ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 140/2053/19
касаційне провадження № К/9901/35364/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (головуючий суддя - Гінда О.М., судді - Заверуха О.Б., Ніколін В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до суду із позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості від 20.06.2019 №UA205110/2019/000551/2.
В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач послався на протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 02.08.2019 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20.06.2019 №UA205110/2019/000551/2.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості, а відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2019 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з обґрунтованості сумнівів митного органу у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки надані митному органу документи містили розбіжності з приводу особи, яка зазначена покупцем вказаного транспортного засобу та особи, яка фактично здійснила оплату транспортного засобу, що в свою чергу було правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта та надало митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Позивач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Позивач зазначає, що ним надано всі необхідні документи в підтвердження митної вартості транспортного засобу, які не містили розбіжностей і повністю підтверджували митну вартість імпортованого ним транспортного засобу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.12.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.07.2024 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 24.07.2024.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 20.05.2019 позивач став переможцем в аукціоні з придбання вживаного легкового автомобіля марки Ford модель Focus, 2016 року виготовлення, що проводив UAB Gelgotos transportas (Литва).
Фірмою продавцем надано позивачу до оплати попередній рахунок від 20.05.2019 №6059008 на суму 6069 Євро, з яких: вартість транспортного засобу становить 5150 Євро, витрати пов`язані із транспортуванням авто організатором аукціону - 380 Євро, операційний збір - 226 Євро, збір лізингу країни продавця - 125 Євро, реєстраційні документи, підготовлені продавцем - 99 Євро, витрати, пов`язані із участю в аукціоні - 89 Євро.
Оплата зазначених сум в загальному розмірі 6069 Євро, підтверджується копіями квитанцій про отримання готівки від 19.06.2019 серії АА №100019485, №100019379. Відповідно до чека №528416 від 19.06.2019 позивач поніс витрати на пальне в сумі - 10,95 Євро.
З метою митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача подано до митного органу митну декларацію від 20.06.2019 №UA205090/2019/076043, у якій вартість автомобіля була визначена за основним методом, а саме за фактурною вартістю в розмірі 6079,95 Євро.
До митної декларації додано наступні документи (графа 44 та доповнення №1): попередній рахунок №6059008; ПДВ рахунок - фактуру Серії GA №2019-01476 від 18.06.2019, акт прийому-передачі №201901476 від 19.06.2019, квитанції про отримання готівки від 19.06.2019 серії АА №100019485, №100019379, митну декларацію країни відправлення 19 LTKC0100EK10ED16, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.04.2016 2016ВКЗ1015, свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу від 18.06.2019 № НОМЕР_1, чек на підтвердження ціни придбаного пального для транспортування автомобіля №528416 від 19.06.2019, заяву від 20.06.2019 про здійснення транспортних витрат за доставку автомобіля у сумі 10,95 Євро.
Митним органом вручено декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки декларантом заявлено митну вартість на рівні 6079,95 Євро, а згідно рахунку фактури №1872-ВА від 04.06.2019 вартість становить 6069 Євро; в технічному паспорті № 2016ВК31015 від 01.04.2016 в графі С зазначений власник транспортного засобу Arval Service lease, а в рахунку фактурі № GA2019-01476 від 18.06.2019 продавцем є UAB Gelgotos transportas. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують митну вартість, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2, валюта - EUR, вартість - 8000" позивачу запропоновано в 10-денний термін надати: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник.
Митним органом 20.06.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000551/2.
Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є аргументи аналогічні тим, що були викладені у повідомленні про надання додаткових документів. Крім того, зазначено, що декларант не надав платіжних документів, які засвідчують факт оплати, що містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару та для підтвердження заявленої митної вартості, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, декларацію країни відправлення, рахунки про здійснення платежів третім особам, договір (угода, контракт) із третіми особами. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку", та спрацюванням системи ризиків АСАУР. Рівень митної вартості становить 8000 Євро".
У зв`язку з прийнятим рішенням, відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00551.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.