ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23 липня 2024 року
справа № 520/29245/23
адміністративне провадження № К/990/24745/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "ОСАН"
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року (колегія у складі суддів: Перцова Т. С., Русанова В. Б., Жигилій С. П.)
у справі №520/29245/23
за позовом Приватного підприємства "ОСАН"
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
УСТАНОВИВ:
17 жовтня 2023 року Приватне підприємство "ОСАН" (далі - Підприємство, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №209/3500040336 від 12 травня 2023 року, яким до позивача застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 303 866,35 гривень.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року позов Приватного підприємства "ОСАН" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №209/3500040336 від 12 травня 2023 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Підприємства залишено без розгляду.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції процитувавши положення Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень податкового органу про оскарження податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається положеннями Податкового кодексу України і становить місячний строк з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Суд наголосив на тому, що позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення. Процедуру адміністративного оскарження у цій справі можна вважати закінченою 03 серпня 2023 року, а відтак, з огляду на місячний строк звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення, строк звернення до суду з цим позовом сплив 04 вересня 2023 року (з урахуванням вихідних днів).
Суд звернув увагу на те, що позовну заяву у цій справі подано лише 17 листопада 2023 року, тобто більше ніж через два місяці з моменту отримання рішення за результатами розгляду скарги на спірне рішення (03 серпня 2023 року), при цьому Підприємство не надало разом з позовом клопотання про поновлення строку звернення до суду з поважних причин, та відповідно не навело поважних, непереборних та незалежних від волі позивача причин, які слугували підставою для пропуску процесуального строку звернення до суду з позовом, що, в свою чергу, свідчить про недобросовісне виконання своїх процесуальних обов`язків.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Підприємство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Крім цього Підприємство також просить Суд передати цю справу на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду.
Підставою касаційного оскарження Товариство визначає пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19. Крім того, позивач наголошує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
При цьому, позивач наголосив на тому, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 фактично суттєво скоротив строки звернення до суду у випадку використання платником податків процедури попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов`язань з 1095 днів до одного місяця з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження.
На думку Підприємства, такі висновки порушують фундаментальні принципи верховенства права відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Позивач наголошує на те, що суд апеляційної інстанції повинен був застосовувати частину четверту статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не приписи Податкового кодексу України.
Крім того, позивач наголосив на тому, що суд апеляційної інстанції залишаючи позов без руху не запропонував Підприємству подати заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду або обґрунтувати, начебто, його пропуск.
Верховний Суд ухвалою від 02 липня 2024 року відкрив провадження у справі №520/23245/23 та витребував справу із Харківського окружного адміністративного суду та з Другого апеляційного адміністративного суду.
10 липня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наголошується на правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Податковий орган просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
11 липня 2024 року справа №520/29245/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ключовим у цій справі є питання додержання строку звернення до суду з позовом в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №209/3500040336 від 12 травня 2023 року, яким до позивача застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 303 866,35 гривень, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення.
Зазначене питання було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.
26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №580/3469/19, у якій сформулював висновок про те, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 Податкового кодексу України.
Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: "Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті" .
Колегія суддів зазначає, що, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 Податкового кодексу України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.
У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок: "Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності".