ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15178/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача - Друченко А. Ю.,
відповідача - Бестаєв І. Л., Липовенко Г. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Метробуд"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Кирилюк Т. Ю.
від 12.12.2023 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Шаптала Є. Ю., Гончаров С. А., Яковлєв М. Л.
від 20.03.2024
за позовом Приватного акціонерного товариства "Метробуд"
до Акціонерного товариства "Київметробуд"
про визнання недійсним акта приймання-передачі обладнання та застосування односторонньої реституції,
Розпорядженням в. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/1350 від 09.07.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/15178/23 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Бакуліної С. В.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 для розгляду справи № 910/15178/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: Губенко Н. М. - головуючий; судді Баранець О. М., Кондратова І. Д.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Метробуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київметробуд" про:
- визнання недійсним акта приймання-передачі обладнання від 24.04.2018, підписаного посадовими особами Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" та Приватного акціонерного товариства "Метробуд"; - застосування наслідків недійсності акта приймання-передачі обладнання від 24.04.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" та Приватним акціонерним товариством "Метробуд", шляхом повернення сторін у початковий стан, а саме: визнати право власності Приватного акціонерного товариства "Метробуд" на наступне майно: 1) комплекс wirth тв628н/ерв (00008397); 2) тунелепрох. Компл. Herrenknecht ф6,35 (00008398); 3) навісне обладнання Сasagrande в125 (00008406); 4) навісне обладнання Сasagrande в125 (00008732); 5) холодильна установка ПХУ-50 (00008713); 6) бурова установка УМГБ-1,5 в комплекті (1); 7) бурова установка УМГБ -1,5 в комплекті (2); 8) бетононасос Сifa PC 506-30986 в комплекті з 100м стального бетоновода (00008503); 9) блок-модуль 6м*2,34м (00008568); 10) блок-модуль 6м*2,34м (00008569); 11) водо охолоджуюча установка снеск-мате 1000 (gytdv/hfvf3 для 200л бочки, насос king 50:1 686965 (000084); 12) контейнер 20" з полицями і електрообладнанням (00008591); 13) установка "Мюллер" для забивки цвай (00008825); - зобов`язання Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" повернути Приватному акціонерному товариству "Метробуд" вищевказане майно.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/15178/23, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, позов Приватного акціонерного товариства "Метробуд" залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 43 та частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- у даному випадку позивачем оспорено акт приймання-передачі, який за своєю правовою природою є документом первинного бухгалтерського обліку і не має ознак правочину;
- позивач у даній справі 14.05.2020 вже звертався до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача у даній справі про визнання недійсним договору застави рухомого майна № К-16/1 від 05.07.2017. Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.02.2021 прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі №911/1349/20 за позовом приватного акціонерного товариства "Метробуд" до акціонерного товариства "Київметробуд" про визнання недійсним договору;
- даний позов про визнання недійсним акта приймання-передачі (який не має ознак правочину) та застосування односторонньої реституції поза розумним сумнівом заявлено з метою ухилення від імперативної заборони процесуально-правових приписів частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, а тому цей позов заявлено з метою перегляду судового рішення, що набуло законної сили і є остаточним, у непередбачений процесуальним законом спосіб;
- враховуючи наведене, суди дійшли висновку, що заявлений Приватним акціонерним товариством "Метробуд" позов про визнання недійсним акта приймання-передачі та застосування односторонньої реституції є зловживанням процесуальними правами.
Крім того, відхиляючи доводи позивача про те, що позов заявлено з метою захисту порушених його прав, і суд першої інстанції був зобов`язаний вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не спростований факт наявності спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у справі №911/1349/20, провадження у якій було закрито у зв`язку з відмовою Приватного акціонерного товариства "Метробуд" від позову, а відповідно до приписів частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій було порушено положення статей 2, 4, 14, 43, 185 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, скаржник зазначив, що:
- право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя;
- враховуючи вищезазначене Приватне акціонерне товариство "Метробуд" з метою ефективного захисту своїх порушених прав звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київметробуд" про визнання недійсним акта приймання-передачі обладнання та застосування односторонньої реституції та з огляду на принцип диспозитивності закріплений у статті 14 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд визначив предмет та підстави позову і таких прав він не може бути позбавлений. У свою чергу, суд зобов`язаний був вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні;
- судами попередніх інстанцій не зазначено жодної дії вчиненої позивачем, яка б вважалась зловживанням процесуальними правами передбаченої будь-яким із пунктів частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, чим порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення ними незаконних рішень, якими обмежено доступ до правосуддя, оскільки останні фактично ухилилися від розгляду справи по суті та ухвалення рішення суду;
- суди попередніх інстанцій не зазначили, у чому, на їх думку, дії позивача суперечать завданням та цілям господарського судочинства, визначеним статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, і не навели жодних аргументів та доводів на підтвердження того, що метою позивача не є захист власних прав та законних інтересів.
Крім того, скаржник вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач повторно звернувся до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у справі №911/1349/20 не відповідають дійсності, оскільки предмет спору та у зв`язку з цим і підстави позову у справах №911/1349/20 та №910/15178/23 є різними, а саме: - у справі №911/1349/20 позовні вимоги: визнати недійсним договір застави рухомого майна №К-16/1 від 05.07.2017, укладений між ПАТ "Київметробуд" та ПАТ "Метробуд"; застосувати наслідки недійсності договору застави рухомого майна № К-16/1 від 05.07.2017, укладеного між ПАТ "Київметробуд" та ПАТ "Метробуд" шляхом повернення сторін у початковий стан, а саме: зобов`язати ПАТ "Київметробуд" повернути в натурі ПАТ "Метробуд" належне йому на праві власності наступне майно...; - у справі №910/15178/23 позовні вимоги: визнати недійсним акт приймання-передачі обладнання від 24.04.2018, укладений між ПАТ "Київметробуд" та ПАТ "Метробуд"; застосувати наслідки недійсності акта приймання-передачі обладнання від 24.04.2018, укладеного між ПАТ "Київметробуд" та ПАТ "Метробуд" шляхом повернення сторін у початковий стан, а саме: визнати право власності ПАТ "Метробуд" на наступне майно…та зобов`язати ПАТ "Київметробуд" повернути ПАТ "Метробуд" вищевказане майно.
Акціонерне товариство "Київметробуд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
При цьому, Акціонерне товариство "Київметробуд" зазначило, що:
- суди попередніх інстанції зробили абсолютно правильний висновок, що спір з тих самих підстав та про той самий предмет, а саме стосовно договору застави рухомого майна № К-16/1 від 05.07.2017 та його виконання вже розглядався та позивач самостійно та добровільно відмовився від позову, а суд прийняв відмову. Отже, спроба позивача оскаржити акт приймання-передачі від 24.04.2018 до договору застави рухомого майна № К-16/1 від 05.07.2017 є нічим іншим, аніж спробою якимось чином обійти факт закриття провадження у справі та знову винести на розгляд суду питання законності договору застави рухомого майна № К-16/1 від 05.07.2017;
- в даному випадку акт приймання-передачі від 24.04.2018 до договору застави рухомого майна № К-16/1 від 05.07.2017 не має жодної ознаки правочину, він не укладався, а лише фіксував факт виконання умов договору застави рухомого майна № К-16/1 від 05.07.2017;
- шляхом оскарження акта приймання-передачі від 24.04.2018 до договору застави рухомого майна № К-16/1 від 05.07.2017 позивач намагався повторно винести на розгляд питання законності саме договору, що вже було предметом розгляду у справі №911/1349/20.
4. Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.