1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 752/7267/21

провадження № 61-850св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року у складі судді Мазура Ю. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 рокуу складі колегії суддів:

Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2021 року ОСОБА_3, в тому числі як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 ; ОСОБА_1,

ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який уточнили в ході розгляду справи та остаточно просили встановити порядок користування квартирою, вселити їх в квартиру за адресою: АДРЕСА_1, зобов`язати ОСОБА_6 не чинити їм перешкод у користуванні квартирою за вказаною адресою, зобов`язати ОСОБА_6 виселити третіх осіб, які мешкають в квартирі, крім співвласників та заінтересованих осіб, стягнути з відповідачки на їх користь 1050,00 доларів США в якості компенсації за оренду квартири позивачами в період з лютого до липня 2021 року.

2. Позовна заява мотивована тим, що позивачам на праві часткової власності належить частка двокімнатної суміжної квартири за адресою:

АДРЕСА_1, на підставі договору дарування частки квартири від 05 лютого 2021 року, інша половина квартири належить відповідачці. Квартира складається з двох роздільних жилих кімнат площею 38,1 кв. м, житловою площею 22,8 кв. м. В квартирі зареєстровані ОСОБА_3 та члени її сім`ї: ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також дядько відповідачки по справі - ОСОБА_7 .

3. На момент набуття позивачами права власності від дарувальника в квартирі фактично ніхто не мешкав, відповідачка в ній не проживає та не зареєстрована.

З набуттям права власності на частини квартири у позивачів та членів їх сім`ї виникла потреба у користуванні квартирою, про що відповідачка була заздалегідь повідомлена, однак відмовилась надати екземпляр ключів для доступу в квартиру, а після заміни замків у вхідних дверях позивачами, відповідачка, не погоджуючи це із співвласниками, заселила в квартиру невідомих осіб.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року позов задоволено частково.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_2, а саме: виділено в користування ОСОБА_1,

ОСОБА_3, ОСОБА_2 кімнату, площею 8,0 кв. м, а кімнату,

площею 14,8 кв. м та балкон, площею 0,7 кв. м - залишено в користуванні ОСОБА_6 ; у спільному користуванні залишено: коридор - 2,9 кв. м, коридор 0,9 кв. м, ванну 2,1 кв. м, вбиральню - 0,8 кв. м, кухню - 7,5 кв. м, комору -

0,4 кв. м.

Вселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, їх неповнолітню доньку - ОСОБА_4 та малолітнього сина ОСОБА_5, ОСОБА_2 у спірну квартиру.

Зобов`язано ОСОБА_6 не чинити перешкоди позивачам у користуванні спірним житловим приміщенням.

Зобов`язано ОСОБА_6 виселити всіх осіб, які мешкають у спірній квартирі, окрім співвласників та зареєстрованих осіб.

В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

5. Враховуючи, що відповідачка чинить перешкоди у користуванні позивачами спірною квартирою, при цьому останні не втратили право на користування нею, що підтверджується матеріалами справи, а також те, що позивачі вимушені були вносити орендні платежі за іншу квартиру, з урахуванням змінених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Постановою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Заочне рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, позов задоволено частково.

Визначено порядок користування спірною квартирою.

Виділено ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в користування житлову кімнату 2, площею 14,8 кв. м та балкон, площею 0,7 кв. м.

Виділено ОСОБА_6 в користування житлову кімнату 6, площею 8,0 кв. м.

Залишено у спільному користуванні 1 коридор - 2,9 кв. м, 4 коридор - 0,9 кв. м,

5 ванну - 2,1 кв. м, 8 вбиральню - 0,8 кв. м, 7 кухню - 7,5 кв. м, 3 комору -

0,4 кв. м.

В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд керувався вимогами пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України та виходив з того, що справу розглянуто судом за відсутності сторони відповідача, щодо якої відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, чим позбавив її можливості скористатись наданими їй процесуальними правами при розгляді справи та на спростування доводів позивачів, про що вказується в апеляційній скарзі.

8. Крім того, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції по суті спору, зокрема щодо наявності підстав для задоволення позову в частині вселення позивачів в квартиру, зобов`язання відповідача не чинити їм перешкоди та зобов`язання відповідача виселити всіх осіб, які мешкають в квартирі, крім співвласників та зареєстрованих осіб, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач чинить перешкоди у користуванні позивачами квартирою.

9. Зобов`язуючи відповідача ОСОБА_6 виселити всіх осіб, які мешкають в квартирі, крім співвласників та зареєстрованих осіб, суд першої інстанції ухвалив рішення щодо невстановленого кола осіб за відсутності доказів їх проживання в спірній квартирі, тому рішення в наведеній частині не ґрунтується на вимогах закону.

10. Також апеляційний суд врахував, що позов підписано лише позивачем ОСОБА_2 від свого імені та за довіреністю від імені ОСОБА_3, ОСОБА_1, крім того, станом на 24 травня 2023 року позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вже досягла повноліття і діяла як самостійний учасник справи, і ОСОБА_3 вже не мала права діяти в інтересах повнолітньої доньки без відповідного доручення.

11. Водночас враховуючи, щосторони не змогли за взаємною згодою, добровільно вирішити питання користування спірною квартирою, враховуючи склад сім`ї сторін, відсутність між ними родинних зв`язків, розмір житлової площі, що припадає на одну особу, взаємовідносини сторін та наявність у квартирі двох ізольованих жилих кімнат, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та встановлення порядку користування спірною квартирою.

12. Встановлюючи порядок користування спірним житлом, апеляційний суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази наявності усталеного порядку користування житлом. Позивачі разом і відповідач є співвласниками по частини квартири, тому виділення у користування трьом позивачам

ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 більшої кімнати площею 14,8 кв. м та балкону площею 0,7 кв. м, а відповідачу ОСОБА_6 меншої кімнати площею 8,0 кв. м, залишивши допоміжні приміщення (коридори, ванну, вбиральню, кухню, комору) в спільному користуванні, відповідатиме ідеальним часткам сторін, вимогам розумності та справедливості, не призведе до погіршення їх житлових умов, а також буде збережено цільове призначення квартири. Крім того суд врахував, що ОСОБА_6 у спірній квартирі не проживає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13. У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3, яка діє інтересах малолітнього ОСОБА_5, на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня

2023 року.

14. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційні скарги.

15. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. У касаційній скарзі ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову, ухвалити в цій частині нове судове рішення, про задоволення позову.

17. В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_3 конкретизувала, що вказана скарга подана виключно в інтересах малолітнього ОСОБА_5 .

18. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-2913цс16, у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 209/4739/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Також, підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме: суди першої та апеляційної інстанції не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачі фізично не мають змоги отримати доступ до квартири, оскільки відповідачка замінила замки у вхідних дверях, заселила у квартиру невідомих людей, які зайняли всю квартиру, всі спальні місця, частково повикидавши на вулицю особисті речі позивачів.

22. Апеляційний суд не врахував, що одним з позивачів є малолітня особа, в інтересах якої суд може збирати докази. На підтвердження позовних вимог до позовної заяви було долучені всі наявні у позивачів на день подання позову докази.

23. Також зазначала, що на час подання позовної заяви до суду мати діяла в інтересах обох її неповнолітніх дітей, проте не розраховувала, що розгляд справи затягнеться та позовна заява, подана в 2021 році, буде розглянута лише

в 2023 році.

24. Вважає, що в оскаржуваній постанові апеляційний суд суперечить своїм висновкам, оскільки враховує вказані обставини для встановлення права користування житлом, але не приймає до уваги як доказ наявності перешкод для користування житлом, в тому числі для малолітньої дитини.

25. Суд не врахував, що кімнати не є відокремленими, а є суміжними, тому виділення прохідної кімнати для життя дитини є неприпустимим і не доцільно виходити за межі позовних вимог та встановлювати інший порядок користування житлом.

26. Крім того, відмовляючи позивачам в позовній вимозі про усунення перешкод в користуванні майном, суд позбавив позивача на гарантію виконання рішення суду, оскільки позивач не зможе звернутись із даним рішенням до органів міністерства юстиції, зокрема до виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду.

27. Київським апеляційним судом було встановлено межі користування квартирою, однак не вирішено питання, як можна скористатися свої правом, оскільки перешкоди в користуванні житлом не усунуті.

28. В даному випадку позивачі звернулись із законним правом про усунення перешкод в користуванні своєю власністю шляхом виселення сторонніх осіб, що постійно змінюють замки за згодою відповідача. Надаючи згоду на проживання сторонніх осіб в спільній квартирі, відповідачка здійснює перешкоди в користуванні житловим приміщенням власника, в тому числі зареєстрованій малолітній дитині.

29. У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_6 на касаційну скаргу, проте ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року він повернутий без розгляду, оскільки не містить підпису особи, від імені якої він поданий - ОСОБА_6 .

30. Водночас у квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 на відзив ОСОБА_6 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 лютого 2021 року ОСОБА_8 на підставі договору дарування відчужила позивачам

ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 частки квартири АДРЕСА_2, в наступних частках:

ОСОБА_2 - 1/4 частку квартири, ОСОБА_1 - 1/8 частку квартири, ОСОБА_3 - 1/8 частку квартири.

32. Квартира АДРЕСА_2, має загальну площу 38,1 кв. м, житлову площу 22,8 кв. м, складається з приміщень:

1 коридор пл. 2,9 кв. м, 2 житлова пл. 14,8 кв. м, 3 комора пл. 0,4 кв. м, 4 коридор пл. 0,9 кв. м, 5 ванна пл. 2,1 кв. м, 6 житлова пл. 8,0 кв. м, 7 кухня пл. 7,5 кв. м,

8 вбиральня пл. 0,8 кв. м, балкон 30 % пл. 0,7 кв. м.

33. Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва станом

на 16 вересня 2020 року в квартирі АДРЕСА_2, з 01 лютого 1977 року зареєстрована одна особа.

34. З 17 лютого 2021 року ОСОБА_3 та її діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 .

35. 27 лютого 2021 року ОСОБА_2, діючи від свого імені та від імені ОСОБА_1, ОСОБА_3 (за довіреностями), направив лист

ОСОБА_6 на адресу: АДРЕСА_3, з пропозицією визначення порядку користування квартирою шляхом виділення у користування позивачів більшої кімнати з балконом.

36. 15 березня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уповноважили ОСОБА_2 представляти їх інтереси в судах усіх інстанцій довіреністю зі строком дії до 15 березня 2026 року.

37. 25 березня 2021 року Голосіївським УП ГУНП в м. Києві зареєстровано заяву (повідомлення) ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення та іншу подію, згідно з талоном-повідомленням єдиного обліку № 15325 про те,

що 25 березня 2021 року о 16:49 за адресою: АДРЕСА_4, невідома особа знаходиться в квартирі заявника, зачинилася зсередини, заявник не може потрапити до квартири, чим перешкоджають у її користуванні.

38. Листом Голосіївського УП ГУНП в м. Києві від 10 березня 2021 року повідомлено ОСОБА_1, що в ході відпрацювання матеріалу з конфліктуючою стороною проведено профілактичну бесіду з метою недопущення протиправних дій в подальшому. Під час перевірки матеріалу не встановлено достатньо підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначено, що в даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини, для вирішення яких рекомендовано звернутися до суду в порядку приватного звернення.

39. 22 липня 2020 року ОСОБА_1 як наймач уклав з ОСОБА_9 договір найму (оренди) житлового приміщення, за умовами якого наймодавець зобов`язується передати наймачеві у строкове платне користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5, з 22 липня 2020 року по 22 червня 2021 року. Зазначено, що з наймачем будуть проживати ОСОБА_3, ОСОБА_10 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

40. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

41. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

42. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

43. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту