ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/2083/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Баранця О. М., Губенко Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А. В.,
представники сторін у судове засідання не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023
(суддя - Євстигнеєва Н. М.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024
(головуючий - Мороз В. Ф., судді - Коваль Л. А., Чередко А. Є.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Веселка"
про відновлення порушених прав на споживання електричної енергії та стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 як член Садівничого товариства "Веселка" (далі - Садівниче товариство) звернувся до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до голови правління цього товариства - ОСОБА_2 та Садівничого товариства, у якому просив стягнути з останнього 860 грн витрат, які позивач має понести для відновлення електропостачання (вартість кабеля та робіт), як відшкодування майнової шкоди, та 2 000 грн як відшкодування моральної шкоди.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на неправомірні дії електрика Садівничого товариства, вчинені у листопаді 2022 року з відома ОСОБА_2 і Садівничого товариства, по відрізанню електричних дротів, що призвело до відсутності електроенергії на садовій ділянці № 167, що належить позивачу, його моральних страждань і майнових втрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. 05.01.2023 Петриківський районний суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з посиланням на те, що цей спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, роз`яснив позивачу про наявність у нього права звернутися для вирішення цього спору до Господарського суду Дніпропетровської області.
4. В основу такого рішення поклав висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 27.11.2019 у справі № 309/1299/18, стосовно віднесення спору про відключення кооперативом його члена від споживання електроенергії до корпоративного.
5. 20.04.2023 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, у якому просив зобов`язати Садівниче товариство "Веселка" за свій рахунок повністю відновити електропостачання садової ділянки за № 167 та стягнути з цього товариства моральну шкоду.
6. 17.10.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2024, про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), роз`яснив позивачу про віднесення розгляду цієї справи до юрисдикції цивільного судочинства, оскільки вимоги про зобов`язання відповідача відновити постачання електричної енергії до ділянки позивача не стосуються захисту корпоративних прав.
7. В основу постанови поклав висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені у постановах від 09.08.2023 у справі № 187/1387/22 та від 29.09.2021 у справі № 761/3726/19, про те, що спори між членом садового товариства та садовим товариством щодо користування електромережею товариства, у тому числі щодо оскарження розміру заборгованості за спожиту електроенергію, правомірності відключення, зобов`язання підключити електропостачання належать до юрисдикції цивільного суду, оскільки не пов`язані з вирішенням питань участі в управлінні цим товариством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. ОСОБА_1 оскаржив ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати та надіслати справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області. Послався на порушення судами норм статей 31, 32 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо недопустимості спорів про підсудність, а також порушення права на судовий захист.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. Відповідач надіслав до Верховного Суду заяву, у якій просив, окрім розгляду справи без участі його представника, відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення, позаяк Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 у справі № 187/1387/22 за участю тих же сторін уже виклав правову позицію стосовно юрисдикції такого спору.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
10. Предметом касаційного перегляду є ухвала місцевого апеляційного господарського суду, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про закриття провадження у справі з тієї підстави, що цей спір належить до вирішення судами цивільного судочинства.
11. Скаржник не погоджується з такими висновками судів, наголошуючи на позбавленні його можливості судового захисту.
12. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
13. За приписами частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
14. Це право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.
15. У силу статей 124, 125 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
16. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
17. Предметна юрисдикція це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
18. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
19. У частині першій статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
20. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
21. У пункті 3 частини першої статті 20 ГПК України зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
22. Як убачається з матеріалів справи, що розглядається, предметом розгляду у ній є вимоги про зобов`язання Садівничого товариства за свій рахунок відновити електропостачання садової ділянки та стягнення моральної шкоди і ОСОБА_1 обґрунтував сутність порушення свого права безпідставним позбавленням його електропостачання.
23. Відповідь на порушене у касаційній скарзі питання, до суду якої юрисдикції належить вирішення спору з таким предметом, слід надавати насамперед виходячи з характеру (змісту) правовідносин, що склалися між позивачем і Садівничим товариством.
24. Ухвалою від 28.05.2024 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України передав справу № 904/2083/23 разом на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, викладених у постановах від 29.09.2021 у справі № 761/3726/19, від 19.01.2022 у справі № 182/1576/19 та від 09.08.2023 у справі № 187/1387/22.