ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/3497/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Студенця В. І.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2024
(суддя - Пукас А.Ю.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024
(головуюча - Кропивна Л. В., судді - Руденко М. А., Барсук М. А.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: 1. ОСОБА_2,
2. ОСОБА_3,
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Валедус",
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Центр",
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс-Центр"
про визнання недійсними актів приймання-передачі частки, пункту протоколу загальних зборів.
Короткий зміст позовної заяви
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Валедус" (далі - ТОВ "Валедус"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Центр" (далі - ТОВ "Константа Центр"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс-Центр" (далі - ТОВ "Полюс-Центр"), у якому просив суд:
- визнати недійсним посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Льовушкіною С. А. акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Валедус" від 30.06.2021, підписаний ОСОБА_2 і ОСОБА_3, предметом якого є частка у статутному капіталі ТОВ "Валедус" у розмірі 25 % статутного капіталу;
- визнати недійсним пункт 1 протоколу № 9 загальних зборів учасників ТОВ "Валедус" від 19.10.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою А. С., у частині про формування статутного капіталу за рахунок майна одноосібного учасника ТОВ "Валедус" (вкладу у негрошовій формі), що складає 500 000 грн, дорівнює 100 % статутного капіталу товариства та формується як внесок до статутного капіталу ТОВ "Константа центр" вкладом у негрошовій формі за рахунок нерухомого майна - групи нежитлових приміщень загальною площею 397,6 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, пл. Бессарабська, 7, приміщення 8, 32, АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204265880000 (далі - нежитлові приміщення), що належать ТОВ "Валедус" на підставі договорів купівлі-продажу: від 21.12.2000 № 3780, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О. Г.; від 23.12.1999 № 474, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О. Г.; від 11.12.2000 № 7438, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С. М., та витягу з реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.10.2020, індексаційний номер 229812499, номер запису права власності 38862735;
- визнати недійсним акт приймання-передачі та грошової оцінки майна від 28.10.2021, складений ТОВ "Валедус" і ТОВ "Константа центр" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою А. С.;
- визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Константа центр" від 09.11.2021, складений ТОВ "Валедус" та ТОВ "Полюс-Центр" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою А. С.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що він за договорами позики, посвідченими у нотаріальному порядку, та на підставі розписок надав ОСОБА_2 у строкову позику з кінцевим терміном повернення 2018-2021 роки, але останній її не повернув. У межах виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 757/4593/22-ц, кошти також не повернуті з огляду на відсутність майна у боржника для погашення боргу.
3. З метою повернення позичених коштів ОСОБА_1 просить визнати недійсними вчинені ОСОБА_2 правочини стосовно належних йому корпоративних прав у господарських товариствах і корпоративних актів господарських товариств на тій підставі, що вони вчинені з метою уникнення останнім звернення стягнення на права та майно у господарських товариствах.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. 26.03.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024, про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки цей спір належить вирішувати у порядку цивільного судочинства.
5. Місцевий господарський суд виснував про те, що спірні правовідносини не є корпоративними, ОСОБА_1 не є і не був учасником (засновником/акціонером/членом) юридичної особи, з якою виникли спірні правовідносини, та стороною правочинів, які він має намір оскаржити. Ці правовідносини не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичних осіб та відповідно не виникли на підставі оскаржуваних ОСОБА_1 правочинів, оскільки існували раніше. Позивач намагається вчинити дії саме для захисту свого цивільно-правового інтересу з повернення позички, що відноситься до юрисдикції судів загальної юрисдикції.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що цей спір не підлягає вирішенню господарським судом, додатково звернувши увагу на те, що ОСОБА_1 належать майнові вимоги до ОСОБА_2, засновані на укладеному між ними договорі позики та письмових розписках. Спір між ними з підстав невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань перед ОСОБА_1 вирішувався Печерським районним судом міста Києва, який 30.11.2022 постановив ухвалу про затвердження мирової угоди, предметом якої була домовленість сторін про сплату боржником грошових коштів протягом певного строку певними частинами, і закрив провадження у справі № 757/4593/22-ц. Тобто ОСОБА_1 отримав захист свого порушеного права на повернення коштів у конфлікті з ОСОБА_2 . До того ж ОСОБА_1 не є та не був ані учасником ТОВ "Валедус", ані учасником ТОВ "Константа центр", відносно ОСОБА_2 господарським судом не відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі за заявою ОСОБА_1, на підставі якої він вправі був би вимагати визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції іншого учасника справи
7. ОСОБА_1 оскаржив ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
8. На переконання ОСОБА_1, суди порушили норми пунктів 4, 13 статті 20, частин третьої та шостої статті 30, пункту 1 частини першої, частини шостої статті 176, статті 236 ГПК України, частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки цей спір має вирішуватися у порядку господарського, а не цивільного судочинства. До того ж скаржник звернув увагу на те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах, а саме:
- Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 922/88/20 про те, що справи у спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами; винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства. При цьому при формуванні цього висновку Велика Палата Верховного Суду посилалася на постанови від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, від 20.11.2019 у справі № 910/8132/19, від 15.04.2020 у справі № 804/14471/15 та від 09.09.2020 у справі № 260/91/19, в яких Верховний Суд виснував про те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і вони мають розглядатися за правилами ГПК України;
- Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 515/1060/19, від 17.01.2024 у справі № 756/59/20 та від 05.07.2023 у справі № 200/14714/16-ц про те, що справи у спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, які стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що позивач вже отримав судовий захист у конфлікті з ОСОБА_2 у Печерському суді міста Києва у справі № 757/4593/22-ц, а крім того, цей спір не є корпоративним.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
10. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
11. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені статтею 20 ГПК України, відповідно до пунктів 3, 4 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
- справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
12. Правильне визначення підвідомчості цієї справи залежить від установлення наявності або відсутності корпоративних відносин між учасниками справи.