071/16, від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21;
відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування статті 33 Закону № 161-XIV у редакції Закону України від 05 грудня 2019 року № 340-IX"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (далі - Закон № 340-IX).
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що товариство мало намір скористатися переважним правом орендаря на переукладення договору оренди землі на новий строк відповідно до статті 33 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, а ОСОБА_1 , зловживаючи правами, відмовилася поновлювати дію укладеного договору та без наміру користуватися землею особисто передав земельну ділянку іншому орендареві. Суд мав установити, на які із запропонованих ФГ "Золотий жайвір" істотних умов договору оренди землі не погоджується орендодавець. Повідомлення ОСОБА_1 про неприйнятність для неї умов проекту договору є недостатнім для підтвердження факту недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору. Висновки судів про відмову в позові суперечать суті переважного права на укладення договору оренди на новий строк. Суди застосували редакцію статті 33 Закону № 161-XIV, яка втратила чинність.
Витрати на професійну правничу допомогу на користь ФГ "Агро Остап`є" суди стягнули неправомірно, адже докази на підтвердження цих витрат у суді першої інстанції відповідно до частини дев`ятої статті 83 ЦПК України сторонам не надсилалися. Крім того, доказів сплати саме на користь адвоката Хацкевича Р. А. гонорару за надання правничої допомоги та укладення клієнтом договору про надання правової допомоги адвокатом матеріали справи не містять. Надавачем відповідних послуг та отримувачем оплати за їх надання є ТОВ "Правник експерт", тому витрати на юридичну допомогу цього товариства не є витратами на професійну правничу допомогу та не розподіляються між сторонами. Копію наказу ТОВ "Правник експерт" про прийняття на роботу адвоката Хацкевича Р. А. не було подано до суду першої інстанції, а в апеляційному суді відповідач не заявляв клопотання про долучення нового доказу до матеріалів справи.
У лютому 2024 року ФГ "Агро Остап`є" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони є законними й обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Також просило стягнути з позивача витрати на правову допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 8 000,00 грн
У квітні 2024 року ФГ "Золотий жайвір" подало заперечення проти клопотання про стягнення судових витрат, яке обґрунтовує тим, що надавачем відповідних послуг та отримувачем оплати за їх надання є ТОВ "Правник експерт", а не адвокат Хацкевич Р. А., тому такі витрати не є витратами на професійну правничу допомогу та не розподіляються між сторонами. Також зазначило, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу (за умови наявності правових підстав для їх стягнення) є неспівмірним з обсягом наданих послуг.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
21 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 15 березня 2016 року між ОСОБА_1 і ФГ "Золотий жайвір" був укладений договір оренди землі № 2/186, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, площею 1,5511 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0278. Договір оренди зареєстрований 04 травня 2016 року.
У пункті 7 зазначеного договору оренди землі визначено, що він укладений на 7 років, а по закінченню цього строку орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що у випадку, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
06 січня 2023 року ОСОБА_1 надіслала до ФГ "Золотий жайвір" лист-повідомлення від 04 січня 2023 року, яким повідомила, що вона не бажає поновлювати дію договору оренди з товариством та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб.
Цей лист вручений товариству, що підтверджується роздруківкою відстеження вручення рекомендованого листа.
ФГ "Золотий жайвір" надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення від 27 березня 2023 року № 23/03/27-1 про укладення договору оренди на новий строк, в якому повідомило про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, запропонував встановити орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі, строк дії договору 10 років та додало проект договору оренди землі. Лист-повідомлення відправлений орендодавцю 28 березня 2023 року, що підтверджується описом вкладення, накладною на відправлення та фіскальним чеком.
ОСОБА_1 відмовилася від отримання зазначеного листа-повідомлення з доданим до нього проектом договору оренди землі.
27 березня 2023 року ФГ "Золотий жайвір" також надіслало ОСОБА_1 повідомлення про продовження терміну повернення з оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0278, в якому зазначило, що орендар засіяв земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв`язку з чим, керуючись договором оренди та Законом України "Про оренду землі", повернення земельної ділянки буде здійснене протягом 6 місяців після припинення дії договору оренди.
Як відомо з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 травня 2023 року № 332098493, до цього реєстру 04 травня 2023 року на підставі листа-повідомлення від 04 січня 2023 року внесено відомості про припинення речового права (права оренди) ФГ "Золотий жайвір" на земельну ділянку.
Як відомо з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 травня 2023 року № 332099358, до цього реєстру 09 травня 2023 року на підставі договору оренди землі від 05 травня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 і ФГ "Агро Остап`є", внесено відомості про право оренди земельної ділянки.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Щодо вимог по суті заявленого спору
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом № 161-XIV, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону № 161-XIV).
У частині третій статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Закон № 161-XIVрегулює відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку з передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
У частині четвертій статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до статті 15 Закону № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення договорів) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону № 340-IX.
Законом № 340-IX внесені зміни до Закону № 161-XIV(доповнено статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі" та викладено статтю 33 у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк") і до ЗК України (доповнено статтею 126-1"Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови"). У частині зазначених змін і доповнень Закон № 340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року.
У касаційній скарзі ФГ "Золотий жайвір" посилалося на те, що воно мало намір скористатися переважним правом орендаря на переукладення договору оренди на новий строк відповідно до статті 33 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, а суди застосували редакцію статті 33 Закону № 161-XIV, яка втратила чинність.
Колегія суддів вважає, що вказані доводи є безпідставними з огляду на таке.
Суди встановили, що договір оренди укладений 15 березня 2016 року, а 04 травня 2016 року внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
У зв`язку з набранням чинності Законом № 340-IX розділ IX "Перехідні положення" Закону № 161-XIV доповнено абзацами 3 і 4, якими унормовано, що договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340-IX, у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 Закону № 161-XIV (у новій редакції) та статтею 126-1 ЗК України.
Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340-IX, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Отже, з урахуванням унормованих розділом IX "Перехідні положення" Закону № 161-XIV правил дії Закону № 340-IX в часі до спірних правовідносин підлягає застосуванню редакція, чинна станом на 09 березня 2016 року, тобто на момент укладення договорів оренди.