1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

м. Київ

справа № 160/8753/18

касаційне провадження № К/9901/26818/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 (суддя Олійник В.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 (головуючий суддя -Білак С.В., судді - Шальєва В.А., Малиш Н.І) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення, картки відмови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 02.08.2018 №UA500060/2018/000034/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 №UA500060/2018/08462.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність дій Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ним за першим методом митної оцінки, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 02.08.2018 №UА500060/2018/000034/2 та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 №UА500060/2018/08462.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару документи містили усі відомості про визначення митної вартості товару, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак є протиправними дії митного органу щодо відмови у застосуванні позивачем митної вартості, заявленої за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, а також є протиправними та підлягають скасуванню рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації.

Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договорів, з огляду на ненадання позивачем всіх документів щодо вартості придбаних товарів, в тому числі і додатково витребуваних, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті та такі товари, а надані документи містять недоліки та неповну інформацію щодо відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час своїх дій, прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.10.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.07.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 24.07.2024.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та Ningbo home-dollar ІМР. & Exp.corp, (Нінгбо, Китай) (продавець) був укладено контракт на поставку продукції від 16.06.2014 №2737-HD/CN (далі - Контракт), 21.06.2018 підписано специфікацію № 259 до вказаного контракту, якою погоджено продаж на умовах поставки FOB-Ningbo (Інкотермс 2000) наступного товару: 1) домашнє взуття на підошві з гуми або пластмаси: капці кімнатні жіночі з бантиком (матеріал: поліестер, термопластична гума), розмір 36/37, 38/39, 40/41, арт. НD0753, - 17856 пар на суму 21248,64 дол. США.; 2) набори для шиття: набір для шиття 22 предмета (нитки - 12 шт., ножиці, наперсток, кравецький сантиметр, шпильки - 2 шт., кнопки - 3 шт., набір голок, шило), арт. НD0719, - 16896 наборів на суму 8954,88 дол. США; 3) набори інструментів, у наборах для роздрібної торгівлі: набір інструментів (7 предметів) в пластиковому боксі (пасатижі, викрутка хрестова, викрутка пласка, рулетка, ніж висувний, ізоляційна стрічка, викрутка індикаторна), арт. НD0739, - 10 110 наборів на суму 19 107,90 дол. США; 4) ваги побутові: ваги електронні кухонні, арт. НD0733, - 5 040 шт. на суму 15 876,00 дол. США.

Для митного оформлення поставленого товару позивач 01.08.2018 подав митному органу митну декларацію №UA500060/2018/023687, а також документи: декларацію митної вартості від 01.08.2018 №846, контракт на поставку продукції № 2737-HD/CN від 16.06.2014, специфікацію №259 від 21.06.2018, інвойс №18HDL1031TTF30 від 21.06.2018, СMR № 005159, коносамент №HINB180ODS06028, рахунок-фактура № 541.1/18 від 01.08.2018, рахунок-фактура № 541/18 від 01.08.2018, договір транспортного експедирування KL-80/17 від 05.10.2017, генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-0197-18-00011 від 01.03.2018, страховий сертифікат № 40-0197-18-00011/791 від 04.07.2018.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 1809046,62 грн (65187,42 доларів США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування, з них 589735,16 грн капці кімнатні жіночі з бантиком арт. HD0753, код товару 64041910. Ця вартість була визначена позивачем за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

В ході здійснення митним органом контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих позивачем до відповідача документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів. В Специфікації №259 від 21.06.2018 до Контракту зазначені умови поставки товарів FOB-Нінгбо, та не зазначений перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі не зазначено того, чи входить до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Також, у пункті 1.6 Страхового сертифікату №40-0197-18-00011/791 від 04.07.2018 зазначене відношення Страхової суми до Страхової вартості - 100%, що не відповідало розміру мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters). Крім того, в пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.06.2014 №2737-HD/CN передбачено, що оплата товару здійснюється у валюті долари США, тобто валютою договору є долар США, однак в страховому сертифікаті №40-0197-18-00011/791 від 04.07.2018 страхова сума наведена у гривні України. Тобто, валюта страхової суми (гривня України) не відповідала валюті зовнішньоекономічного договору (долар США). Також в інвойсі від 21.06.2018 №18HDL1031TTF30, у сертифікаті якості б/н від 21.06.2018 відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлювало перевірку вартісних характеристик.

01.08.2018 відповідачем було надіслано позивачу повідомлення, в якому запитувались додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, та у відповідь на вказане повідомлення позивачем листом від 05.09.2018 №0509/1 було надано наступні документи: копію митної декларації країни відправлення №310120180518276927 від 22.06.2018, прайс-лист виробника товару б/н від 29.05.2018, комерційну пропозицію б/н від 05.06.2018, паспорт продукту на товар арт. НD0753.

02.08.2018 митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості №UA500060/2018/000034/2 та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2018 №UA500060/2018/08462.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.


................
Перейти до повного тексту