ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/7328/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А.., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом - Казначеєва Г. Л. (адвокат),
відповідача за первісним позовом - Сисов В. С. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Етал Про",
про ухвалення додаткового рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції по справі № 910/7328/23,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Буд Девелопмент"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023,
постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та
додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Буд Девелопмент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етал Про"
про стягнення 3 198 211,44 грн,
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етал Про"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Буд Девелопмент"
про стягнення 2 064 448, 18 грн..
ВСТАНОВИВ:
1.1. Постановою Верховного Суду від 16.07.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Буд Девелопмент" (далі - ТОВ "Пауер Буд Девелопмент") залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 910/7328/23 залишено без змін.
1.2. До ухвалення постанови судом касаційної інстанції, а саме у відзиві на касаційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Етал Про" (далі - Товариство, заявник) наведено орієнтовний розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу (24 000,00 грн) та заявлено про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції та докази понесення судових витрат. У судовому засіданні представник позивача також зробив заяву про те, що докази понесення судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення у справі № 910/7328/23.
1.3. 18.07.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції по справі № 910/7328/23 в якій останнє просить стягнути з ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" 24 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, які визначено у фіксованому розмірі та понесені заявником під час касаційного провадження в цій справі (при касаційному перегляді рішення Господарського суду міста Києва, постанови та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду).
1.4. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано: 1) копію угоди про надання адвокатом правничої допомоги від 28.09.2023 № 28-09/23 (далі - Угода), укладеної між Товариством (Клієнт) та адвокатом Сисовим Владиславом Сегійовичем (далі - Адвокат); 2) копію додатку № 3 до Угоди 14.06.2024; 3) копію остаточного опису наданих послуг до Угоди; 4) копію платіжної інструкції від 17.06.2024 № 3263; 5) копію ордеру на надання правової допомоги від 17.06.2024 серія АА № 1456347, виданого на ім`я адвоката Сисова Владислава Сегійовича; 6) акт приймання-передачі наданих послуг до Угоди від 16.07.2024; 6) копії квитанцій надіслання іншим учасникам справи.
1.5. Від ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" 23.07.2024 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення судових витрат Товариства, в якому останнє просить зменшити розмір заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом цієї справи в суді касаційної інстанції.
1.6. З огляду на зазначене вище, Судом встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач подав у порядку, межах та строку, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України. Крім того, убачається, що Товариством направлено копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів ТОВ "Пауер Буд Девелопмент".
1.7. На обґрунтування поданої заяви Товариство посилається на положення статей 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).
1.8. Розглянувши заяву Товариства про стягнення з ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" судових витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/7328/23, доводи позивача за первісним позовом наведені у клопотанні про зменшення розміру судових витрат, а також дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви з огляду на таке.
1.9. За змістом положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
1.10. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
1.11. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
1.12. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
1.13. Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
1.14. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
1.15. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
1.16. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
1.17. У той же час Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
1.18. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
1.19. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
1.20. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
1.21. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").
1.22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
1.23. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
1.24. Верховний Суд виходить з того, що заявник у відповідності до положень статей 126,129 ГПК України у своїй заяві на підтвердження розміру понесених судових витрат зазначає, що:
Між Товариством (Клієнт) та адвокатом Сисовим Владиславом Сегійовичем (Адвокат) 28.09.2023 укладено Угоду № 28-09/23, предметом якої є надання адвокатом усіма законними методами та засобами правничої допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оскаржуваних невизнаних прав та законних інтересів Клієнта.
Адвокат зобов`язується надати правничу допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта; зобов`язується представляти права та законні інтереси Клієнта в судових установах, органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені чинним законодавством України (пункти 2.1.1, 2.1.2 Угоди).
Клієнт зобов`язується сплатити гонорар Адвокату в розмірі та у строк, погоджені між сторонами цього договору; прийняти виконане, що стосується доручення, а при відмові у прийнятті доручення згідно цього договору, протягом 2-х днів після повідомлення про виконання доручення, письмово мотивувати таку відмову (пункти 2.2.1, 2.2.2 Угоди).
Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється Додатком до цього Договору (пункт 4.2. Угоди).
Клієнт та Адвокат 14.06.2024 уклади Додаток № 3 до Угоди, умовами якого сторони досягли спільної згоди про те, що оплата послуг Адвоката за представництво інтересів Клієнта в Касаційному господарському суді у справі № 910/7328/23 щодо стягнення коштів з ТОВ "Пауер Буд Девелопмент" складатиме попередньо - 24 000,00 грн. При складенні вартості послуг Адвоката сторони виходять із прейскуранта деталізованих послуг Адвоката наведеного у доповненні до цього Додатку. По завершенню розгляду справи в суді, Адвокат надає Клієнту детальний опис наданих послуг із зазначенням переліку конкретних послуг (робіт) та об`єму послуг, визначеного у годинах. Клієнт зобов`язується у термін до 31.07.2024 здійснити передоплату на користь адвоката в розмірі 24 000,00 грн в безготівковому порядку на реквізити Адвоката, що зазначені в цьому Додатку. У випадку, якщо вартість послуг буде збільшена через їх фактично виконані об`єми, решта суми послуг підлягає оплаті на підставі рахунків, виставлених адвокатом у строки передбачені відповідними рахунками (пункти 1 - 4 Додатку № 3 до Угоди).