ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 380/12088/22
адміністративне провадження № К/990/20454/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Радишевської О. Р., Білак М. В.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Хлопецького Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року (головуючий суддя Онишкевич Т. В. судді: Сеник Р. П., Судова- Хомюк Н. М. )
І. Суть спору
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо непроведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні;
- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме: за період з 20 серпня 2020 року (наступний день після дня виключення із списків особового складу) по 25 серпня 2022 року (день, що передував остаточному розрахунку при звільненні), з урахуванням середньоденного грошового забезпечення станом на дату звільнення - 19 серпня 2020 року, обчисленого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100;
- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення за період з 20 серпня 2020 року (наступний день після дня виключення зі списків особового складу) по 25 серпня 2022 року (день, що передував остаточному розрахунку при звільненні).
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що його виключено із списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та усіх видів забезпечення з 19 серпня 2020 року. Водночас вказує, що відповідачем не проведено своєчасно розрахунку при звільненні, а саме: не виплачено індексацію грошового забезпечення. Також зазначає, що оскільки відповідачем на день виключення зі списків особового складу не проведено повного розрахунку при звільненні з військової служби, позивач набув право на виплату середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні відповідно до статтей 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до 19 серпня 2020 року.
Наказом командувача Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 02 липня 2020 року № 271 (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 19 серпня 2020 року № 196 (по стройовій частині) ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19 серпня 2020 року.
У подальшому, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі № 380/23185/21 з урахуванням змін, які внесені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, позов ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у грудні 2015 року з урахуванням базового місяця грудня 2013 року та бездіяльність щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного провести перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 19 серпня 2020 року, з урахуванням висновків суду.
На виконання вказаного судового рішення 26 серпня 2022 року відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 82 370,82 грн, що підтверджується випискою Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" від 30 серпня 2022 року по надходженням по картці/рахунку, яка належить ОСОБА_1 .
Ураховуючи, що виплата індексації грошового забезпечення відповідачем у день звільнення позивача не проведена, ОСОБА_1 уважає, що відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України він має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку.
Указані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 81 498,31 грн за період з 20 серпня 2020 року по 25 серпня 2022 року включно. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 20 серпня 2020 року по 25 серпня 2022 року відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було проведено фактичний розрахунок з позивачем в частині виплати індексації грошового забезпечення не у строк, встановлений положеннями статті 116 КЗпП України, а тому згідно з вимогами статті 117 цього Кодексу ОСОБА_1 має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку. Водночас у справі, яка розглядається суд, встановивши право позивача на виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні зобов`язаний визначити суму такого відшкодування, а не зобов`язувати відповідача провести її нарахування та виплату.
Суд першої інстанції зауважив, що сума середнього заробітку позивача за весь час затримки розрахунку при звільнені становить 626 910,08 грн. Проте з огляду на очевидну неспівмірність суми середнього заробітку позивача за весь час затримки розрахунку при звільнені зі встановленим розміром заборгованості (82 370,82 грн), характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 81 498,31 грн, яка розрахована за формулою: 851,78 грн (середньоденне грошове забезпечення позивача за два останні місяці, що передували місяцю його звільнення зі служби) х 736 (днів затримки) х 0,13 (частка заборгованості у сумі середнього грошового забезпечення за весь період затримки).
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв`язку з затримкою виплати індексації грошового забезпечення за період з 20 серпня 2020 року по 25 серпня 2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення по дату фактичної виплати заборгованості, оскільки індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до чинного законодавства.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року в частині стягнення з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 81 498,31 грн за період з 20 серпня 2020 року по 25 серпня 2022 року включно скасовано. Позов у цій частині задоволено частково. Стягнуто з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 серпня 2020 року по 18 лютого 2021 року в сумі 15 587,00 грн. У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон № 2352-IX), яким викладено у новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме: установлено обмеження, згідно з якими виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку у разі вирішення спору на користь працівника частково, здійснюється не більш, як за шість місяців. Остаточний розрахунок з позивачем проведений на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі № 380/23185/21, з врахуванням змін, які внесені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року. Оскільки остаточний розрахунок із позивачем у зв`язку із звільненням проведено 26 серпня 2022 року при виключенні останнього зі списків частини 19 серпня 2020 року, то із відповідача належить стягнути середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 20 серпня 2020 року по 18 лютого 2021 року за затримку терміном 183 днів.
Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що застосування судом критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, відповідно до статті 117 КЗпП України, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц. З урахуванням наведеного, на думку суду апеляційної інстанції, на користь ОСОБА_1 з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 серпня 2020 року по 18 лютого 2021 року у сумі 15 587,00 грн.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
06 червня 2023 року Хлопецький О. О., який діє в інтересах ОСОБА_1, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19 липня 2024 року (у зв`язку з обранням судді Шевцової Н. В. до складу Великої Палати Верховного Суду) визначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Радишевська О. Р., Білак М. В.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі Хлопецький О. О., який діє в інтересах ОСОБА_1, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яке враховуватиме правові висновки судів касаційної інстанції щодо застосування статті 242 КАС України та статті 117 КЗпП України.
На обґрунтування позиції скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19 щодо застосування статті 117 КЗпП України, які були сформовані до внесення у зазначену норму суттєвих змін, а саме Законом № 2352-ІХ, що набрав чинності 19 липня 2022 року. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 233/8772/19, про те, що висновки касаційних судів не можуть зберігати обов`язковий характер після внесення змін та/чи доповнень до відповідної норми права, які істотно змінюють її зміст, або після її скасування, скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 117 КЗпП України.
Позивач стверджує, що законодавцем у липні 2022 року Законом № 2352-ІХ внесенні суттєві зміни у статтю 117 КЗпП України, а саме: обмежено суму, яку суд може зобов`язати роботодавця виплатити робітникові у разі затримки розрахунку при звільненні (не більше як за шість місяців). Проте, Законом № 2352-ІХ не передбачено положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності (спірний період з 20 серпня 2020 року по 25 серпня 2022 року).
Крім того, представник позивача зауважує, що суд апеляційної інстанції при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (15 587,00 грн), взагалі не навів формулу, з якої було здійснено такий розрахунок. Водночас суд апеляційної інстанції не застосував чітку формулу критеріїв зменшення розміру відшкодування, яка міститься у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19.
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що судом апеляційної інстанції правомірно застосовано положення статті 17 КЗпП України у редакції з 19 липня 2022 року. Також відповідач уважає, що суд апеляційної інстанції правильно розрахував відшкодування у розмірі 15 587,00 грн, що є співмірним і справедливим розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо ненарахованої та невиплаченої індексації грошового забезпечення.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.