ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/2252/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р.- головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Національного банку України - Лантух Є.С.,
ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банк "Біг Енергія" - Шворак О.М.,
приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматової Вікторії Валеріївни - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 (суддя Балац С.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 (колегія суддів: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р., Яковлєв М.Л.)
у справі за позовом Національного банку України (далі - НБУ)
до відповідачів:
1) ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банк "Біг Енергія" (далі - Ліквідатор),
2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматової Вікторії Валеріївни (далі - Приватний нотаріус)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (далі - ТОВ "Брокінвестгруп")
про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та зобов`язання вчинити дії.
Суть спору
1. НБУ як регулятор та кредитор Відкритого акціонерного товариства Банк "Біг Енергія" (далі - Банк/ВАТ "Біг Енергія") звернувся до суду з позовом про відміну державної реєстрації припинення банку. Позивач вважав, що банк, ліквідація якого почалася у 2010 році, тобто до ухвалення Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у 2021 році був припинений як юридична особа із порушеннями передбаченої законом процедури. Також стверджував, що банк дотепер є власником майна, переданого в управління згідно з договором, сторонами якого були банк, управитель та НБУ, і припинення банку без правонаступництва створює перешкоди для подальшого виконання договору та розрахунку з кредиторами банку.
2. Ліквідатор банку, навпаки, вважав, що припинення банку відбулося відповідно до приписів закону та стверджував, що припинення банку як юридичної особи не перешкоджає управителю виконувати свої функції та розраховуватися з кредиторами банку (така ситуація передбачена як чинним на той час законодавством, так і самим договором управління).
3. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що процедура припинення банку була проведена ліквідатором у відповідності до вимог чинного законодавства. Також зазначили, що припинення банку не впливає на чинність договору управління та подальше задоволення вимог кредиторів банку (управитель продовжує виконувати свої обов`язки щодо розрахунків з кредиторами і відсутність банку як юридичної особи не заважає цим діям).
4. НБУ звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Ключовим доводом касаційної скарги було те, що припинення банку як юридичної особи унеможливлює подальші дії управителя та розрахунки з кредиторами, адже з дати припинення банку припиняється як право власності банку на майно, передане в управління, так і його зобов`язання перед кредиторами (статті 91, 104, п.11 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)).
5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи може були припинена юридична особа (банк), якщо не було завершено ліквідаційну процедуру, не реалізовано всіх активів, не відчужене все майно юридичної особи та не погашені вимоги кредиторів та які положення законодавства підлягають застосуванню;
- хто є уповноваженим суб`єкта подання документів на реєстрацію припинення банку, процедура ліквідації якого з ініціативи НБУ розпочалася до набрання чинності Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
6. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. Правління НБУ постановою від 24.02.2010 №97, зокрема, з 01.03.2010 відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації ВАТ "Біг Енергія", призначило ліквідатором Банку фізичну особу - Васільченка Ю.Л.
8. 24.02.2010 НБУ та Васільченко Ю.Л. (як ліквідатор) уклали договір про ліквідацію Банку №ГД-Л-386, відповідно до якого НБУ доручає, а ліквідатор за плату зобов`язується здійснити процедуру ліквідації Банку відповідно до вимог законодавства України.
9. 28.01.2014 Банк в особі Ліквідатора, ТОВ "Брокінвестгруп" (як управитель) та НБУ уклали договір про передавання в управління непроданих активів №33-Л (далі - Договір управління), відповідно до предмета якого установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов`язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління відповідно до переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів.
10. Пунктом 9.8 Договору управління визначено, що після завершення процедури ліквідації установника управління та виключення з державного реєстру банків і єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цей договір продовжує свою дію, а за сторонами зберігаються їх права та обов`язки.
11. 02.04.2015 рішенням НБУ (комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем) №127 вирішено: затвердити ліквідаційний баланс Банку; ухвалити остаточний звіт Ліквідатора; процедуру ліквідації Банку вважати завершеною.
12. Після отримання рішення НБУ (комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем) від 02.04.2015 №127 Ліквідатор звернувся до Приватного нотаріуса з метою здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи (Банку).
13. 30.03.2021 Приватний нотаріус здійснив державну реєстрацію припинення юридичної особи (Банку), запис №1000741110023006465, на підставі рішення щодо припинення (далі - оспорювана реєстраційна дія) відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
14. НБУ звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), посилаючись на неправомірність проведення такої реєстрації. Мін`юст наказом від 07.12.2021 №4247/7 у задоволенні скарги відмовив.
Короткий зміст позовних вимог
15. НБУ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Ліквідатора та Приватного нотаріуса про:
- відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, здійснену Приватним нотаріусом, номер запису: 1000741110023006465 від 30.03.2021;
- зобов`язання Приватного нотаріуса внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи до ЄДР, номер запису 1000741110023006465 від 30.03.2021.
16. Позовні вимоги мотивовані тим, що:
- Ліквідатор не завершив процедуру управління майном ВАТ "Біг Енергія" та не реалізував всі активи, не відчужив все майно юридичної особи та не погасив вимоги вигодонабувачів/кредиторів; всупереч зазначеним обставинам, Ліквідатор звернувся до Приватного нотаріуса із заявою про проведення реєстраційної дії припинення Банку в результаті ліквідації;
- оспорювана реєстраційна дія вчинена з порушення норм Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію), а тому є протиправною та підлягає відміні;
- Приватний нотаріус при оспорюваної реєстраційної дії, не врахував положення ст.28 Закону про держану реєстрацію, а саме, не здійснив перевірку відсутності податкового боргу, боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, заборгованості зі сплати страхових коштів до пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
- Ліквідатор не подав повний пакет документів для проведення оспорюваної реєстраційної дії, який передбачений у частинах 13 та 14 ст.17 Закону про держану реєстрацію.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
17. Господарський суд міста Києва рішенням від 28.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, в задоволенні позову відмовив.
18. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- оскільки процедура ліквідації Банку ініційована 01.03.2010, застосуванню підлягають приписи Закону "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки); завершення процедури ліквідації Банку здійснювалося у відповідності до вимог Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління позивача від 28.08.2001 №369 (далі - Положення №369) (в редакціях, що діяли до 22.09.2012);
- Ліквідатор вчинив дії, які прямо передбачені нормами законодавства та були необхідні для реалізації рішення позивача (комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем) від 02.04.2015 №127;
- дотримання вимог законодавства при здійсненні Приватним нотаріусом оспорюваної реєстраційної дії було предметом розгляду скарги позивача до Міністерства юстиції України на неправомірність проведення такої реєстрації, у задоволенні якої відмовлено, що підтверджується наказом Міністерства юстиції України від 07.12.2021 №4247/7 "Про відмову у задоволенні скарги";
- позовна вимога про зобов`язання внести запис про відміну оспорюваної реєстраційної дії задоволенню не підлягає, оскільки є похідною вимогою про відміну оспорюваної реєстраційної дії;
- порядок подальших дій управителя (ТОВ "Брокінвестгруп") за договором управління, у випадку ліквідації Банку та виключення останнього з ЄДР, передбачений п.9.8 такого Договору управління та жодним чином не порушує права такого управителя, а також не позбавляє можливості останнього здійснювати подальшу реалізацію непроданих активів Банку;
- оспорюваною реєстраційною дією права позивача жодним чином не порушені, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
19. 28.07.2023 НБУ звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник також заявив клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
20. 11.09.2023 від скаржника надійшла подана 07.09.2023 заява про усунення недоліків та уточнена редакція касаційної скарги, з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 28.08.2023 про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
21. НБУ в уточненій касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, та зокрема, вказує:
1) суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми права (зокрема, статей 10, 25 Закону про державну реєстрацію) у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15:
- позовні вимоги мотивовані тим, що на момент проведення реєстраційної дії припинення юридичної особи не було завершено ліквідаційну процедуру та не було реалізовано всіх активів, не було відчужене все майно юридичної особи та не були погашені вимоги кредиторів; відповідна реєстраційна дія вчинена з порушенням норм Закону про державну реєстрацію; наявність реєстраційного запису про припинення Банку, вчиненого за наслідками порушення встановленого законодавством порядку припинення юридичної особи у випадку неможливості задоволення вимог кредиторів наявним у неї майном, безумовно впливає на права та інтереси НБУ як кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишилися незадоволеними;
- вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред`явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи, і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача;
2) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме узгодження між собою п.12.7 Положення №369 (у редакції, що діяла до 22.09.2012), та п.11 Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VII (далі - Закон №629-VII):
- нормами Закону №629-VII чітко передбачено порядок завершення процедури ліквідації банку, яка розпочата за ініціативою НБУ, і відповідно до якої НБУ є єдиним суб`єктом, який наділений правом звертатися до державного реєстратора та вчиняти дії, спрямовані на проведення державної реєстрації припинення банку на підставі рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури; Ліквідатор не наділений правом самостійно звертатися до державного реєстратора та вчиняти дії спрямовані на проведення державної реєстрації припинення банку; суди застосували п.12.7 Положення №369, та не надали жодної правової оцінки нормам Закону №629-VII;
- проведення державної реєстрації припинення Банку та виключення його з ЄДР через невизначеність в припиненні права власності на майно (активи) установника та прав управителя здійснювати реалізацію майна, може призвести до порушення права вигодонабувачів Банку; оскаржувані судові рішення мають негативні наслідки та впливають на обов`язки управителя належним чином виконувати умови договору, а саме, реалізовувати майно (активи) Банку, що, в свою чергу, також впливатиме на його збереження та оскарження правочинів щодо такого майна, вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна (активів) Банку; проведення реєстраційної дії щодо припинення банку неналежним суб`єктом та без відчуження всього майна порушує права кредиторів/вигодонабувачів; припинення банку як юридичної особи може вплинути на подальше виконання Договору управління, відмови управителя від виконання умов договору, визначення (зміни) НБУ нового управителя;
- наявна невирішена виключна правова проблема, яка зумовлена недоліками юридичних норм щодо суб`єкта звернення про проведення реєстраційної дії припинення банків, що ліквідуються за ініціативною НБУ, подальшого укладення Договору управління у разі припинення банку як юридичної особи, що впливає на права кредиторів/вигодонабувачів відповідних банків.
22. 30.10.2023 надійшов відзив Ліквідатора поза межами строку на його подання, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані рішення - без змін. В обґрунтування пропуску строку на подачу відзиву посилається на те, що копію касаційної скарги не отримував, з її змістом представник Ліквідатора ознайомився 20.10.2023 після отримання доступу до матеріалів справи у Верховному Суді через підсистему Електронний Суд.
23. Верховний Суд в ухвалі від 02.10.2023 про відкриття касаційного провадження у справі надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 16.10.2023.
24. НБУ до касаційної скарги надав докази її направлення Ліквідатору (вул. Олеся Гончара, буд.76, кв. 39, м. Київ, 01054): опис вкладення, накладну №0100111350188, фіскальний чек.
25. З офіційного сайту АТ "Укрпошта" вбачається, що відправлення з трек-номером №0100111350188 було вручене відправнику 21.08.2023.
26. До заяви про усунення недоліків НБУ надав уточнену касаційну скаргу з доказами її направлення Ліквідатору (вул. Олеся Гончара, буд.76, кв. 39, м. Київ, 01054): опис вкладення, накладну №0100110455318, фіскальний чек.
27. З офіційного сайту АТ "Укрпошта" вбачається, що відправлення з трек-номером №0100110455318 було вручене відправнику 26.09.2023.
28. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ГПК (частини 1, 2 ст.118 ГПК). Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли ГПК встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.119 ГПК).
29. Оскільки з наданих НБУ доказів вбачається, що Ліквідатор 21.08.2023 отримав касаційну скаргу, а 26.09.2023 - уточнену касаційну скаргу, то він не був позбавлений можливості подати відзив на касаційну скаргу в установлений Верховним Судом строк (до 16.10.2023). З огляду на це Верховний Суд вважає причини пропуску строку на подання відзиву неповажними та залишає його без розгляду.
30. 03.11.2023 надійшли пояснення НБУ на відзив, у яких просить задовольнити касаційну скаргу.
31. 01.12.2023 надійшли додаткові пояснення Ліквідатора з дозволу суду щодо питань, які постали у судовому засіданні 08.11.2023, в яких зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, базується на твердженнях, що спростовуються наявними документами та нормами права, а тому не підлягає задоволенню, та вказує, зокрема, таке:
- проблеми практичного характеру, пов`язані з ліквідацією Банку, про які наголошував позивач у судовому засіданні, насправді не існують; НБУ заявляв, що без існування Банку як юридичної особи неможливо буде внести зміни до Договору управління (внаслідок ліквідації однієї з його сторін), вибрати нового управителя та укласти з ним договір щодо управління непроданими активами Банку; однак, саме управитель проводить розрахунки з кредиторами; участь Банку для цього не потрібна, більше того, у Договорі управління передбачений розд.5 "Порядок розрахунків з вигодонабувачами", де детально прописано відповідну процедуру;
- станом на сьогодні: 1) Договір управління є продовженим до моменту передачі активів новому управителю; 2) після скасування державної реєстрації Банку підпис представника Банку не потрібен для внесення змін до Договору управління, і це прямо передбачено Договором управління та Положенням №369; 3) дострокове розірвання Договору управління не потребує жодної участі Банку, так як воно здійснюється або в односторонньому порядку позивачем, або за двостороннім договором, що укладається між позивачем та управителем; 4) після ліквідації Банку та виключення його з реєстрів Договір управління продовжує свою дію; 5) управитель продовжує реалізацію непроданих активів, без участі Банку; 6) управитель продовжує задовольняти вимоги кредиторів Банку, без участі Банку;
- наразі передача непроданих активів банків, процедура ліквідації яких розпочата до 22.09.2012, іншому управителю здійснюється за результатами конкурсу відповідно до умов договору про передавання в управління непроданих активів за зразком, затвердженим рішенням Правління НБУ від 05.03.2019 №180-рш (зі змінами); за результатами відбору нового управителя укладається тристоронній договір між НБУ, первісним управителем та новим управителем, тобто банк, активи якого раніше були передані в управління, вже не є стороною такого договору з новим управителем;
- разом із завершенням процедури ліквідації і передання активів банку, не проданих в процедурі ліквідації в управління іншій особі, завершуються також і повноваження ліквідатора;
- на питання суду: з чим пов`язано те, що рішення про затвердження ліквідаційного балансу було прийнято у 2015 році, а заява про припинення банку як юридичної особи була подана державному реєстраторі тільки у 2021 році, тобто майже через 6 років (хоча мала бути подана протягом 5 днів з після отримання ліквідатором рішення НБУ) надає таку відповідь: "разом з поданням заяви про припинення юридичної особи мала подаватися довідка довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; на той час податкові органи відмовлялися видавати такі довідки, тому процес ліквідації затягнувся".
32. 06.12.2023 надійшли додаткові пояснення НБУ, в яких зазначає, зокрема, таке:
- на час проведення державної реєстрації (30.03.2021) припинення юридичної особи (Банку), строк (період), а саме п`ять робочих днів, сплив, ще у 2015 році; за пропущення п`ятиденного строку настають правові наслідки у вигляді припинення прав ліквідатора на вчинення відповідних дій;
- саме Закон №629-VII (чинний на даний час) з 16.07.2015 врегульовує порядок, який передбачає, що проведення державної реєстрації Банку здійснюється на підставі звернення НБУ з копією рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури;
- посилання Ліквідатора на Закон від 26.11.2015 №835-VIII та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що була чинною на час проведення державної реєстрації (30.03.2021) припинення юридичної особи (Банку) не заслуговують на увагу, оскільки цими нормами Закону не зазначено, що саме ліквідатор уповноважений звернутися до державного реєстратора щодо припинення юридичної особи (Банку);
- Ліквідатор не наділений повноваженнями звертатися до державного реєстратора та подавати документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Банку, оскільки він звернувся до Реєстратора, після змін, які були внесені Законом №629-VII; отже НБУ як орган державної влади, що наділений функціями контролю за виведенням неплатоспроможного банку з ринку, на підставі Закону №629-VII, має право звернутися до державного реєстратора та надати для проведення реєстрації припинення Банку копію рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури;
- ліквідатор банку має право здійснювати тимчасову адміністрацію або ліквідацію банку лише після отримання відповідного сертифіката, що реєструється в Книзі реєстрації сертифікатів НБУ на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків і заноситься до комп`ютерної бази даних.
33. 17.04.2024 надійшли письмові пояснення НБУ, в яких зазначає, зокрема, таке:
1) щодо визначення статусу та ролі управителів, яким передаються активи (майно) банку, що ліквідується за законодавством, що діяло до набрання чинності Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":
- з огляду на п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правовідносини щодо ліквідації банків, ліквідація яких розпочалась до набрання чинності Законом, фактично регулюється законодавством, яке на сьогоднішній час втратило чинність; це зумовлює ситуацію, що до такого законодавства неможливо внести будь-які зміни та змінити правове регулювання підзаконними актами, оскільки такі втратили чинність;
- Закон про банки передбачав особливу процедуру та механізми ліквідації банку і задоволення вимог кредиторів такого банку, яка передбачала певні етапи: 1) здійснення ліквідації банку, 2) у разі залишення активів банку на момент закінчення строку ліквідації такого банку, передачу таких активів управителю для управління ними та задоволення вимог кредиторів банку за рахунок таких активів;
- ВАТ "Біг Енергія", ТОВ "Брокінвестгруп" (як управитель) та НБУ уклали договір про передавання в управління непроданих активів від 28.01.2014, відповідно до якого управитель здійснює управління майном (активами) Банку, є довірчим власником такого майна, може бути процесуальним правонаступником Банку в справах, однією із сторін (учасників) яких є Банк, та правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є Банк;
- Положення №369 покладає на НБУ функцію контролю за управителями, а також повноваження визначати нового управителя та ініціювання передачі новому управителю майна (активів) банку від попереднього управителя;
- допоки управитель здійснює управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів за рахунок майна (активів), не можна допускати ситуацій правової невизначеності в правомочностях управління майном, зокрема, управителя та нового управителя у разі заміни попереднього за ініціативи НБУ;
- неприпустимо наражати правомочності управителя здійснювати управління майном (активами) банку на ризики, що пов`язані з втратою прав на таке майно (активи), зокрема, через припинення установника управління, оскільки це зумовлює ризики неможливості задоволення вимог кредиторів;
2) наслідки державної реєстрації припинення банку як установника управління на зобов`язання та права управителів, вигодонабувачів банку, правомочності подальшого управління майном (активами) такого банку, що передалися в управління з виникненням довірчої власності:
- норми ЦК в поєднанні зі спеціальним законодавством не визначають правові наслідки для довірчого власника у разі державної реєстрації припинення установника управління;
- у разі якщо положення п.11 ч.1 ст.346 та ст.609 ЦК не поширюються на права довірчого власника здійснювати управління майном та задоволення вимог кредиторів банку за рахунок такого майна (активів), то управитель надалі може безперешкодно здійснювати свої функції та зобов`язання за договором управління;
- у разі якщо положення п.11 ч.1 ст.346 та ст.609 ЦК поширюються на права довірчого власника здійснювати управління майном, то з огляду на пріоритет норм ЦК, які вимагають наявності банку в Державному реєстрі для його участі у правовідносинах як власника майна та особи, яка має непогашену заборгованість перед кредиторами, у разі державної реєстрації припинення Банку виникає правова невизначеність, зокрема щодо: 1) процедури управління майном (активами) Банку, яку здійснює Управитель на підставі Договору управління; 2) можливості реалізації майна (активів) Банку та задоволення за рахунок такої реалізації вимог кредиторів; 3) можливості заміни управителя у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором управління; 4) можливості реєстрації права довірчої власності на майно (активи) Банку за управителем.
- Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 вказала на пріоритетність норм ЦК над спеціальним законом із новими вимогами, який прийняли пізніше - у цій ситуації не застосовується колізійний принцип "пізніший закон скасовує попередній"; спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК;
- у разі якщо положення п.11 ч.1 ст.346 та ст.609 ЦК поширюються на права управителя як довірчого власника, то державна реєстрація припинення Банку ставить під сумнів можливість управителя здійснювати управління та реалізовувати майно (активи) Банку, а також задовольняти вимоги вигодоодержувачів за рахунок такого майна; також ставить під сумів можливість НБУ замінювати управителя, який не виконує чи неналежно виконує свої зобов`язання щодо управління майном (активами) Банку;
3) щодо повноважень для звернення до реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення банку, який ліквідується за законодавством, що діяло до набрання чинності Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":
- із набранням чинності Законом №629-VIII, який має вищу юридичну силу, а ніж Положення №369, єдиним суб`єктом, який наділеним повноваженнями звертатися до реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення банку, є НБУ;
- Ліквідатор у зв`язку із набранням чинності Законом №629-VIIІ та завершенням ліквідації Банку de jure та de facto був позбавлений можливості звернутися із заявою про державну реєстрацію припинення банку;
- наділення законодавцем спеціальними повноваженнями НБУ щодо звернення до реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення банку є системно-логічним та безальтернативним.
34. 15.05.2024 від НБУ надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому зазначає, що необхідним є розв`язання питань, які містять виключну правову проблему:
1) за наслідками державної реєстрації припинення банку, що ліквідувався за законодавством, що діяло до набрання чинності Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", необхідно визначити статус, роль та правомочність управителів, яким передано активи (майно) такого банку і який у вказаних правовідносинах виступає установником управління; оскільки законодавство не визначає наслідків державної реєстрації припинення банку (як установника управління) до зобов`язань та прав управителів, вигодонабувачів банку, правомочності подальшого управління майном (активами) такого банку (зокрема нерухомим та рухомим майном, правами вимог по кредитам тощо), що передалися в управління з виникненням довірчої власності (процесуальне та інше правонаступництво, реєстраційні або нотаріальні дії щодо майна (активів), передача новому управителю у разі заміни управителя тощо):
- спостерігається неоднозначність у правозастосуванні, зокрема судами різних юрисдикцій, норм Закону про банки (в редакції до набрання чинності Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") та Положення № 369, в тому числі у взаємодії з нормами п.11 ч.1 ст.346 та ст.609 ЦК, що створює виключну правову проблему застосування цих норм;
2) наявність повноважень у конкретного суб`єкта для звернення до реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення банку, який ліквідується за законодавством, що діяло до набрання чинності Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб": спостерігається невизначеність на нормативному рівні правових питань, які створюють виключну правову проблему;
3) щодо кількісного виміру виключних правових проблем: загальна балансова вартість переданого в управління майна (активів) становить 14,975 млрд грн; загальна заборгованість банків, що ліквідується, перед кредиторами (вигодонабувачами) становить 17,111 млрд грн.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
35. Верховний Суд ухвалою від 02.10.2023 відкрив касаційне провадження у справі №910/2252/22 за касаційною скаргою НБУ, розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 08.11.2023.
36. Верховний Суд ухвалою від 08.11.2023 оголосив перерву в судовому засіданні до 06.12.2023, а ухвалою від 06.12.2023 - до 20.12.2023.
37. У судовому засіданні 20.12.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин 4 та 5 ст.302 ГПК.
38. Велика Палата Верховного Суду від 20.03.2024 справу №910/2252/22 повернула колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
39. Верховний Суд ухвалою від 09.04.2024 прийняв справу №910/2252/22 до провадження, розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 17.04.2023.
40. Верховний Суд ухвалою від 17.04.2023 оголосив перерву в судовому засіданні до 29.05.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо припинення банка як установника управління (власника майна)
41. Суди попередніх інстанцій вважали, що оскільки процедура ліквідації Банку ініційована 01.03.2010, застосуванню підлягають приписи Закону про банки; завершення процедури ліквідації Банку здійснювалося у відповідності до вимог Положення №369, а дії Ліквідатора були передбачені нормами законодавства та були необхідні для реалізації рішення НБУ.
42. НБУ у касаційній скарзі вказує, що на момент проведення реєстраційної дії припинення юридичної особи не було завершено ліквідаційну процедуру, не реалізовано всіх активів, не відчужене все майно юридичної особи та не погашені вимоги кредиторів; відповідна реєстраційна дія вчинена з порушенням норм Закону про державну реєстрацію; наявність реєстраційного запису про припинення Банку, вчиненого за наслідками порушення встановленого законодавством порядку припинення юридичної особи у випадку неможливості задоволення вимог кредиторів наявним у неї майном, безумовно впливає на права та інтереси НБУ як кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишилися незадоволеними.
43. НБУ зазначає, що вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред`явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів, і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача. Посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15 щодо застосування норми права (зокрема, статей 10, 25 Закону про державну реєстрацію).
44. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.
(І) щодо співвідношення спеціального законодавства з положеннями ЦК
45. Стаття 91 ЦК (тут і далі - в редакції на момент внесення до ЄДР запису про припинення Банку) передбачає, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ч.1). Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду (ч.2). Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії) (ч.3). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.4).