1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року

м. Київ

справа № 380/8545/20

адміністративне провадження № К/990/13262/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 380/8545/20

за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участі третіх осіб - Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Сасевича О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача Гінди О.М., суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської міської ради (далі - Львівська МР, відповідач 1) та Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - ВК Львівської МР, відповідач 2), треті особи: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради (далі - третя особа 1), Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" (далі - КП "Адміністративно-технічне управління", третя особа 2), в якому, з урахуванням заяви про уточнення предмету позову, просила:

- визнати протиправною бездіяльність Львівської МР щодо не включення до діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами) тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ФОП ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліки за районами), шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами) тимчасової споруди за адресою - АДРЕСА_1, із вказанням її власником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 833 від 18 вересня 2020 року "Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача при винесенні оскаржуваної ухвали є протиправними та порушують права ОСОБА_1, оскільки невключення споруди, до останнього діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова без належного обґрунтування, порушує принцип передбачуваності закону, що позбавляє позивачку можливості регулювати свою поведінку: мати можливість за необхідності та належної правової допомоги передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія. Відсутність спірної тимчасової споруди у діючому переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності унеможливлює оформлення права користування елементами благоустрою під нею і призведе до їх демонтажу.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Львівської МР щодо невключення до діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами) тимчасової споруди за адресою - АДРЕСА_1, яка належить ФОП ОСОБА_1 .

Зобов`язано Львівську МР внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліки за районами), шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові (переліків за районами) тимчасової споруди за адресою - АДРЕСА_1, із вказанням її власником ФОП ОСОБА_1 ;

Визнано протиправним та скасувано рішення ВК Львівської МР № 833 від 18 вересня 2020 року про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Львівської МР за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.

4. Приймаючи такі рішення, суди дійшли висновку, що на момент прийняття ухвали від 26 грудня 2019 року № 6107, тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності позивачки було включена до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, а термін здійснення підприємницької діяльності у цій тимчасовій споруді наданий ОСОБА_1 до 31 травня 2020 року.

Тому у відповідача не було підстав для не включення тимчасової споруди позивачки до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 31 травня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської МР.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Львівська МР зазначила, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги висновок Верховного Суду, щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах від 13 листопада 2018 року у справі № 910/2145/18, від 27 листопада 2018 року у справі № 910/2686/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/10330/17.

Вважає, що дії з демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - роботи щодо відновлення території благоустрою), переслідують легітимну мету контролю органами місцевого самоврядування благоустрою населеного пункту.

Суди протиправно втрутились у дискреційні повноваження Львівської МР, зобов`язавши її внести зміни до ухвали. яка визначає Перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.

Не врахували, що документи, які були підставою для розміщення ТС, вже втратили чинність.

6. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Стрелець Т.Г., судді Тацій Л.В., Стеценко С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

15 вересня 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу. Позивачка вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам чинного законодавства, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

7. Верховний Суд ухвалою від 24 липня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання Львівської МР про розгляд справи за участю її представника, справу призначив до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 25 липня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 жовтня 2006 року на підставі ухвали Львівської МР № 3052 від 29 грудня 2005 року "Про затвердження приватному підприємцю ОСОБА_1 проєкту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1", між нею та міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,007 га, терміном на 5 років за рахунок земель житлової та громадської забудови для встановлення і обслуговування тимчасового торговельного павільйону.

Згідно з Ухвалою Львівської міської ради № 701 від 14 липня 2011 року "Про продовження фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 терміну оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1" строк договору оренди було продовжено ще на 5 років і 30 вересня 2011 року укладено відповідний новий договір оренди землі.

ФОП ОСОБА_1 оформила необхідні документи відповідно до ухвал Львівської міської ради від 14 листопада 2002 року № 121 "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, надання дозволів на розміщення та відкриття об`єктів дрібно-роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування", від 27 грудня 2007 року № 1470 "Про затвердження Правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові і порядку надання дозволів на розміщення об`єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг у малих архітектурних формах і схем та переліків розміщення малих архітектурних форм на території м.Львова"; від 18 грудня 2008 року № 2311 "Про затвердження Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини програми комплексного благоустрою території міста".

Ухвалою Львівської міської ради від 05 березня 2009 року№ 2448 внесено зміни у додатки 1-21 Ухвали від 18 грудня 2008 року № 2311 щодо Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста, і доповнено її тимчасовою спорудою позивачки.

Ухвалою Львівської міської ради від 20 березня 2014 року № 3190 затверджено нове "Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові" та Комплексну схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові".

Належна позивачці мала архітектурна форма за адресою АДРЕСА_1 була включена до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові. (додаток № 2 до Ухвали Львівської міської ради від 20 березня 2014 року № 3190).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі № 813/6520/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 20 березня 2014 року № 3190 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові" в частині ухвалення п.1.1., 1.2., 2, 4, 5 ухвали, а також додатків до ухвали № 1, № № 2-15.

Ухвалою Львівської міської ради від 23 квітня 2015 року № 4526 затверджено нове Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексна схема розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові (надалі Комплексна схема ).

23 квітня 2015 року прийнято ухвалу № 4527 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова", якою продовжено на 2 роки до 30 грудня 2016 року договори оренди землі для розміщення тимчасових споруд, перелічених у відповідних додатках. При цьому, формування переліків малих архітектурних форм, які увійшли до нової Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові (і відповідно яким продовжено дію договорів оренди) також здійснювалось самостійно.

Ухвалою Львівської міської ради від 02 березня 2017 року № 1568 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова припинено чинність ухвали Львівської міської ради від 23 квітня 2015 року № 4527 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова та продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова", до 31 травня 2018 року згідно з додатком 1, до якого включена тимчасова споруда позивачки.

Після завершення зазначеного у пункті 1 вказаної ухвали терміну, у разі відсутності зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявності всіх документів на їх встановлення, передбачених ухвалою міської ради від 23 квітня 2015 року № 4526 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові", термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах продовжується до 31 травня 2020 року.

Львівська міська рада 26 грудня 2019 року прийняла ухвалу № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова" (далі - Ухвала № 6107), якою, зокрема, затвердила новий перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.

Вказаною ухвалою, визнано такою, що втратила чинність ухвала Львівської міської ради від 02 березня 2017 року № 1568 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова".

Тимчасова споруда ОСОБА_1 не включена відповідачем у відповідний додаток до ухвали від 26 грудня 2019 року № 6107.

Відповідно до акта про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності від 31 серпня 2020 року № 7, тимчасова споруда ОСОБА_1 вважається самовільно встановленою та підлягає демонтажу.

Рішенням Львівської міської ради № 833 від 18 вересня 2020 року, на підставі листа Залізничної районної адміністрації від 10 вересня 2020 року № 4-32-27985, вирішено демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 протягом 60 календарних днів.

Вважаючи протиправною бездіяльністю Львівської МР не включення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 у відповідний додаток до ухвали Львівської МР від 26 грудня 2019 року № 6107, позивачка звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання про встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України "Про благоустрій населених пунктів".

Частина перша статті 3 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначає, що система благоустрою населених пунктів включає: 1) управління у сфері благоустрою населених пунктів; 2) визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів; 3) організацію благоустрою населених пунктів; 4) нормування у сфері благоустрою населених пунктів; 5) фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів; 6) здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 7) встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.

Статтею 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні частини першої статті 12 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Режим використання об`єктів благоустрою визначено статтею 14 зазначеного Закону, яка передбачає, що такі об`єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Згідно частини другої статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.


................
Перейти до повного тексту