ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10585/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання Балла Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна"
про ухвалення додаткового рішення
у справі №910/10585/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна"
про стягнення 1 570 330 грн та зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача: Перепелюк О.В.,
відповідача: Мойсеєць Б.В.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" (далі - ТОВ "Київський пекарний дім") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" (далі - ТОВ "Далгакиран компресор Україна") 1 570 330,00 грн та зобов`язати ТОВ "Далгакиран компресор Україна" протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили забрати (вивезти) за свій рахунок товар (Генератор дизельний HG 575 SD (в капоті), серійний номер 2101747) з території позивача.
Господарський суд міста Києва рішенням від 15.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/10585/23 скасував. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" 1 570 330,00 грн. Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня набрання рішенням законної сили забрати (вивезти) за свій рахунок товар (генератор дизельний HG 575 SD (в капоті) серійний номер 2101747) з території Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім". Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" 26 238,95 грн судового збору за подання позовної заяви та 31 486,74 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 11.07.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" задовольнив. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі № 910/10585/23 скасував. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/10585/23 залишив в силі. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді касаційної інстанції, в розмірі 37687,92 грн.
Відповідачем, у поданій до Верховного Суду касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі № 910/10585/23, було наведено орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести за розгляд цієї справи на стадії касаційного перегляду, який складає 60 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" 16.07.2024 через систему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10585/23 щодо відшкодування судових витрат, що були ним понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, та надав докази на підтвердження здійснених витрат. Просив стягнути на його користь з позивача судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, у розмірі 80 000,00 грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.07.2024 визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Баранець О.М.- головуючий, судді: Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.
Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" про розподіл судових витрат призначено на 25.07.2024 о 10:50 год.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Бакуліної С.В., визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
Розглянувши заяву відповідача, клопотання позивача що зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат, суд вважає, що ця заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.