ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 729/146/21
провадження № 51-526км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Козелецього районного суду Чернігівської області від 3 серпня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270080000226, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Московського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2011 року, зі змінами внесеними ухвалою апеляційного суду від 26 грудня 2013 року, за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
Згідно з вироком суду 19 червня 2020 року приблизно о 16:00 ОСОБА_6, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, прибули в с. Нова Басань Чернігівської області, де ОСОБА_6 з дозволу ОСОБА_9 зайшов до приміщення літньої кухні, розташованої у її господарстві по адресу АДРЕСА_2 .
Далі ОСОБА_6, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров`я здійснив напад на потерпілу, а саме завдав останній множинні удари руками, ногами, а також керамічною чашкою, чим заподіяв тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забійну рану голови, переломи, а також множинні синці голови і верхніх кінцівок).
В подальшому ОСОБА_6 разом із вищезгаданою особою, шляхом пошкодження замка дверей проникли до житла ОСОБА_9, та заволоділи грошовими коштами і мобільним телефоном останньої, чим спричинили їй матеріальну шкоду на загальну суму 10 213, 33 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження. На думку захисника, суди не надали належної оцінки доказам сторони захисту, що прямо вказують на невинуватість ОСОБА_6 у вчинені злочину, та не навели мотивів їх неврахування. Зокрема, свідок ОСОБА_10 у суді першої і апеляційної інстанцій підтвердив, що в день події засуджений постійно перебував в полі його зору та інкримінований злочин не вчиняв, а під час досудового розслідування він оговорив ОСОБА_6 через здійснення на нього тиску з боку працівників поліції. Також судами не було надано належної оцінки показанням потерпілої, інших свідків та письмовим доказам. Таким чином судами було допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які є суттєвими, а тому їх рішення підлягають скасуванню.
Потерпілий ОСОБА_11 подав до суду заяву, в якій просить залишити судові рішення щодо ОСОБА_6 без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисники підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі сторони захисту, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Згідно зі ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.
Разом з тим, в суді першої інстанції ОСОБА_6 вину у вчинені злочину не визнав та пояснив, що у господарстві, де було його скоєно він ніколи не був. При цьому зазначив, що влітку 2020 року в дообідній час у м. Києві зустрівся із знайомим ОСОБА_10 та до них підійшов чоловік, одягнутий у чорну форму, схожу на поліцейську, котрого він знає наглядно, і попросив відвезти його у село, і ОСОБА_6 вирішив поїхати з ними за компанію. Коли прибули на місце, чоловік показав дорогу до кладовища, там останній вийшов і кудись пішов, а вони чекали в автомобілі. Повернувся через 10-15 хвилин та на його прохання вони підвезли чоловіка до магазину у цьому ж селі, а самі повернулись у м. Київ.
Суд критично оцінив показання ОСОБА_6 і сприйняв їх як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин.
Крім того, версія розвитку подій, на якій наполягав засуджений, не знайшла свого підтвердження в ході дослідження доказів судом першої інстанції.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу засудженого та на підтвердження його винуватості обґрунтовано послався на показання: потерпілого ОСОБА_11, котрий пояснив, що в день події приблизно о 17:00 йому зателефонував сусід і повідомив, що пограбували його матір. На місці події він бачив кров, вхідні двері були вибиті, у приміщенні все було розкидано. Працівники поліції проводили огляд місця події, в ході якого вилучили розбиту чашку, пластикові стяжки, халат матері зі слідами крові та знімали відбитки пальців. Від матері йому стало відомо, що вона була на городі і побачила чоловіка, котрий заглядав через паркан у двір, а побачивши її, попросив води. Потерпіла впустила його у двір та дала кружку води, а коли повернулась, він вдарив її цією кружкою, потім насів на неї і почав бити. Потерпіла повідомила, що її бив темноволосий чоловік і з ним був ще один світловолосий; свідка ОСОБА_12, котрий підтвердив, що в день події в денний час бачив як потерпіла розмовляла з чоловіком, зростом 170-175 см, вдягненим у темну форму, схожу як у поліцейських, на голові була формена кепка, на обличчі медична маска. Чоловік представився працівником охоронної фірми, розмовляв української та щось записував у свою папку. Свідок їх залишив, а коли через 15 хвилин повернуся, то почув як потерпіла кличе на допомогу. Вона була зі слідами побиття, щелепу було перебито, халат порваний і у крові, казала, що її хотіли вбити і пограбувати. Він повідомив про подію її сину. Також свідок зазначив, що брав участь в якості понятого під час огляду місця події та під час додаткового огляду наступного дня. Крім того, з ним проводився слідчий експеримент, а також впізнання, під час якого на одній із фото він одразу впізнав по рисам лиця (а саме очі, лоб) чоловіка, котрий розмовляв з потерпілою в день події. Під час судового розгляду ОСОБА_12 вказав на ОСОБА_6 та з впевненістю заявив, що саме цей чоловік розмовляв з потерпілою в той день, коли стався розбійний напад; свідка ОСОБА_13, котрий пояснив, що бачив автомобіль "Шкода" зеленого кольору, який їхав зі сторони господарства потерпілої, у якому був водій та два чи три пасажири неслов`янської зовнішності, вдягнені у темний одяг. Він впізнав водія під час проведення впізнання по фотокарткам. У суді свідок зазначив, що ОСОБА_6 схожий на одного з пасажирів вищезгаданого автомобіля; свідка ОСОБА_14, котрий пояснив, що 20 червня 2020 року до чергової частини надійшло повідомлення з лікарні про те, що до них поступила потерпіла, яка пояснила, що до неї увірвалися незнайомі, побили і забрали гроші; свідка ОСОБА_15, який пояснив, що в ході проведення оперативних заходів було встановлено осіб, які причетні до скоєння злочину, серед яких був ОСОБА_6 та ще два чоловіка і одна жінка. Було встановлено за номерами телефонів, якими користувались ОСОБА_6 і ОСОБА_10, маршрут останніх в день вчинення злочину з АДРЕСА_3 та у зворотному напрямку, а також те, що автомобілем в цей день користувався ОСОБА_10 ; свідка ОСОБА_16, котрий зазначив, що був понятим під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_10, який був неслов`янської національності. Останній на кладовище в с. Нова Басань показав, що привіз на місце чоловіка, котрий попросив зачекати і показав напрямок, куди той пішов. Приблизно через 10-15 хвилин він повернувся, і вони переїхали до магазину, а потім на кінець села та вказав на місце, де перевдягався його пасажир. Підтвердив, що ОСОБА_10 добровільно давав показання, тиску на нього з боку працівників поліції не було, він відповідав на запитання, все було знято на відео та складено протокол. Також свідок був понятим під час впізнання потерпілою осіб за фотокартками. Вона розповіла як саме вчинявся на неї розбій і впізнала по залисинам та іншим прикметам чоловіка, котрий на неї напав.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_17 підтвердив, що ним здійснювалось досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, під час якого встановлено причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину. На підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук у помешканні ОСОБА_6, де було вилучено документи, ножі, сім-карти, пістолет та інші речі, про що вказано в протоколі. ОСОБА_6 було вручено підозру та доставлено до відділення поліції для проведення слідчих дій.
Водночас, суд першої інстанції не поклав в основу свого рішення протокол обшуку (проведеного за місцем проживання ОСОБА_6 ) та похідні від нього докази, оскільки проведення даної слідчої дії відбулося з рядом істотних процесуальних порушень.
Разом з тим, судом було досліджено та проаналізовано інші докази у провадженні, які покладено в основу вироку, зокрема: протоколи огляду місця події від 19 та 20 червня 2020 року (на території домогосподарства ОСОБА_9 було виявлено та вилучено фрагмент тканини, хустку, халат, пластикові стяжки зі слідами РБК, папку з листами на одному з яких є надписи від руки, фрагменти фарфорової чашки, відбитки слідів папілярних візерунків, пошкоджений замок; з дверей приміщення літньої кухні було вилучено п`ять слідів папілярних узорів; у АДРЕСА_4 на узбіччі дороги виявлено та вилучено футболку чорного кольору з шевроном Національної поліції України з надписом "поліція"; по АДРЕСА_5 в траві виявлено мобільний телефон "Nokia"); висновки експертиз (встановлено, що вилучені під час огляду місця події сліди долоні та пальця лівою руки залишені особою, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_6 ); протокол огляду предмету (оглянуто мобільний телефон "Nokia"); протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 липня та 3 серпня 2020 року (свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_10, як особу, котра знаходилась за кермом автомобіля "Шкода" 19 червня 2020 року в с. Нова Басань; свідок ОСОБА_18 впізнала ОСОБА_6, як особу, котру бачила 19 червня 2020 року в післяобідній час біля господарства сусідки ОСОБА_9 ; свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_6, як особу, котра знаходилась біля господарства потерпілої та вела розмову з ним і ОСОБА_9, після чого зайшла до господарства останньої; потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_6, як особу, котра здійснила на неї розбійний напад 19 червня 2020 року за місцем її проживання).
Під час проведення слідчого експерименту, потерпіла детально розповіла і показала за яких обставин було вчинено на неї розбійний напад. Зокрема, вона пояснила, що в день події близько 16:00 побачила незнайомого чоловіка, який був вдягнутий в чорний одяг, на куртці був феврон "Поліція", та ОСОБА_12, котрий потім поїхав. Під час розмови незнайомий чоловік попросив води і вони разом зайшли на подвір`я, де він, після того як попив води, почав наносити їй удари по голові, від чого потерпіла впала на підлогу. Вона чула, як цей чоловік з кимось розмовляв і казав йти в будинок, а сам продовжував її бити по тулубу та зв`язав руки. Все відбувалось приблизно 15-20 хвилин, потім нападник її звільнив, але вона вже нічого не бачила. Вважає, що нападників було двоє, оскільки один був поруч, а інший викрав з будинку 10 000 грн та мобільний телефон "Nokia". Потерпіла зазначила, що запам`ятала одного з нападників, котрий розмовляв з нею, та впізнала його під час впізнання. Ця особа наносила їй удари по голові чашкою, яка розбилась, а також руками і ногами. Нападник був міцної тілобудови, у нього було темне волосся, карі очі, зріст вище середнього, на даний час їй відомо, що це був ОСОБА_6 . На обличчі останнього була маска, але в процесі спілкування він її спускав на підборіддя. Інша особа була зі світлим волоссям та одягнута в чорний одяг, засуджений наказав йому йти до будинку шукати. Також потерпіла пояснила, що після того, як нападники зв`язали їй руки, ОСОБА_6 на певний час покидав приміщення літньої кухні, де вона знаходилась, а потім хтось з нападників повернувся і звільнив її руки та швидко залишив приміщення.
Згіздно висновку судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_9 мала місце закрита черепно-мозкову травма, струс головного мозку, забійна рана голови, закриті переломи кісток обличчя, перелом лівого вилицевого комплексу зі зміщенням, множинні синці голови та верхніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження у сукупності є ушкодженнями середнього ступеня тяжкості, спричинені дією тупого (тупих) предмету (предметів) по механізму удару і могли бути заподіяні внаслідок нанесення множинних ударів руками, ногами, в тому числі керамічною чашкою, а давність їх спричинення може відповідати строку 19 червня 2020 року.
Водночас, оцінивши показання свідків сторони захисту ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 про те, що в день події ОСОБА_6 весь день перебував вдома, де святкував разом з ними день народження дружини, суд не взяв їх до уваги та зазначив, що безпосередньо сам засуджений спростував ці показання, пояснивши, що цього дня разом з ОСОБА_10 та ще одним невідомим чоловіком їздив в АДРЕСА_3 . Крім того пояснення вказаних свідків суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи.
Що стосується показань свідка ОСОБА_10, які є схожими з показаннями, наданими засудженим, щодо обставин події, яка мала місце 19 червня 2020 року, а також про те, що під час слідчого експерименту ОСОБА_10 давав покази під психологічний тиском та примусом з боку працівників поліції, то суд зазначив, що вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та повністю спростовуються сукупністю досліджених доказів, які узгоджуються між собою і не мають протиріч.
Зокрема, з дослідженого судом протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 з відеозаписом до нього убачається, що свідок розповів, що ОСОБА_6 попросив звозити його в с. Нова Басань, останній був вдягнений в чорний камуфляж, на рукаві була емблема поліції та позначка охорона, а на голові кепка. Дорогу показував ОСОБА_6, на місце вони приїхали у післяобідній час. Він чекав на кладовищі, а ОСОБА_6 пішов, та коли повернувся, приблизно через 10 хвилин, був збентежений і сказав йому швидко їхати. Коли їхали, ОСОБА_6 викинув футболку, а потім зупинились біля СТО, останній пішов в кущі та повернувся в іншому одязі. Після чого вони поїхали до м. Києва, де ОСОБА_6 розрахувався з ним давши 3 000 грн. Місця про які розповів свідок, він показав під час слідчої дії, що зафіксовано на відеозаписі.
Суд звернув увагу на те, що свідок ОСОБА_10 добровільно та послідовно надавав показання, без жодного тиску на нього та підказок з боку працівників поліції. До того ж, під час допиту у суді свідок не пояснив хто саме застосовував до нього психологічний тиск та до яких правоохоронних органів він звертався зі скаргами, жодних документальних підтверджень щодо заявлених обставин суду не надав. Разом з тим, добровільність надання показань ОСОБА_10 підтвердив у суді свідок ОСОБА_16, який залучався до даної слідчої дії в якості понятого. Враховуючи наведене, суд критично поставився до показань свідка ОСОБА_10 наданих у судовому засіданні, з чим погоджується й колегія суддів.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження засудженого ОСОБА_6 про непричетність до розбійного нападу на потерпілу, повністю спростовуються дослідженими по справі доказами, зокрема, показаннями свідків, даними слідчих експериментів, протоколів впізнання, висновками судових експертиз та іншими доказами.
У підсумку, колегія суддів вважає, що суд, оцінивши у сукупності всі докази у справі, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаному з проникненням у житло.