ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 303/5652/21
провадження № 61-6128св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Мукачівська міська рада Закарпатської області, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Демченко Тетяни Сергіївни на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2021 року у складі судді Кость В. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 березня 2024 рокуу складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мукачівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення сесії Мукачівської міської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку.
2. Позов мотивовано тим, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 . В свою чергу ОСОБА_2 на підставі рішення 54 сесії Мукачівської міської ради 7 скликання від 28 лютого 2019 року №1326 передана у власність земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,496 га, кадастровий номер 2110400000:01:002:1127.
3. Вказане рішення вважає протиправним, оскільки земельна ділянка передана відповідачці за рахунок земель багатоквартирного будинковолодіння АДРЕСА_2, з порушенням вимог статей 42, 89 ЗК України, а також Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
4. За вказаних обставин ОСОБА_1 просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення 54 сесії Мукачівської міської ради 7 скликання від 28 лютого 2019 року №1326 про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_2, площею 0,0496 га (кадастровий номер 2110400000:01:002:1127) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 2110400000:01:002:1127, що була зареєстрована державним кадастровим реєстратором відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр";
- скасувати запис про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 2110400000:01:002:1127, що була проведена згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 01 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 березня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Мукачівської міської ради
від 28 лютого 2019 року № 1326 про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_2, площею 0,0496 га, кадастровий номер 2110400000:01:002:1127 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 2110400000:01:002:1127.
В іншій частині позову відмовлено.
Здійснено розподіл судових витрат.
6. Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, мотивовано тим, що спірна земельна ділянка, яка до прийняття оспорюваного рішення належала до земель комунальної власності, не могла бути передана у власність відповідачці, оскільки суб`єктами права власності на неї можуть виступати тільки співвласники багатоквартирного житлового будинку, а рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:002:1127 по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд міською радою прийнято з порушенням вищевказаних вимог закону та порушує законні права та інтереси позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, щодо можливості користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку.
7. Також, враховуючи, що на час ухвалення судового рішення по справі такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, тому суд відхилив доводи позивача про необхідність застосування такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати йому відновлення порушеного права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
8. У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Демченко Т. С., на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 01 жовтня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 20 березня 2024 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційні скарги.
10. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
12. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі
№ 910/18560/16, від 25 січня 2021 року у справі № 442/5033/16-ц, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 04 серпня 2021 року у справі
№ 263/11779/16-ц, від 15 вересня 2021 року у справі № 570/1721/20, від 05 травня 2022 року у справі № 591/3810/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
13. Також, як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що станом на 1953 рік квартири знаходилися не в одному будинку, а у трьох окремих жилих будинках, які зазначені як (АІ, А-А), (БІ, Б), (В, В). Таким чином, будинок не є багатоквартирним, не є будинком квартирного типу. З огляду на вказане будинку відповідачки рішенням Мукачівської міської ради від 28 березня 2017 року № 75 присвоєно окрему адресу, як окремому житловому будинку АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
15. Крім того, той факт, що будинок АДРЕСА_2 є саме будинком, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2, а не квартирою у багатоквартирному будинку, підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
16. На земельній ділянці, яка указана в інвентарній справі буд.
АДРЕСА_2 крім відокремленого будинку, що належить ОСОБА_2, знаходиться ще три виділені/ відокремлені об`єкти нерухомості, передані у приватну власність, зокрема житловий будинок № 53 В ( ОСОБА_3 ), житловий будинок № 53 Г ( ОСОБА_4 ), а також гараж, належний ОСОБА_5, і вказаним нерухомим об`єктам теж передані у власність земельні ділянки, які колись були частиною домоволодіння № 53 в межах, зазначених в рішенні виконкому Мукачівської міської ради депутатів трудящих від 30 травня 1953 року за № 195.
17. Водночас, не вбачається, що земельна ділянка, яка була у користуванні будинковолодіння № 53, відводилася в натурі, була закріплена межовими знаками, а така перебувала у користуванні без будь-яких правовстановлюючих документів.
18. Зазначає, що кожен із співвласників будинку, у разі його поділу на окремі домоволодіння, із присвоєнням окремих поштових адрес, має право звернутися до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про передачу у власність частини земельної ділянки, яка перебуває в його фактичному користуванні, в межах норм безоплатної приватизації, визначених статтею 121 ЗК України.
19. Отже, враховуючи, що їй було виділено власне нерухоме майно та присвоєно йому окрему юридичну адресу, вона правомірно звернулась до Мукачівської міської ради з метою передачі у власність частини земельної ділянки, яка перебуває у її фактичному користуванні, а рішення міської ради про передачу цієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд прийнято в межах компетенції органу місцевого самоврядування з дотриманням всіх законодавчих норм.
20. Також посилалася на відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування норми права у побідних правовідносинах, зокрема щодо земельної ділянки під приватним будинком, який був утворений внаслідок виділення квартири.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
21. У травні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому він просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на те, що рішення судів ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права і доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 жовтня 1999 року є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
23. Відповідно до інформаційної довідки КП "Мукачівське МБТІ та ЕО"
від 03 травня 2018 року № 57-вих, в домоволодінні за адресою
АДРЕСА_2 станом на 01 січня 2013 року зареєстровано шість квартир: №2, №3, №4, №5, №6, №9 та нежитлове вбудоване приміщення №1.
24. За будинком АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка площею 1361 кв. м, що підтверджується генеральним планом (схема).
25. З відповіді комунального підприємства "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 28 лютого 2020 року №45-вих вбачається, що інвентарна справа на багатоквартирний будинок за адресою:
АДРЕСА_2 була сформована в 1975 році. У матеріалах технічної документації ("Решение исполкома Мукачевского городского Совета депутатов трудящихся от 30 мая 1953 года №195" та в "Заключении 1953 года о регистарции документов на право пользования земельным участком
АДРЕСА_11" також зазначено площу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_12 ) в розмірі 1394 кв. м.
26. Власником квартири № 9 у даному домоволодінні була ОСОБА_2 .
27. Відповідно до даних витягу з рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 28 березня 2017 року № 75, з метою виділення в окремі об`єкти нерухомого майна, житловому будинку літери В, загальною площею 75,40 кв. м, житловою площею 36,60 кв. м з належними до нього надвірними спорудами, які розташовані на земельній ділянці площею 485 кв. м на території домоволодіння по АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_2, присвоєно окремі поштові адреси - АДРЕСА_2 .
28. На підставі вказаного рішення за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
29. Згідно з даними витягу з рішення 50 сесії 7 скликання Мукачівської міської ради від 29 листопада 2018 року № 1223 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо зміни конфігурації та площі земельної ділянки на АДРЕСА_2 0,0496 га.
30. Рішенням 54 сесії Мукачівської міської ради 7 скликання від 28 лютого 2019 року № 1326 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 2110400000:01:002:1127 на АДРЕСА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
31. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
32. Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
33. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
34. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
35. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
36. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
37. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
38. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
39. Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.