ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1108/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД"
про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу
за результатами розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Асвіо Банк"
на рішення Господарського суду Житомирської області
(суддя - Лозинська І.В.)
від 01.03.2024
на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області
(суддя - Лозинська І.В.)
від 14.03.2024
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Павлюк І.Ю., судді: Грязнов В.В., Розізнана І.В.)
від 07.05.2024
у справі № 906/1108/23
за позовом Акціонерного товариства "Асвіо Банк"
до Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД"
про розірвання договору та стягнення 197 613,88 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явилися
відповідача - Сіра А.В.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Асвіо Банк" (далі - АТ "Асвіо Банк") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" (далі - ПП "4К-КОМПАНІ ЛТД") про стягнення 197 613,88 грн, з яких 189 775,07 грн попередньої оплати, 2 090,13 грн 3% річних та 5 748,68 грн інфляційних втрат; розірвання договору № V-2021-АВ від 25.02.2021, укладеного між сторонами.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі № 906/1108/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 у справі № 906/1108/23 заяву Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" про постановлення додаткового рішення у справі задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Асвіо Банк" на користь Приватного підприємства "4К-КОМПАНІ ЛТД" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 рішення Господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 у справі № 906/1108/23 залишено без змін.
Верховний Суд постановою від 10.07.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Асвіо Банк" з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрив; касаційну скаргу Акціонерного товариства "Асвіо Банк" в іншій частині залишив без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 01.03.2024, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі № 906/1108/23 залишив без змін.
До прийняття Верховним Судом постанови, відповідачем Приватним підприємством "4К-КОМПАНІ ЛТД" у відзиві на касаційну скаргу було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Приватне підприємство "4К-КОМПАНІ ЛТД", в межах встановлених процесуальним законом строків, звернулось до Верховного Суду з клопотанням про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 906/1108/23 та просить стягнути з Акціонерного товариства "Асвіо Банк" на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 500,00 грн.
Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).