ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/738/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І.Д. - головуючої, судді - Баранця О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Будник К.А. (адвокат),
відповідача - Мациюк З.І. (в порядку самопредставництва),
третьої особи - Сукова Т.В. (в порядку самопредставництва)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Крейбух О.Г., судді - Маціщук А.В., Розізнана І.В.)
від 15.04.2024
у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Славутської міської ради
про стягнення 36 081 519,70 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У серпні 2023 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" (далі - Підприємство, відповідач, скаржник) про стягнення 36 081 519,70 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що оскільки у зв`язку з невиконанням Підприємством умов пункту 11 Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867, як це визначено договорами постачання природного газу, укладеними 21.10.2020 між позивачем та відповідачем, у березні та квітні 2021 року отримання відповідачем природного газу на підставі договорів ПСО не здійснювалося, тому у цей період природний газ набутий відповідачем без достатньої правової підстави. У зв`язку з чим Товариство просило суд стягнути з відповідача на свою користь 36 081 519,70 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу.
3. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що технічно не мав можливості впливати чи перераховувати кошти з розподільчого рахунку. Стверджував, що вартість природного газу визначена позивачем у позовній заяві не відповідає умовам договорів ПСО та нарахована безпідставно. Крім того звертав увагу, що позадоговірний характер взаємовідносин між позивачем та відповідачем відсутній, а тому застосування норми приписів статті 1212 Цивільного кодексу України є неможливою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. Відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання.
На АТ НАК "Нафтогаз України" покладено спеціальні обов`язки постачати природний газ виробникам теплової енергії на умовах та у порядку, визначеними у Положенні про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (далі - Положення № 867).
Пунктом 11 Положення № 867 було визначено умови щодо належного рівня розрахунків з АТ НАК "Нафтогаз України" та погашення існуючої заборгованості, у разі виконання яких виробник теплової енергії отримував право з 01.11.2018 по 01.05.2020 придбавати природний газ у АТ НАК "Нафтогаз України". Крім того пунктом 11 Положення № 867 було визначено, що постачання природного газу здійснюється за спеціальними цінами, визначеними у такому Положенні та на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії.
5. Згідно з преамбулою договорів сторони укладали їх керуючись Положенням №867.
Так, 21.10.2020 АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Славутське житлово-комунальне об`єднання" (споживач) уклали договори постачання природного газу № 20/21-7259-ТЕ-34, № 20/21-7260-БО-34, № 20/21-7261-КП-34 (далі - договори ПСО), відповідно до пункту 1.1 яких постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
6. У пункті 2.1 договорів ПСО сторони погодили обсяг (об`єм) замовленого споживачем природного газу, який постачальник передає споживачу, зокрема, у березні 2021 обсягом 952.1 тис.м3 та у квітні обсягом 435.9 тис.м3, а саме: 780,2 тис.м3 у березні 2021 на підставі договору № 20/21-7259-ТЕ-34; 135,0 тис.м3 у березні 2021 на підставі договору № 20/21-7260-БО-34; 36,9 тис.м3 у березні 2021 на підставі договору № 20/21-7261-КП-34; 357,2 тис.м3 у квітні 2021 на підставі договору № 20/21-7259-ТЕ-34; 61,8 тис.м3 у квітні 2021 на підставі договору № 20/21-7260-БО-34; 16,9 тис.м3 у квітні 2021 на підставі договору № 20/21 -7261-КП-34.
7. Відповідно до пунктів 3.2 договорів ПСО постачання природного газу за цими договорами здійснюється постачальником виключно за умови одночасного виконання всіх таких умов: 1) виконання споживачем вимог пункту 11 Положення № 867; 2) включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника, розмішеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 11 Положення № 867; 3) відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.
8. Згідно із пунктом 3.3 договорів ПСО, якщо споживач порушив умови пункту 11 Положення № 867, постачальник протягом періоду порушення вимог пункту 11 Положення № 867 не здійснює постачання природного газу за цими договорами та не передає споживачу замовлений згідно з пунктом 2.1 цих договорів обсяг (об`єм) природного газу.
9. Пунктом 3.4 договорів ПСО обумовлено, що при настанні обставин, визначених пунктом 3.3 цих договорів, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазначену в розділі 12 цих договорів, а також оператору ГРМ, зазначеному в пункті 2.6 цих договорів. Газопостачання припиняється постачальником з дати, зазначеної в повідомленні.
10. Пунктом 3.5 договорів ПСО передбачено, що відповідальність за будь-які наслідки, що виникають в результаті порушення споживачем умов пункту 11 Положення № 867, покладаються виключно на споживача.
11. За змістом пункту 6.2 договорів ПСО, Споживач зобов`язався самостійно контролювати використання газу, припиняти використання природного газу в разі порушення строків оплати за договором, а також у інших випадках передбачених договором та законодавством.
12. Відповідно до пункту 10.6 договорів ПСО сторони зафіксували, що договір з усіма додатками і доповненнями, складений за повного розуміння предмета та умов.
13. Таким чином, у цих договорах сторони погодили механізм, відповідно до якого постачання природного газу здійснюється за умови дотримання Підприємством вимог пункту 11 Положення №867, Підприємство самостійно контролює використання газу та самостійно припиняє використання природного газу у випадку порушення вимог щодо розрахунків.
14. Відповідно до пункту 11.1 договорів ПСО останні набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діють в частині постачання природного газу до 30.04.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
15. Позивач зазначав, що відповідач порушив вимоги пункту 11 Положення №867, а саме відповідно до укладених між ним та НАК "Нафтогаз України" договорів станом на 23.02.2021 рівень розрахунків становив - 86%, станом на 23.03.2021 рівень розрахунків становив - 85%. Відтак, Підприємством не було виконано умови щодо розрахунків.
Крім того, між АТ НАК "Нафтогаз України" та споживачем договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ не укладались.
Також споживачем не було подано позивачу графіки погашення заборгованості.
На переконання АТ НАК "Нафтогаз України" вказане свідчить про невиконання Підприємством жодної з умов пункту 11 Положення №867. У зв`язку з цим у позивача не було правових підстав постачати відповідачу природний газ у березні-квітні 2021 року, а у відповідача виник обов`язок самостійно припинити використання природного газу у зазначеному періоді.
16. 23.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (оператор) та АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (замовник) укладено договір транспортування природного газу №1907000468.
17. Відповідно до положень пунктів 8.4, 9.3, 9.6 договору № 1907000468 АТ "НАК "Нафтогаз України" має сплати ТОВ "Оператор ГТС" вартість добових небалансів на підставі надісланого рахунку, навіть за умови незгоди з вартістю добових небалансів, а також ще до врегулювання розбіжностей у судовому порядку.
18. Відповідно до положень пунктів 9.1, 9.2 договору № 1907000468 у разі виникнення у АТ "НАК "Нафтогаз України" добового небалансу ТОВ "Оператор ГТС" здійснює купівлю/продаж природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" в обсягах добового небалансу.
19. 31.03.2021 ТОВ "Оператор ГТС" складено односторонній акт №03-2021-1907000468 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 (далі - акт №03-2021).
20. У відповідності до змісту акта №03-2021, ТОВ "Оператор ГТС" на підставі договору № 1907000468 здійснено врегулювання щодобових небалансів АТ "НАК "Нафтогаз України" обсягом 49 144 179,14 куб м на загальну суму 457 324 576,13 грн (із них 816 797,01 куб м відібраних КП "Славутське житлово-комунальне об`єднання" у березні 2021).
21. 20.04.2021 АТ "НАК "Нафтогаз України" здійснено оплату ТОВ "Оператор ГТС" 457 324 576,13 грн за врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 згідно з актом №03-2021, що підтверджується банківською випискою від 20.04.2021.
22. 30.04.2021 ТОВ "Оператор ГТС" складено односторонній акт №04-2021-1907000468 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2021 (далі - акт №04-2021).
23. У відповідності до змісту акта №04-2021, ТОВ "Оператор ГТС" на підставі договору № 1907000468 здійснено врегулювання щодобових небалансів АТ "НАК "Нафтогаз України" обсягом 25 985870, 14 на загальну суму 238 068 148,23 грн (із них - 273 948,72 куб м відібраних КП "Славутське житлово-комунальне об`єднання" у квітні 2021).
24. 20.05.2021 АТ "НАК "Нафтогаз України" здійснено оплату ТОВ "Оператор ГТС" 238 068 148,23 грн за врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2021 згідно з актом №04-2021, що підтверджується банківською випискою від 20.05.2021.
25. Позивач зазначає, що у спірний період споживач безпідставно набув природний газ з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України" та спожив його в момент отримання, такий природний газ не може бути повернений позивачу в натурі, тому споживач має відшкодувати його вартість.
26. Вартість безпідставно набутого споживачем природного газу становить 36 081 519,70 грн (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
27. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2023 позов (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) задоволено, стягнуто з Підприємства на користь Товариства 36 081 519,70 грн вартості безпідставно набутого майна природного газу та 541 222,80 грн витрат зі сплати судового збору.
28. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у березні та квітні 2021 року природний газ був відібраний Підприємством саме з ресурсу Товариства, однак без згоди останнього та не на підставі договорів ПСО (покладання спеціальних обов`язків). Оскільки природний газ не може бути повернений в натурі, тому правомірним є відшкодовування вартості безпідставно набутого майна - природного газу на підставі частини другої статті 1213 ЦК України. Вартість безпідставно відібраного відповідачем природного газу становить 36 081 519,70 грн (27,5664 ціна газу без ПДВ х 1090745,73 обсяг газу = 30 067 933,0915 грн без ПДВ + 20% ПДВ = 36 081 519,70 грн).
29. 15.04.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції змінив у частині стягнутої вартості безпідставно набутого майна, виклавши резолютивну частину рішення у такій редакції:
"Позов про стягнення 36 081 519,70 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 17 146 522, 88 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу та 257 189,07 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 18 934 996,82 грн вартості безпідставно набутого майна природного газу відмовити. Стягнути з Товариства на користь Підприємства 426 050, 59 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.".
30. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 23.02.2021 рівень розрахунків становив 86%; станом на 23.03.2021 - рівень розрахунків становив 85%; між позивачем та відповідачем договір про реструктуризацію заборгованості на спожитий природний газ не укладався; відповідачем не було подано до позивача графіки погашення заборгованості. Тобто відповідач не виконав жодної із умов, установлених пунктом 11 Положення № 867, що свідчить про відсутність правових підстав для постачання природного газу за укладеними договорами ПСО. У березні 2021 року та квітні 2021 року у зв`язку із невиконанням відповідачем умов пункту 11 Положення № 867, споживання природного газу на підставі укладених договорів ПСО не повинно було здійснюватися. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визначення вартості безпідставно набутого природного газу виходячи із середнього рівня цін на природний газ за листопад - грудень 2022 року та задоволення позову в повному обсязі, однак враховуючи приписи частини другої статті 1213 ЦК України, а також приймаючи до уваги, що вартість природного газу з часом змінюється, суд апеляційної інстанції вважає за можливе застосувати актуальні ціни на природний газ на момент вирішення спору по суті та прийняття рішення у цій справі, а саме ціни станом на 05.12.2023.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
31. Підприємство подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу (з урахуванням заяви про усунення недоліків та подання касаційної скарги в новій редакції), в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині стягнення вартості безпідставно набутого майна (17 146 522, 88 грн) та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позу відмовити повністю.
32. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
33. В обґрунтування скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 1212, 1213 ЦК України до спірних правовідносин щодо відшкодування вартості природного газу, спожитого теплопостачальними підприємствами для надання послуг теплопостачання, на підставі договорів ПСО за умови погодження номінації та при не досягненні розрахунків на рівні 90%, як безпідставно набутого, оскільки суд трактує спірні правовідносини у цій справі як кондикційні, в той час, на думку скаржника, вони за своєю суттю є деліктними. Скаржник вважає, що при вирішенні цього спору, суд мав керуватись статтями 22, 611 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України, а не статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України.