ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 759/22492/23
провадження № 61-2467св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року в складі судді Ключника А. С. та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив встановити факт неправильності запису в акті цивільного стану - актовому записі про його народження № 2617 від 10 вересня 1975 року, складеному Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Святошинський відділ ДРАЦС м. Києва), у частині зазначення по батькові його матері в графі "відомості матір", яка вказана неправильно " ОСОБА_2" замість " ОСОБА_3".
На обґрунтування вимог зазначав, що згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про його народження № 2617 від 10 вересня 1975 року, складеного Святошинським відділом ДРАЦС у м. Києві, у графі "відомості матір" неправильно зазначено по батькові його матір, а саме замість " ОСОБА_3" помилково зазначено " ОСОБА_2".
У зв`язку з цим він звернувся до відділу реєстрації актів цивільного стану з заявою щодо внесення змін до актового запису про його народження в частині відомостей про матір. На підтвердження неправильності таких відомостей надав підтверджуючі документи.
Проте у внесенні змін до актового запису йому відмовлено, посилаючись на відсутність актового запису про шлюб матері та розбіжності в написанні імені та по батькові матері.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що свідоцтво про народження є документом, що видається органом державної реєстрації актів цивільного стану, і саме ці органи вносять відповідні зміни до вчинених ними актових записів, тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа судовому розгляду в окремому провадженні не підлягає.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що він звернувся не з заявою про встановлення факту належності йому свідоцтва про народження, а з заявою про встановлення факту неправильності запису в актовому записі про народження,внаслідок чого дійшли помилкового висновку про неможливість розгляду його заяви в порядку окремого провадження.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
21 березня 2024 року справа № 759/22492/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому засіданні можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Водночас завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).