1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року

м. Київ

справа № 718/948/23

провадження № 51-7230км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

судового секретаря ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_7,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 24 серпня 2023 року в кримінальному провадженні № 12023262110000031 за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

За вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2023 року ОСОБА_5 засуджено за ст. 128 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 15 січня 2023 року близько 13:00 на території домогосподарства на АДРЕСА_1, під час суперечки із ОСОБА_9 штовхнув її руками в спину, внаслідок чого вона підвернула ліву ногу та отримала травму у виді часткового трансхондрального щілиноподібного розриву переднього рогу медіального меніска лівого колінного суглобу, що ускладнилось гемартрозом лівого колінного суглобу з посттравматичним набряком та недостатністю латеральної колатеральної зв`язки і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров`я.

При перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 24 серпня 2023 року залишив це рішення без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_8, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вказані судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

На обґрунтування зазначає, що місцевим судом невірно надано правову оцінку обставинам справи, оскільки відповідно до висновку комісійної судової медичної експертизи № 022 від 22 березня 2023 року, на думку захисника, відсутній причинно-наслідкового зв`язок між діями засудженого та виявленими у потерпілої тілесними ушкодженнями, що є обов`язковою умовою кваліфікації дій особи за ст. 128 КК.

Вважає, що суд безпідставно відхилив надані в судовому засіданні показання свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 через те, що вони є родичами засудженого, та протокол слідчого експерименту від 15 березня 2023 року з додатком до нього, як докази невинуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, та натомість надав перевагу показанням свідка ОСОБА_12 і протоколам слідчих експериментів від 13 лютого 2023 року, проведених із її участю та участю потерпілої, незважаючи на те, що цей свідок є сестрою останньої.

Вказує на недопустимість покладеного в основу вироку відеозапису події на DVD-R диску, оскільки, на його думку, цей доказ був здобутий із порушенням вимог КПК і є копією, а не оригіналом.

Також зазначає про недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення, так як у протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування від 28 березня 2023 року відсутнє найменування матеріалів, до яких було надано доступ, що є порушеннями вимог ст. 290 КПК.

На переконання захисника, всі ці порушення залишилися поза увагою апеляційного суду, який під час перегляду вироку не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги, не дав їм належної оцінки і без наведення обґрунтованих мотивів безпідставно залишив цю скаргу без задоволення, а оскаржуваний вирок - без змін, чим порушив вимоги статей 370, 419 КПК.

У поданих письмових запереченнях на касаційну скаргу процесуальний керівник у кримінальному провадженні прокурор ОСОБА_13 вказує про законність судових рішень і просить залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а оскаржувані рішення - без зміни.

Позиція учасників судового провадження в суді касаційної інстанції

Захисник та засуджений у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримали.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При розгляді скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, а також форма вини, мотив і мета його вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався у повному обсязі.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину зроблений з додержанням положень ст. 23 КПК, на підставі з`ясування всіх обставин справи, згідно зі ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.

Такого висновку суд дійшов на підставі, зокрема: показань обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_14, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_19 ; протоколів огляду предмета від 6 лютого 2023 року та слідчих експериментів з участю потерпілої і свідка ОСОБА_12 від 13 лютого 2023 року; висновків судово-медичних експертиз № 16-Е від 13 лютого 2023 року та № 22-Е від 17 лютого 2023 року; висновку комісійної судово-медичної експертизи № 022 від 22 березня 2023 року; відеозапису події від 15 січня 2023 року та іншими доказами.

На підставі досліджених доказів суд встановив, що спроба ОСОБА_5 припинити відеозйомку потерпілою ОСОБА_9 та закрити рукою камеру мобільного телефону призвела до її поштовху руками і втрати останньою рівноваги, спровокувала некоординовані рухи її тіла та, як наслідок - навантаження на коліно, що призвело до ушкодження медіального диска і часткове ушкодження лівої хрестовидної зв`язки, та кваліфікував його дії за ст. 128 КК, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.


................
Перейти до повного тексту