ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11718/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача - Стеченко Я.В. (адвокат)
відповідача - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93"
про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/11718/22,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93"
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 11 063 865,04 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 09.07.2024 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 (в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 910/11718/22 - без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" (далі - ТОВ "Пролог-93") зазначило про попередній орієнтовний розмір судових витрат у суді касаційної інстанції, а саме витрати на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження яких надано суду у визначеному ГПК України порядку.
До Верховного Суду від ТОВ "Пролог-93" надійшла заява 12.07.2024 (документ сформовано в системі "Електронний суд" 11.07.2023) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 80 000,00 грн за розгляд справи у суді касаційної інстанції.
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" (далі - АТ "Південний") 17.07.2024 через "Електронний суд" подало до Верховного Суду клопотання про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, яке мотивоване необґрунтованістю заявлених витрат. АТ "Південний" зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження:
- розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи заявлену суму;
- витрачених годин на складання, зокрема, відзиву на касаційну скаргу та додаткових письмових пояснень, які здебільшого дублюють позовну заяву позивача. АТ "Південний" також зазначає, що заявлений розмір є завищений.
У зв`язку з відпусткою суддів Жайворонок Т.Є. і Колос І.Б. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024, який наявний в матеріалах справи.
Розглянувши заяву ТОВ "Пролог-93" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації) консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, як. сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у сплаві сторона зробила про це відповідну заяву, У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничоїʼ допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї) що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Верховний Суд виходить з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг):
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг),
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову па (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничоїʼ допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншоїʼ сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Як убачається з матеріалів справи, Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначила про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу в розмірі 68 000 грн.
У поданій до Верховного Суду заяві про ухвалення додаткового рішення, ТОВ "Пролог-93" просить стягнути з АТ "Південний" витрати на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ "Пролог-93" у зв`язку з розглядом справи №910/11718/22 у суді касаційної інстанції у сумі 80 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат, ТОВ "Пролог-93" надано такі документи:
- ордер Серії АІ номер 1632430 на адвоката Стеченко Я.В.;
- договір про надання правової допомоги від 01.09.2020 №110/20,
- додаткова угода від 20.12.2021 №20/12/21 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 №110/20;
- додаткова угода від 05.10.2022 № 5 до договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 №110/20;
- акт приймання-передачі надання правової допомоги (послуг) від 10.07.2024 №110/20/5/3;
- довіреність ТОВ "Пролог-93" від 27.03.2024;
- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- датальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги від 10.07.2024;
- рахунок на оплату від 10.07.2024 №191.
Принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
З огляду на зазначене вище у цій додатковій постанові, Судом встановлено, що заявник попередньо визначив суму та розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з описом робіт (наданих послуг), а також надав відповідні докази, а тому вказану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подано у порядку, межах та строку, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України.
З додатків заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що ТОВ "Пролог-93" направлено копію цієї заяви та доданих до неї матеріалів. Таким чином, ТОВ "Пролог-93" дотримано вимоги частини дев`ятої статті 80 ГПК України.
Як вже зазначалось, ТОВ "Пролог-93" просить стягнути з АТ "Південний" витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції у сумі 80 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 позов ТОВ "Пролог-93" задоволено частково. Стягнуто з АТ "Південний" на користь ТОВ "Пролог-93" 6 991 298,70 грн боргу, 2 000 000 грн штрафних та фінансових санкцій, 165 958,49 грн витрат по оплаті судового збору. В іншій частині у позові відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 (суддя Паламар П.І.) заяву ТОВ "Пролог-93" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з АТ "Південний" на користь ТОВ "Пролог-93" 150 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у заяві відмовлено.