ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа №420/6371/18
касаційне провадження № К/9901/15508/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромпетрол Україна" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді - Джабурія О.В., Кравченко К.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромпетрол Україна" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромпетрол Україна" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Управління від 07.11.2018 №8650 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на відсутність у відповідача підстав для призначення планової перевірки, оскільки на дотримання вимог пункту 77.1 статті 77 ПК України ДФС України до 25.12.2017 оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на наступний 2018 рік, до якого Товариство не було включено. Проте 19.11.2018 Товариство отримало засобами поштового зв`язку оскаржуваний наказ. З`ясовуючи правову природу такого рішення, позивач із офіційного веб-сайту ДФС України дізнався, що 13.04.2018 ДФС України з урахуванням коригування (квітень 2018 року) повторно оприлюднила оновлений план-графік проведення планових документальних перевірок, додавши до графіку перевірок і позивача. Позивач зазначав, що у податкових органів відсутні повноваження щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, а тому скоригований та оприлюднений 13.04.2018 план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19.02.2019 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував наказ Управління від 07.11.2018 №8650.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ про проведення перевірки позивача виданий на підставі плану-графіку проведення перевірок, який був скоригований протиправно, тому є протиправним і підлягає скасуванню.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.05.2019 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірний наказ відповідає вимогам закону, оскільки на час прийняття наказу про проведення документальної планової перевірки Товариства, платник був включений до плану-графіку проведення перевірок, тому у відповідача існували достатні підстави для призначення документальної планової перевірки Товариства.
Позивач оскаржив рішення суду апеляційної інстанцій до суду касаційної інстанції. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідачем були безпідставно внесені зміни до графіку проведення перевірок, що виключає правомірність видання оспорюваного наказу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.06.2019 відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.07.2024 визнав за можливе розгляд справи у попередньому судовому засіданні та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 24.07.2024.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 22.12.2017 ДФС України оприлюднила на своєму офіційному веб-порталі План-графік проведення планових документальних перевірок, в якому позивач був відсутній.
13.04.2018 ДФС України на підставі інформації відповідача здійснила коригування вищевказаного Плану-графіку та включила до нього (у розділ І) Товариство.
07.11.2018 заступником начальника Управління на підставі положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та відповідно до плану-графіка на 2018 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, був прийнятий наказ №8650 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства".
07.11.2018 Управління направило позивачу повідомлення №462/15-32, в якому зазначило, що Товариство повинно забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема, фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної податкової служби.
21.11.2018 контролюючим органом видано направлення на перевірку №10124/14-01, №10125/14-01, №10126/14-01, №10127/14-01, №10128/14-01, №10129/14-01, №10130/14-01.
23.11.2018 посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою позивача, вказаною в реєстраційній частині особової справи платника податків: м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, з метою ознайомлення з направленнями на проведення перевірки та залучення до її проведення посадових осіб платника податків.
За результатами виходу за податковою адресою платника податків встановлено відсутність посадових осіб підприємства, про що податковим органом складено відповідний акт №1356/15-32-14-01-34553505.
Листом від 29.12.2018 Оперативне управління Головного управління ДФС в Одеській області повідомило відповідача про те, що за результатами виїзду за юридичною адресою Товариства: м. Одеса, вул.Сонячна, 5, офіс 311, встановлено, що платник знаходиться за даною адресою, однак директор перебуває у відпустці.
Спірним питанням у даній справі є правомірність видання контролюючим органом наказу про проведення планової документальної виїзної перевірки.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із абзацами першим, другим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.