ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 201/11135/20
провадження № 51 - 80 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2023 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останнього разу за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року за ч. 2 ст. 186, ст. 75 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 6 років. Строк відбування покарання вказано рахувати з 29 травня 2023 року. Зараховано ОСОБА_7 у строк покарання строк його перебування під вартою з 27 вересня 2020 року по 29 травня 2023 року.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 25 вересня 2020 року приблизно о 21:45, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, спільно з невстановленим співучасником злочину, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи згідно відведеної йому ролі, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи відкрито, умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, за попередньою змовою з невстановленим співучасником злочину, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для потерпілого та бажаючи подавити його волю до можливого опору, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним у момент застосування, наніс потерпілому ОСОБА_8 не менше одного удару в область голови, від чого потерпілий впав на землю та втратив свідомість, тим самим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).
В цей час невстановлений співучасник злочину, діючи згідно із відведеної йому ролі у скоєнні злочину, погоджено спільно з ОСОБА_7, знаходячись в безпосередній близькості від останнього, спостерігав за навколишнім оточенням, з метою попередити ОСОБА_7 про можливу появу сторонніх громадян або працівників правоохоронних органів і таким чином перешкодити їх затриманню.
Подавивши таким чином волю потерпілого до можливого опору, ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, із кишень штанів потерпілого викрав грошові кошти та мобільний телефон марки "Samsung J3",
Після чого ОСОБА_7, спільно із невстановленим співучасником злочину, з викраденим майном зникли з місця скоєння злочину, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2 318 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 у невстановленому місці та час вступив у попередню злочинну змову з невстановленою в ході досудового розслідування особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, для вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Так, 25 вересня 2020 року приблизно о 23:30 ОСОБА_7 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, прибули до ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_3, де побачили потерпілого ОСОБА_9, який мав з собою мобільний телефон марки "ZTE A7 2020" та грошові кошти, які ОСОБА_7 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, визначили об`єктом свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчиняючи злочин повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи, що своїми спільними діями вони вчиняють умисний злочин, ОСОБА_7 разом із невстановленою в ході досудового розслідування особою, розподіливши ролі між собою підійшли до потерпілого ОСОБА_9 та для досягнення злочинної домовленості, виконуючи заздалегідь відведену йому роль, яка полягала у застосуванні насильства, фізичної сили, ОСОБА_7 умисно наніс йому один удар своєю ногою в область голови (обличчя), в результаті чого потерпілий не втримався на ногах та впав на землю, тим самим спричинив потерпілому тілесні ушкодження.
Продовжуючи свої злочинні дії, згідно відведеної їй ролі, невстановлена в ході досудового розслідування особа, реалізуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, схилилася над потерпілим ОСОБА_9 і рухом своєї руки дістала з його кишень мобільний телефон марки "ZTE A7 2020" та грошові кошти.
Заволодівши майном потерпілого, ОСОБА_7 та невстановлена особа з викраденим майном зникли з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2 802, 10 грн.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги прокурора та захисника, а вирок суду-без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про вчинення ОСОБА_7 злочину за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особа, оскільки не доведено вчинення ними узгоджених дій з єдиним умислом. Зазначає, що в основу вироку покладено ряд недопустимих доказів, зокрема, протоколи пред`явлення особи для впізнання, відео з камер спостереження, оскільки вони були отримані з порушенням вимог КПК. Вказує на суперечливість показів потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 . Зазначає, що фактична чи номінальна вартість викрадених у потерпілих мобільних телефонів не встановлена законним шляхом. Вказує, що апеляційний суд, вказуючи на законність вироку суду, в своїй ухвалі не навів мотивів прийнятого рішення і переконливо не спростував усіх доводів апеляційної скарги сторони захисту.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги вбачається, що захисник, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Доводи касаційної скарги захисника про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про вчинення ОСОБА_7 злочину за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, оскільки не доведено вчинення ними узгоджених дій з єдиним умислом та не встановлено, яким чином і хто розпорядився викраденим майном, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Так, відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 186 КК, кримінальна відповідальність за цією нормою закону передбачена за вчинення таких дій як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб.
За результатами перевірки судових рішень у порядку касаційної процедури у межах, передбачених законом повноважень, не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК (відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_7 вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково та відмовився від надання показань на підставі ст. 63 Конституції України.
Разом з цим, не дивлячись на таку позицію засудженого, суд першої інстанції свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у своєму рішенні обґрунтував показаннями:
- потерпілого ОСОБА_9 та безпосереднього свідка нападу на нього- ОСОБА_10, які детально розповіли про обставини вчинення 25 вересня 2020 року щодо ОСОБА_9 на АДРЕСА_3 нападу двома особами, його побиття та вилучення у нього з кишені штанів мобільного телефону та грошових коштів;
- потерпілого ОСОБА_8, який розповів про обставини його побиття та вилучення у нього мобільного телефону та грошових коштів у одному із дворів будинків по АДРЕСА_2, куди він зайшов разом із ОСОБА_7 та іншим хлопцем.
Так, показання учасників кримінального провадження місцевий суд правильно визнав об`єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу свого рішення, оскільки вони підтверджуються даними, що містяться:
- у протоколі огляду місця події від 26 вересня 2020 року, відповідно до якого, була оглянута ділянка місцевості поблизу буд. АДРЕСА_4, де у ході огляду були виявлені та вилучені сліди речовини бурого кольору;
- у довідці КЗ "Міська клінічна лікарня № 16" № 11315 від 25 вересня 2020 року, згідно якої ОСОБА_8 звертався до лікарні з діагнозом: забійна рана потиличної ділянки голови;
- у протоколі перегляду відеозапису від 28 вересня 2020 року за участю потерпілого ОСОБА_8, згідно якого під час перегляду диску з відеозаписом з камери відеоспостереження, розташованої в районі буд. АДРЕСА_2 за 25 вересня 2020 року останній впізнав себе на відеозапису та осіб, які його пограбували та спричинили йому тілесні ушкодження;
- у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 вересня 2020 року за участю потерпілого ОСОБА_8, згідно якого останній, серед представлених для впізнання фотознімків, впевнено впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 25 вересня 2020 року заволоділа належним йому майном та спричинила йому тілесні ушкодження;
- у висновку судово-медичної експертизи № 2729-е від 29 вересня 2020 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_8 встановлено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день), які спричинені незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто в термін, на який вказав потерпілий та слідчий у постанові;
- у висновку судово-товарознавчої експертизи № 4165-20 від 29 вересня 2020 року, згідно якого ринкова вартість викраденого майна, а саме: мобільного телефону марки "Samsung J3" станом на 25 вересня 2020 року складала 1918 грн;
- у протоколі проведення слідчого експерименту від 25 листопада 2020 року за участю потерпілого ОСОБА_8, під час якого останній, знаходячись на місці скоєння злочину, розказав та показав механізм скоєного щодо нього злочину;
- у довідці КЗ "Міська клінічна лікарня № 16" від 26 вересня 2020 року, згідно якої ОСОБА_9 звертався до лікарні з діагнозом: забій м`яких тканин голови;
- у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 26 вересня 2020 року за участю свідка ОСОБА_10, згідно якого останній, серед представлених для впізнання осіб, впевнено впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 25 вересня 2020 року на АДРЕСА_3 нанесла тілесні ушкодження його товаришу ОСОБА_9 ;