ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 160/627/23
адміністративне провадження № К/990/39902/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 160/627/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Лукманової О.М., суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за 2016-2020 роки;
1.2. зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2020 роки, передбачену статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням індексації грошового забезпечення;
1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за 31 рік, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
1.4. зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні за 31 рік, передбачену частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням індексації грошового забезпечення;
1.5. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивача грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2020 роки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
1.6. зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2015-2020 роки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням індексації грошового забезпечення.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №160/627/23 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.05.2019. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.05.2019, передбачену статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням індексації грошового забезпечення. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.05.2019 при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 31 рік, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 31 рік, передбачену частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням індексації грошового забезпечення. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.05.2019, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.05.2019, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням індексації грошового забезпечення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 скасовано та провадження у справі №160/627/23 закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені позивачем в цій справі не є новими, адже виникли після виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі №160/17043/21. Отож такі не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, або із застосуванням інших процесуальних засобів.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 28.11.2023 до Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій він просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2023.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України можливе за умови, якщо рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Проте судом апеляційної інстанції не було враховано, що предмети позовів у справах №160/627/23 та №160/17043/21 є різними.
7. У справі №160/17043/21 предметом розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.05.2019.
8. Водночас у справі №160/627/23 предметом спору є перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі №160/17043/21. Отож позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами в порядку, передбаченому КАС України, у межах окремого провадження.
9. Таким чином, скаржник уважає, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для закриття провадження у справі, передбачених пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.
10. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Кашпур О.В.
11. Ухвалою Суду від 18.12.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
12. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
13. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у межах, визначених статтею 341 КАС України, Суд дійшов таких висновків.
15. Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.06.2023 у справі №160/14832/22, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили, сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їхні правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
16. За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
17. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.