ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 646/272/23
провадження № 51-17км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 на ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 червня 2023 року та Харківського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою районного суду задоволено клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12018220060001309, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК та закрито кримінальне провадження у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, потерпіла ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду залишено без задоволення апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6, а ухвалу районного суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку потерпілої, суд першої інстанції закрив кримінальне провадження не врахувавши суттєве порушення вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування через відсутність належного та повного проведення слідчих дій, а також всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки зібраних доказів слідчим. Крім того вказує, що постанови про закриття кримінального провадження були скасовані з підстав невжиття слідчим усіх заходів щодо об`єктивного та всебічного проведення досудового розслідування, але вказівки прокурорів слідчими не виконувалися, що також залишилось поза увагою судів першої та апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги потерпілої.
Мотиви Суду
За ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Оскаржувані судові рішення відповідають даним вимогам кримінального процесуального закону.
Так, з матеріалів провадження та постановлених у справі судових рішень слідує, що до Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_6 про те, що 25 червня 2018 року невстановлена особа, знаходячись у маршрутному автобусі АДРЕСА_1, викрала належний їй мобільний телефон НОМЕР_1, чим спричинила їй матеріальну шкоду.
Відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР 24 липня 2018 року, а досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220060001309, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК здійснювалось СД відділу поліції № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Разом з тим, проведеними у рамках досудового розслідування слідчими діями встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, не представилось за можливе. Таким чином, за відсутності достатніх доказів, жодній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в цьому провадженні не повідомлено.
З урахуванням вищенаведеного, прокурор звернувся з клопотанням до Червонозаводського районного суду м. Харкова, яке було задоволено та закрито кримінальне провадження у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Судовий розгляд здійснювався за участю прокурора та потерпілої.
Не погодившись з таким рішенням, потерпіла ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила ухвалу районного суду скасувати і відмовити прокурору в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження. Під час апеляційного розгляду потерпіла підтримала вимоги своєї скарги і просила її задовольнити.
Апеляційний суд ухвалою від 26 жовтня 2023 року залишив без задоволення апеляційну скаргу потерпілої, а рішення районного суду - без зміни.
В касаційній скарзі потерпіла порушує питання про скасування вказаних судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали провадження та доводи касаційної скарги, Суд дійшов наступного висновку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судами попередніх інстанцій встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК, за фактом крадіжки належного потерпілій ОСОБА_6 мобільного телефону, скоєно 25 червня 2018 року.
Відповідно до положень ст. 12 КК, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК відноситься до категорії кримінальних проступків.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Системне тлумачення ст. 49 КК вказує на імперативність цієї норми кримінального закону, а тому суд, встановивши наявність підстав для застосування положень зазначеної статті, зобов`язаний закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зазначеною нормою законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.