ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 902/1076/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023
у складі колегії суддів: Бучинська Г. Б. - головуючий, Петухов М. Г., Тимошенко О. М.
у справі № 902/1076/21
за позовом ОСОБА_3
до 1. ОСОБА_2,
2. Акціонерного товариства "Райффайзен Банк",
3. Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг",
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4,
про витребування із чужого незаконного володіння простих бездокументарних іменних акцій та зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача: Лошадкіна В. О.,
від відповідача-1: Василевич Д.С.,
від відповідача-2: не з`явилися,
від відповідача-3: не з`явилися,
від відповідача-4: Гонтарь О. М.,
від третьої особи: Пекар А. В.,
від ОСОБА_1 : Коваль В.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду
ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2, акціонерного товариства "Райффайзен Банк", приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг" (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про:
- витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - ПрАТ "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в АТ "Райффайзен Банк";
- зобов`язання АТ "Райффайзен Банк" провести безумовну облікову операцію списання 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - ПрАТ "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в АТ "Райффайзен Банк";
- зобов`язання ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" провести безумовну облікову операцію зарахування 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - ПрАТ "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок на рахунок в цінних паперах ОСОБА_3 у депозитарній установі - ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг".
Позовні вимоги обґрунтовані вибуттям спірних акцій з власності позивача поза його волею, оскільки позивач не укладав договір від 04.08.2014 купівлі-продажу цих акцій з ОСОБА_4, яка в подальшому шляхом укладення договору дарування від 30.09.2021 відчужила ці акції на користь ОСОБА_2 . Позивач вважає, що оскільки цей договір не був ним укладений, то відповідно і не виконувався, а докази його укладення та виконання не є належними та допустимими.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21 позов задоволено. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9792474 штуки простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в акціонерному товаристві "Райффайзен Банк". Зобов`язано Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" провести безумовну облікову операцію списання 9792474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в акціонерному товаристві "Райффайзен Банк". Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг" провести безумовну облікову операцію зарахування 9792474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок на рахунок в цінних паперах ОСОБА_3 у депозитарній установі - товаристві з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав доведеним твердження позивача про непідписання ним договору купівлі-продажу акцій ПрАТ "Вінницький універмаг" від 04.08.2014, відтак визнав цей договір неукладеним, таким, що не відбувся.
За висновками суду першої інстанції, оскільки спірне майно вибуло з власності ОСОБА_3 поза його волевиявленням, внаслідок визнання судом неукладеним договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.08.2014 №БВ 156, то ОСОБА_4 не набула прав власника на прості іменні акції емітента - ПрАТ "Вінницький універмаг" у кількості 9 792 474 штук, а відтак не мала прав на їх відчуження на користь ОСОБА_2, оскільки вказане майно ОСОБА_4, як дарувальнику, не належало.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 незаконно заволоділа часткою позивача, без відома та згоди останнього. Суд вказав, що договір дарування акцій від 30.09.2021 порушує публічний порядок і є нікчемним в силу закону, визнання його недійсним судом не вимагається.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 березня 2023 року у справі №902/1076/21 задоволено апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21. Рішення господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд вважав неспростованим твердження ОСОБА_4 про підписання договору купівлі-продажу його учасниками 04.08.2014 у місті Вінниця, оцінивши при цьому критично доводи позивача про неможливість особистої участі у процедурі підписання договору купівлі-продажу, що підтверджується табелем обліку відпрацьованого часу народних депутатів України за серпень 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_3 як член Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради України відпрацював 8 робочих годин.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про виконання сторонами договору купівлі-продажу від 04.08.2014.
Постановою Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі №902/1076/21 скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 березня 2023 року у справі №902/1076/21. Рішення господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21 залишено в силі.
Верховний Суд виходив із того, що апеляційний суд не спростував висновки суду першої інстанції, який з урахуванням аналізу встановлених ним обставин у всій сукупності, та на підставі оцінки наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів дійшов висновку, що: спірне майно вибуло із володіння позивача ОСОБА_3 поза його волевиявленням, внаслідок визнаного судом неукладеним договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.08.2014 №БВ 156; ОСОБА_4 не набула майнових прав власника цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів від 04.08.2014 №БВ 156 щодо цiнних паперiв емітента - ПрАТ "Вінницький універмаг" у кількості 9 792 474 штук, а відтак, не маючи встановленого законом права власності щодо спірного майна, не мала права на його відчуження на користь ОСОБА_2, оскільки вказане майно ОСОБА_4 як дарувальнику не належало.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21, особа, яка не брала участь у розгляді справи - ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21 та ухвалити нове рішення про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу та наголошуючи на порушенні оскаржуваним судовим рішенням своїх прав, апелянт послався на те, що він не був учасником даної справи, проте суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки з огляду на те, що з 12 вересня 1993 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . За придбані права на 9 792 474 акцій ПрАТ "Вінницький Універмаг" за договором купівлі-продажу цінних ОСОБА_4 сплатила ОСОБА_3 спільні кошти подружжя в розмірі 145 000,00 грн., про що безпосередньо зазначено і в самому договорі купівлі-продажу цінних паперів №БВ156 від 04 серпня 2014 року. Крім того, цього ж дня, 04 серпня 2014 року, ОСОБА_4 за спільні кошти подружжя та в інтересах сім`ї було придбано у ОСОБА_3 права на 8 131 468 акцій ПрАТ "МЗМВ "РЕГІНА", про що укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ160 від 04 серпня 2014 року. З огляду на зазначене, заявник вважає, що акції, набуті ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ156 від 04 серпня 2014 року, були набуті нею у спільну з ОСОБА_1 сумісну власність.
Крім того, ОСОБА_1 у апеляційній скарзі зазначає, що 30 вересня 2021 року ОСОБА_4 відчужила на користь ОСОБА_2 9492703 акції ПрАТ "Вінницький Універмаг" на підставі договору дарування акцій. Вказаний договір дарування укладався ОСОБА_4 за згоди ОСОБА_1, викладеної у вигляді відповідної заяви.
Також стверджує, що приймаючи оскаржуване рішення, господарським судом Вінницької області було встановлено, що ОСОБА_4 не набувалися акції ПрАТ "Вінницький універмаг" за спільні сумісні кошти подружжя у спільну сумісну власність, і ця обставина беззаперечно свідчить про те, що рішення суду у справі №902/1076/21 впливає на права та інтереси ОСОБА_1, а тому останній повинен був бути залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №902/1076/21 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21.
12 жовтня 2023 року від ОСОБА_2 надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 902/1076/21 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєдналася ОСОБА_2, на рішення господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21, закрито. Матеріали справи №902/1076/21 повернуто до господарського суду Вінницької області.
Ухвала мотивована тим, що зі змісту рішення господарського суду Вінницької області від 14 жовтня 2022 року у справі №902/1076/21, яке було залишено без змін постановою Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі №902/1076/21 вбачається, що в мотивувальній частині цього рішення відсутні висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 . Резолютивна частина оскаржуваного рішення також не містить згадки про права або охоронювані законом інтереси апелянта або його дружини. Також суд апеляційної інстанції врахував, що ОСОБА_4, чоловіком якої подано апеляційну скаргу, є лише третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Також суд вказав, що ОСОБА_4 не надавалися суду докази на підтвердження здійснення нею оплати за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ 156 від 04 серпня 2014 року та отримання ОСОБА_3 грошових коштів за цим договором, що спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що ці акції придбавались ним та ОСОБА_4 за спільні кошти подружжя.
Судом враховано, що спірний пакет акцій вибув із власності ОСОБА_4 за згодою чоловіка, на підставі безоплатного правочину/договору дарування на користь ОСОБА_2, що додатково свідчить про відсутність порушених майнових прав апелянта.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що у даній справі ОСОБА_4 як самостійний суб`єкт, від імені свого подружжя, використала можливості щодо захисту своїх прав та законних інтересів, за наслідками чого у справі №902/1076/21 було прийняте остаточне рішення.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №902/1076/21, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції частини 7 статті 4, статей 2, 7, 17, 20, 50, 254 ГПК України, незастосування норм матеріального права, а саме статей 13, 41, 92 Конституції України, статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 60, 61 Сімейного кодексу України та статей 12, 190, 316, 317, 319, 321, 368, 369, 386, 388 Цивільного кодексу України.
На думку скаржника, встановивши, що ОСОБА_4 набула спірні акції згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ 156 від 04.08.2014 не в особисту приватну власність, а у спільну сумісну, суд першої інстанції зобов`язаний був також залучити до участі у справі в якості третьої особи й ОСОБА_1, який згідно вимог законодавства являється співнабувачем за первісним спірним договором купівлі-продажу цінних паперів. Однак, місцевий господарський суд цього не вчинив, а натомість вирішив питання про набуття майна одним із співвласників без його участі у справі, що й стало підставою для подання ОСОБА_9 апеляційної скарги на рішення від 14.10.2022.
Скаржник стверджує, що судом першої інстанції без участі ОСОБА_1 вирішено питання про обсяг належного йому майна у період з 04.08.2014 по 30.09.2021 та позбавлено його можливості в судовому порядку довести законність набуття такого майна у власність та розпорядження ним.
Також до Верховного Суду звернулась ОСОБА_2 з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №902/1076/21, а справу №902/1076/21 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скаржниця вважає вказану ухвалу незаконною та такою, що постановлена за неправильного застосування судом норм матеріального права, а також з порушенням норм процесуального права.
На думку скаржниці, суд апеляційної інстанції, отримавши заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1, був зобов`язаний вирішити цю заяву та постановити за результатами її розгляду відповідну ухвалу: про задоволення заяви, відмову у її задоволенні або ж про залишення такої заяви без розгляду. Однак, жодні процесуальні рішення щодо заяви про приєднання до вищевказаної апеляційної скарги у судовому засіданні 03.11.2023 не приймалися та судом не оголошувалися, чим суд апеляційної інстанції грубо порушив вимоги ст. 265 ГПК України. В свою чергу, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції не надав можливості ні апелянту, ні іншим учасникам справи надати пояснення по суті апеляційної скарги, не досліджував ні вже наявні у матеріалах справи докази, ні надані апелянтом разом з апеляційною скаргою (серед яких були і докази, які свідчили про порушення прав апелянта оскаржуваним рішенням) та не проводив судові дебати, обмежившись виключно наданням апелянту та учасникам справи можливості надати пояснення щодо порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів апелянта, а також надання сторонам можливості надати репліки, після чого суд одразу видалився до нарадчої кімнати де ним було прийнято рішення про закриття апеляційного провадження.
На думку ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 269 ГПК України, проігнорував докази набуття спірних акцій у спільну сумісну власність, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про те, що судом першої інстанції не вирішувалися питання про права ОСОБА_1 (який був рівноправним на рівні з ОСОБА_4 співвласником спірних акцій), та, закривши апеляційне провадження, порушив його право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, гарантоване ст. 254 ГПК України.
ОСОБА_2 вказує, що ухвала про закриття апеляційного провадження від 03.11.2023 постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням вимог ст. ст. 4, 236, 254, 265, 269, 270 ГПК України, ст. ст. 15,16, 369 ЦК України, ст. 60 СК України, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, а також ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у матеріалах справи докази та, відповідно, не встановив ні факт набуття спірних акцій у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ні факт вирішення рішенням господарського суду Вінницької області питання про майнове право останнього на спірні акції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_3 у відзиві на касаційні скарги просить визнати причини пропуску строку на подання відзиву поважними та поновити цей строк, оскільки ухвали від 08.01.2024 про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ним отримано 25.01.2024, що підтверджується трекінгом відстеження відправлення на конверті.
Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки відповідно до частин першої та другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України строк на подання відзиву на касаційну скаргу, який встановлюється не законом, а судом, може бути продовженим, а не поновленим.
Проте, Верховний Суд, перевіривши доводи позивача, наведені ним в обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку на подання відзиву на касаційні скарги, вважає їх обґрунтованими та, керуючись правом, передбаченим частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про наявність підстав для продовження встановленого судом строку на подання відзиву на касаційні скарги за ініціативою суду.
З огляду на викладене Верховний Суд продовжує ОСОБА_3 строк на подання відзиву на касаційні скарги за власною ініціативою до 30.01.2024 та приймає поданий ним відзив.
ОСОБА_3 у відзиві на касаційні скарги просить відмовити в їх задоволенні та зазначає, що касаційна скарга ОСОБА_1 містить в собі лише непогодження з позицією та оцінкою суду апеляційної інстанції, що не є підтвердженням порушення цим судом норм процесуального та матеріального права. На думку позивача висновок апеляційного господарського суду щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України є правомірним.
Також позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції, встановивши факт відсутності у ОСОБА_1 прав на апеляційне оскарження судового рішення і встановивши, що відповідне апеляційне провадження підлягає закриттю, не мав права приймати інше рішення з приводу заяви ОСОБА_2, зокрема щодо задоволення цієї заяви, яке можливе лише під час розгляду апеляційної скарги по суті, до якої особа приєдналась.
На думку ОСОБА_3, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 прагнуть домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, що не відповідає принципу юридичної (правової) визначеності, тобто, поваги до остаточного рішення суду.
Також позивач звертає увагу, що ОСОБА_2 реалізувала своє право на доступ до правосуддя шляхом самостійного звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21.
Розгляд клопотань
Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
ОСОБА_1 зазначає, що справа №902/1076/21 підлягає передачі на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою уточнення правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, а саме в частині того на підставі чого суд повинен встановити чи порушуються оскаржуваним судовим рішенням права та інтереси особи, яка не була учасником: виключно зі змісту оскаржуваного рішення та власного розсуду чи також здійснюючи оцінку доказів, доданих скаржником на підтвердження порушення його прав та інтересів.
На думку заявника, існує виключна правова проблема, яка полягає v неоднаковому трактуванні різними колегіями Касаційного господарського суду норм ст., ст. 17, 254 ГПК України, а також правового висновку, викладеного v постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, а саме в частині того на підставі чого суд повинен встановити чи порушуються оскаржуваним судовим рішенням права та інтереси особи, яка не була учасником: виключно зі змісту оскаржуваного рішення та власного розсуду чи також здійснюючи оцінку доказів, доданих скаржником на підтвердження порушення його прав та інтересів, а тому дана судова справа №902/1076/21 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Також заявник вважає, що справа №902/1076/21 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду з метою уточнення правового висновку викладеного у п. 77 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 911/2780/20, а саме, що права одного з подружжя, який не був стороною договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, при розгляді справи про витребування частки і не пред`явленні до нього позовних вимог, не порушуються, оскільки ці права захищаються тим з подружжя, який уклав договір, стосується лише оспорюваних договорів та не стосується правочинів, визнаних неукладеними, оскільки в такому випадку у іншого з подружжя відсутні інші способи захисту порушеного права, окрім як пред`явлення скарги в цій справі, як особою яка не була її учасником, однак оскаржуваним рішенням вирішено питання про її права та інтереси.
ОСОБА_4 також подала до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, обґрунтовуючи його аналогічними підставами.
ОСОБА_3 подав до Суду заперечення на вказані клопотання, в яких зазначає, що підстави для передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду відсутні. Подаючи відповідні клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_10 мають на меті не уточувати правові висновки, вкладені у постановах, а намагаються змінити висловлену правову оцінку суду, що викладена у аналогічній справі №902/975/21.